Травмованого внаслідок нещасного випадку на виробництві працівника переведено на три місяці на легшу нижчеоплачувану роботу. За рахунок яких коштів (підприємства чи Фонду) доплачувати йому до рівня середньомісячного заробітку?

Чи можуть збільшити розмір страхового тарифу, якщо на підприємстві зросла кількість нещасних випадків на виробництві або сума страхових виплат перевищує розміри внесків підприємства до Фонду?

Т.Онищенко, м.Харків


Відповідь.

Середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат, у тому числі в разі переведення потерпілого на легшу роботу, обчислюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266. Відповідно до п.4 цього Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), роботу котрих пов'язано із сезонним характером виробництва, та добровільно застрахованих осіб) є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок.

За пп.6.2.1 п.6.2 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 31.01.2002 р. №7, погодженого з Міністерством праці та соціальної політики України, якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, роботодавець згідно зі ст.170 КЗпП України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу, зазначені виплати (доплата потерпілому до рівня середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) провадяться підприємством за рахунок страхових внесків до Фонду на термін, установлений ЛКК або МСЕК.

Щодо страхових тарифів, то згідно зі ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові тарифи, диференційовані за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Нині виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків не має змоги переглянути розміри страхових внесків для окремих страхувальників, оскільки п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлення знижки чи надбавки до страхового тарифу призупинено до 1 січня 2005 р.

У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство в будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

На листи наших дописувачів відповідають фахівці міністерств і відомств України

Огляд підготував В.ЛОБАТЮК

"ПРАЦЯ І ЗАРПЛАТА" № 44 листопад