До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу десятого Перехідних положень Земельного кодексу).
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовано об'єкти комунальної власності.
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом; землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом; земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
Щодо оподаткування земель загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища тощо) слід зазначити, що за такі ділянки податок не справляється, крім випадків, коли вони надаються для використання юридичним або фізичним особам (павільйони, кіоски, лотки, атракціони та ін.). При цьому слід виходити з того, на яких умовах надано ці земельні ділянки (у власність, у постійне користування чи у користування на умовах оренди), від чого залежатиме і плата за землю.
Оскільки плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, то за земельні ділянки, надані суб'єктам господарювання із земель загального користування у власність або у постійне користування, ці суб'єкти сплачуватимуть земельний податок згідно з вимогами Закону № 2535-ХІІ, а за земельні ділянки, надані в користування на умовах оренди, — орендну плату за землю відповідно до Закону № 161 -XIV.