Судовий розгляд є основною стадією цивільного процесу — адже саме у судовому засіданні суд досліджує й оцінює докази, встановлює фактичні обставини справи, заслуховує пояснення сторін та вирішує цивільну справу по суті з наступним постановленням обґрунтованого рішення. Загальні принципи та порядок судового розгляду викладено у главі 20 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), положення якої спрямовані на забезпечення правильного й своєчасного розгляду судами цивільних справ з дотриманням законних прав та інтересів усіх учасників цивільного процесу.
Розгляд цивільної справи відповідно до ст. 159 ЦПК відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі (у матеріалах справи має бути наявним документ, що підтверджує додержання вказаного правила, — зазвичай, таким документом є зворотна розписка особи, якій було вручено судову повістку). Розгляд справи за відсутності будь-якої особи, що бере участь у справі, яку не було належним чином сповіщено про місце й час судового засідання, згідно з п. З ч. 1 ст. 336 ЦПК є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Одними з найсуттєвіших принципів судового розгляду є його проведення в усній й безпосередній процесуальній формі — суд має ґрунтувати своє рішення лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до змісту ст. 160 ЦПК суд повинен безпосередньо заслухати пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків і висновки експертів, а також ознайомитися з письмовими доказами та оглянути речові. Безпосередність (тобто пряме спілкування суддів з джерелами доказів й особисте сприйняття ними тієї інформації про обставини справи, яку ці джерела містять) є необхідною умовою неупередженого, всебічного та повного розгляду справи. Проте суди не завжди дотримуються вказаного принципу. Так, районний суд м. Дніпропетровська задовольнив частково позов Г. до підприємства "Дніпротепломережа" про звільнення від оплати за опалення і гаряче водопостачання та відшкодування моральної шкоди, але при цьому не дослідив у судовому засіданні зміст укладених сторонами договорів і не з'ясував, яким чином у них урегульоване питання щодо умов, підстав і розміру відповідальності сторін у разі неналежного виконання договірних зобов'язань. Судова ж палата в цивільних справах Верховного Суду України (далі — судова палата ВСУ) у своїй ухвалі від 25.04.2002 р. наголосила, що районний суд м. Дніпропетровська порушив вимоги ст. 160 ЦПК, оскільки не дослідив безпосередньо у судовому засіданні вищевказані обставини, між тим як вони мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зважаючи на викладене, судова палата ВСУ рішення районного суду м. Дніпропетровська скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ("Вісник Верховного Суду України". — 2002 р. — №5).
Із зазначеного правила про безпосередність судового розгляду допускається лише два винятки, що стосуються випадків, передбачених у ст. 33 та ст. 45 ЦПК (коли суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів у іншому місті або районі чи проведення допиту свідків, які постійно проживають в іншій місцевості й не можуть з поважних причин з'явитися у судове засідання, доручає іншому відповідному судові провести певні процесуальні дії). Втім, навіть у таких випадках протоколи та інші матеріали, одержані внаслідок виконання судового доручення, досліджуються судом, який розглядає справу, безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду справи по суті й оцінюються в сукупності з іншими наявними у справі доказами.
Усна форма спілкування суду з учасниками цивільного процесу, а також останніх між собою, обумовлюється вимогою гласності судового розгляду (ч. 1 ст. 10 ЦПК). Судді та інші учасники цивільного процесу повинні викладати свої аргументи, пояснення, свідчення в усній формі, а письмові документи мають оголошуватися судом.
З принципом безпосередності дослідження доказів у цивільній справі пов'язана й вимога закону про розгляд справи при незмінному складі суддів (тобто саме ті судді, що приступили до розгляду справи, повинні й завершити цей процес). У разі ж заміни одного з суддів розгляд справи має бути проведений з самого початку (ч. 2 ст. 160 ЦПК).
