Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР (у редакції, що діяла до 01.07.2004 р.) під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Тобто в податковому обліку матеріальні цінності, термін служби яких перевищував один рік, відповідали визначенню основних фондів, а витрати на їх придбання підлягали амортизації.
Законом № 1957-IV встановлено вартісний критерій основних фондів: «вартість яких перевищує 1000 гривень».
Крім того, визначено, що витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР
Якщо матеріальний актив, призначений термін використання в господарській діяльності якого перевищує 365 днів та вартість якого не перевищує 1000 грн., оплачено й оприбутковано після 01.07.2004 p., то вартість його відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР слід включити до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та врахувати в обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону.
У разі якщо на вартість матеріального активу, призначений термін використання в господарській діяльності якого перевищує 365 днів та вартість якого не перевищує 1000 грн., збільшено балансову вартість відповідної групи основних фондів до 01.07.2004 p., то платнику податку вартість такого основного фонду слід продовжувати амортизувати у складі балансової вартості відповідної групи основних фондів. Зменшення балансової вартості відповідної групи основних фондів на вартість такого активу з метою включення його вартості до складу валових витрат та врахування в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів є безпідставним.
У разі якщо вартість матеріального активу (призначеного для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 днів), яка не перевищує 1000 грн., платником податку оплачено до 01 .07.2004 p., а оприбутковано після зазначеної дати, то оскільки відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР збільшення валових витрат (за подією, що сталася раніше) не відбулося (передбачалося збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок кварталу, наступного за кварталом, у якому буде введено в експлуатацію такий актив), а в період після 01.07.2004 p., коли зазначений актив було оприбутковано, такий матеріальний актив вже не підпадає під визначення «основного фонду», то вартість такого матеріального активу платник податку має право включити до складу валових витрат і врахувати в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР
Відповідно до ст. 4 Закону № 168/97-ВР вартість (договірна, контрактна) товару є базою оподаткування ПДВ.
Отже, вартість у 1000 грн. - це вартість матеріального активу без ПДВ у разі, якщо матеріальний актив придбано платником ПДВ. Якщо матеріальний актив придбано підприємством, що не є платником ПДВ, то його вартість становить 1000 грн. з урахуванням ПДВ.