Виходячи з того, що гаражні кооперативи, як правило, перебувають у межах населених пунктів, щодо яких грошову оцінку земель вже визначено або ще ні, то для визначення ставок земельного податку для цієї категорії платників слід керуватися вимогами ст. 7 Закону № 2535-ХІІ, якою встановлено, що ставки земельного податку за землі, грошову оцінку яких визначено, встановлюються в розмірі 1 % від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій — десятій цієї статті та частині другій ст. 6 цього Закону. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не визначено, середні ставки земельного податку встановлюються за шкалою у розмірах, передбачених частиною другою ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.
Зокрема, податок за земельні ділянки, зайняті кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, справляється в розмірі 3% від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.
Враховуючи викладене, а також те. що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, а платниками — власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі, то в разі надання земельної ділянки за рішенням відповідної ради гаражному кооперативу (а не кожному члену кооперативу окремо) кооператив як землекористувач повинен сплачувати земельний податок за всю виділену площу землі в повному обсязі на загальних підставах.
Винятком є земельні ділянки громадян, які мають право згідно зі ст. 121 Земельного кодексу на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у розмірі не більше 0,01 га.
Отже, якщо громадяни мають державний акт на такі земельні ділянки та одну з пільг, визначених частиною другою ст. 12 Закону № 2535-ХІІ, такі громадяни звільняються від сплати земельного податку.