До 01.01.2004 р. нарахування та сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснювалися відповідно до Законів № 400/9 7-ВР та № 2181-ІІІ.
Пунктом 18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, та штрафні санкції. До безнадійного належить також борг, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений Законом № 2181-ІІІ.
Строки давності та їх застосування визначено ст. 15 Закону № 2181-ІІІ. Так, згідно з пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ уразі, коли податкове зобов'язання було нараховано податковим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Строків давності щодо стягнення сум зобов'язання, самостійно визначених та узгоджених платником, законодавством не передбачено.
Оскільки відповідно до ст. 5 Закону № 400/9 7-ВР збір сплачувався одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці, то і в розрахунку зобов'язання зі сплати збору платники відображали загальну сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від'одержаної заробітної плати у звітному місяці, що підлягала сплаті.
Тобто відлік строку давності починався з моменту виникнення зобов'язання по виплаченій заробітній опал.
З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон № 1058-IV Відповідно до п. 4 ст. 18 цього Закону страхові внески не включаються до складу податків (інших обов'язкових платежів), що складають систему оподаткування; на ці внески також не поширюється податкове законодавство.
Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058-IV і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.
Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1058-IV органи державної податкової служби не здійснюють списання боргів платників перед Пенсійним фондом відповідно до п. 12.3 ст. 12тап. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ.
Водночас повідомляємо, що відповідно до частини 15 ст. 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки зі страхових внесків, пені та штрафів не застосовується, а недоїмка підлягає списанню лише у випадку повної ліквідації юридичної особи.