Загальне правило визначення моменту включення витрат до складу валових витрат регламентується пп. 11.2.1 п. 1 1.2 ст. 11 Закону № 334/94-BR відповідно до якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
Водночас окремими нормами Закону № 334/94-ВР передбачено виняток із зазначеного загального правила «події, що сталася раніше». Так, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами або не мають статусу платника податку на загальних умовах, є дата оприбуткування платником податку товарів (відповідно до пп. 1 1.2.3 п. 1 1.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР).
У зв'язку з цим у всіх випадках визначення моменту виникнення валових витрат за умови, що Законом № 334/94-ВР як виняток не встановлено спеціального правила, застосовується загальне правило «події, що сталася раніше», регламентоване пп. 1 1.2.1 п. 1 1.2 ст. 11 цього Закону.
Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі — запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком отриманих безкоштовно) (п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку — покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку — продавцем, до убутку запасів не включається.
При цьому Законом № 334/94-ВР не встановлено обов'язковість ведення податкового обліку запасів з урахуванням витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів, а саме: витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизаційних відрахувань.
Законом № 334/94-ВР встановлено обов'язковість урахування в обліку приросту (убутку) запасів вартості отриманих (оприбуткованих) запасів.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку в такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку в такому звітному періоді.
Отже, при складанні декларації з податку на прибуток платнику податків, що перебуває на загальній системі оподаткування, слід:
по-перше, відображати у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у готовій продукції власного виробництва лише вартість матеріальних ресурсів у складі вартості запасів, без урахування витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизаційних відрахувань, з яких у бухгалтерському обліку сформовано собівартість продукції;
по-друге, враховувати у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві лише вартість матеріальних ресурсів без урахування витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизаційних відрахувань.