Згідно з п. 12 Порядку № 2035 платник податку вважається самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), якщо на момент застосування працедавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV, має на утриманні дітей віком до 18 років та не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
При цьому для одержання такої пільги платник податку зобов'язаний подати до бухгалтерії підприємства, крім заяви про застосування пільги, копію свідоцтва (дублікат свідоцтва) про народження дитини (дітей), копію свідоцтва про розлучення та копію паспорта з відміткою про розірвання шлюбу.
Згідно з нормами Сімейного кодексу (з метою надання податкової соціальної пільги) «утриманням дитини» слід вважати, насамперед, її спільне проживання з одним із батьків. Документом, що підтверджує таке спільне проживання (утримання), може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, наприклад, чоловіком (статті 109, 1 57 Сімейного кодексу) тощо.
Таким чином, якщо кожен із колишнього подружжя бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної пп. «а» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV (як самотня мати чи самотній батько), то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначениху Поряд ку № 2035, документи, що підтверджують факт утримання кожним з них дитини чи піклування нею.