Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. Землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування. Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (ст. 35 Земельного кодексу).
Землі садівницьких товариств визнаються землями сільськогосподарського призначення (ст. 22 Земельного кодексу).
Земельним кодексом (статті 125 та 126) встановлено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акта), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Державний акт на право колективної власності на землю видається із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності товариства.
Виходячи з викладеного, садівницькі товариства, які утримуються за рахунок внесків громадян — членів цих товариств (незалежно від наявності у членів пільг, установлених законодавством), є платниками земельного податку на загальних підставах.
Обчислюють земельний податок такі товариства самостійно, виходячи з усієї площі земельної ділянки, включаючи й землі загального користування, із застосуванням ставок земельного податку, встановлених ст. б Закону № 2535-ХІІ, а саме — у відсотках від грошової оцінки певного виду сільськогосподарських угідь та з урахуванням індексації грошової оцінки земель.
Винятком є землі, які передаються у власність окремо кожному члену садівницького товариства сільськими, селищними, міськими, районними радами. Статтею 121 Земельного кодексу визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для ведення садівництва - не більше 0,12 га на одного члена товариства. При цьому право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою по-свідчується державними актами. У такому разі земельний податок може сплачуватися громадянами, які мають державний акт на земельні ділянки для садівництва, згідно зі ст. 17 Закону № 2535-ХІІ рівними частками: до 1 5 серпня і 1 5 листопада.
Отже, якщо громадяни мають державний акт на земельну ділянку для ведення садівництва та одну із зазначених пільг, то такі громадяни звільняються від сплати земельного податку.