Згідно з розділом восьмим Прикінцевих положень Закону № 161 -XIV частини друга і четверта ст. 4 цього Закону набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності.
Оскільки розмежування зазначених земель не проведено, то згідно з п. 12 розділу десятого Перехідних положень Земельного кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
Тому на підставі норм земельного законодавства сільська рада має право надавати в оренду землі державної власності (запасу та резервного фонду) лише в межах населеного пункту.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки слід керуватися ст. 21 Закону № 161 -XIV, якою встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10% від їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.