Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 2181-ІІІ) визначено термін «камеральна перевірка».
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
До податкових декларацій (розрахунків) належать документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ). Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію.
Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому самому порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ визначено випадки, у яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Серед них, зокрема, уразі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ).
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 під терміном «арифметична помилка або описка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).
Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання, проте не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановлені законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками і доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).
Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ та керуючись ст. 8 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції Закону України від 24.12.93 р. № 3813-ХІІ, зі змінами та доповненнями) ДПА України видано наказ від 27.10.2004 р. № 616, яким затверджено форму Акта про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) по окремих загальнодержавних і місцевих податках і зборах. Цей Акт складається при здійсненні камеральних перевірок податкових декларацій (розрахунків) по місцевих податках і зборах; по платі (податку) за землю; фіксованому сільськогосподарському податку; збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду; збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; збору за забруднення навколишнього природного середовища; збору за використання радіочастотного ресурсу; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; платі за користування надрами для видобування корисних копалин; платі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат; рентній платі за транзитне транспортування аміаку та природного газу; рентній платі за транспортування нафти магістральними нафтопроводами; збору за проведення гастрольних заходів.
Розглянемо окремі помилки, що можуть бути допущені, наприклад, платниками місцевих податків і зборів.
Нагадаємо, що ДПА України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності затверджено форми податкових розрахунків по місцевих податках і зборах:
Особливістю заповнення податкових розрахунків по збору за виграш на бігах на іподромі, збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі, податку з реклами, збору за участь у бігах на іподромі, ринкового збору, курортного збору, збору за припаркування автотранспорту, збору з власників собак є те, що у звітному розрахунку заповнюється лише рядок 01, де проставляється сума утриманого вповноваженою особою — платником відповідного збору чи податку з реклами. Рядки 02 — 05 у звітних розрахунках зазначених зборів і податку з реклами не заповнюються і прокреслюються. Тому при заповненні зазначених податкових розрахунків платниками місцевих податків і зборів існує ймовірність допущення ними арифметичних помилок.
Податкові розрахунки комунального податку та збору за право використання місцевої символіки мають деякі особливості при заповненні рядків звітного розрахунку.
Так, у звітному розрахунку комунального податку заповнюють рядки 01 — 05:
Рядки 06 — 09 у звітному розрахунку комунального податку не заповнюються і прокреслюються.
У звітному розрахунку збору за право на використання місцевої символіки юридичними особами заповнюються рядки 01 — 03:
Рядки 04 — 08 у такому звітному розрахунку збору за використання місцевої символіки юридичними особами не заповнюються і прокреслюються.
У разі якщо звітний розрахунок заповнюється фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, то у звітному розрахунку заповнюється лише рядок 04, в якому проставляється сума нарахованого збору за право використання місцевої символіки фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, яка дорівнює розміру збору для таких платників, встановленому рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення цього збору (відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (зі змінами та доповненнями) — не більше 85 грн.).
Рядки 01 — 03 та 05 — 08 у звітному розрахунку збору за використання місцевої символіки фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності не заповнюються і прокреслюються.
При заповненні податкових розрахунків комунального податку та збору за право використання місцевої символіки існує ймовірність допущення як арифметичних, так і методологічних помилок.
Наприклад, при складанні розрахунку комунального податку платником у рядку 04 розрахунку проставлено ставку комунального податку не 10%, як встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, а 5%, що призвело до заниження податкового зобов'язання.
Витяг з податкового розрахунку комунального податку
Показники |
Код ряд. |
Усього |
||||||||||
Кількісний склад працівників* за базовий податковий (звітний) період |
01 |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
2 |
5 |
3 |
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян |
02 |
- |
- |
- |
- |
|
|
1 |
7 |
• |
0 |
0 |
Річний фонд оплати праці (р. 01 хр. 02) |
03 |
- |
- |
- |
- |
4 |
3 |
0 |
1 |
• |
0 |
0 |
Ставка комунального податку***, % |
04 |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
5 |
• |
0 |
0 |
Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період (р. 03 х р. 04) |
05 |
- |
- |
- |
- |
|
2 |
1 |
5 |
• |
0 |
5 |
При виявленні методологічної помилки посадова особа органу державної податкової служби зобов'язана скласти Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації' (розрахунку) по комунальному податку за звітний період із зазначенням факту порушення, що призвело до заниження податкового зобов'язання по комунальному податку, та застосувати штраф згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ
В Акті про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) по комунальному податку розрахунок збільшення податкового зобов'язання матиме такий вигляд:
Назва та код платежу |
Сума податкового зобов'язання (належна до нарахування
сума платежу)
|
||
|
|
Заданими платника |
Заданими камеральної перевірки |
Відхилення (+,-) |
Комунальний податок (код бюджетної класифікації 16010200) |
215,05 |
430,1 |
-215,05 |
Висновок: на підставі пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ збільшується сума податкового зобов'язання, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до місцевого бюджету, на 215,05 грн. (двісті п'ятнадцять гривень п'ять копійок).
Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання, проте не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Тобто у даному випадку сума штрафу становить 17 грн. (один неоподатковуваний мінімум доходів громадян), оскільки штраф у 5% суми донарахованого податкового зобов'язання, тобто 10,75 грн. (21 5,05 грн. х 5%), менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.