Як відомо, цивільні справи у судах першої інстанції можуть розглядатися суддями як колегіально (у складі трьох суддів), так і одноособово (ст. 7, ст. 16 ЦПК). При розгляді справи суддею одноособово саме він і здійснює керівництво судовим засіданням, а у разі розгляду справи у колегіальному складі суду у районному (місцевому) суді головує голова суду або суддя, в інших же судах — голова, його заступник або член суду (ст. 162 ЦПК). Роль головуючого полягає у здійсненні керівництва судовим засіданням, спрямуванні судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а також усуненні з судового розгляду усього, що не має істотного значення для вирішення справи. Разом з тим, керівне становище головуючого жодною мірою не порушує принцип рівності прав усіх членів суду при вирішенні будь-яких питань, що виникають при розгляді справи, — відповідно до ст. 17 ЦПК вони вирішуються суддями більшістю голосів (при цьому ніхто з суддів не має права утримуватися від голосування), а головуючий, щоб не впливати на позицію інших членів суду, голосує останнім.
Також саме головуючий вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку, який складається з декількох обов'язкових для всіх учасників судового процесу та усіх осіб, присутніх у залі судового за-сіданшг, вимог. Так, згідно зі ст. 163 ЦПК усі присутні в залі судового засідання при вході до нього суду повинні встати. Рішення й ухвали суду також заслуховуються стоячи. Учасники ж процесу підводяться і при зверненні до суду, дачі показань та пояснень. Лише головуючий вправі дозволити окремим особам (зазвичай, через стан їх здоров'я) не виконувати вказані вимоги.
Ефективність роботи суду, а також безпека учасників судового процесу залежить від багатьох факторів, одним з яких є рівень культури поведінки присутніх у залі судового засіданні. Будь-які дії, що заважають роботі суду, є неприпустимими й головуючий повинен на них своєчасно реагувати. Відповідно до ст. 164 ЦПК особі, яка порушує порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження, а відомості про це заносяться у протокол судового засідання. Наслідком же непідкорення учасників лроцесу та інших присутніх у залі судового засідання осіб розпорядженням головуючого може бути видалення порушника із залу судового засідання на весь час судового розгляду або на його частину (в останньому разі головуючий знайомить видалену особу після повернення її до залу судового засідання з усіма процесуальними діями, що були вчиненими за її відсутності). Крім того, за неповагу до суду (її проявом вважається як непідкорення розпорядженням головуючого, так і порушення порядку під час судового засідання) законом передбачено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це складає суму від 51 до 136 гривень) чи адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб (ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Безпосередньо сам розгляд цивільної справи проводиться шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій, які в юридичній літературі прийнято поділяти на чотири складові частини — підготовча, дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті), судові дебати та постановлення й оголошення судового рішення. Оскільки усі частини судового розгляду характеризуються наявністю особливої, притаманної лише їм процесуальної мети, а також відповідним змістом та чітко визначеним колом питань, що підлягають вирішенню, то надалі ми розглянемо кожну з частин судового засідання з розгляду цивільної справи окремо.
Перша частина судового розгляду присвячена вирішенню судом питання про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду та секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів). Розпочинається судове засідання з моменту його відкриття головуючим у призначений для розгляду справи час та оголошення ним, яка саме справа розглядатиметься (слід звернути увагу, що будь-який інший член суду, окрім головуючого, не вправі виконати вказані процесуальні дії). Після відкриття судового засідання його секретар доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки й повідомлення тим особам, які не з'явилися, а також які є відомості про причини неявки останніх. Суд встановлює особу тих, хто з'явився, та перевіряє повноваження службових осіб і процесуальних представників, які повинні при собі мати відповідні документи (паспорти, довіреності тощо). Якщо у справі бере участь перекладач, то головуючий роз'яснює йому його права та обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Безпосередньо після перевірки явки учасників процесу та роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків із залу судового засідання видаляються свідки (ст. 168 ЦПК), а головуючий надалі вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не зносилися з тими, які ще не пройшли вказану процедуру (оскільки свідок має давати правдиві та об'єктивні свідчення, він не повинен знати, які показання вже були надані іншими учасниками процесу).
Наступною процесуальною дією є оголошення головуючим складу суду, прізвищ прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи, яке є процесуальною гарантією, що забезпечує постановлення судом законних і обґрунтованих рішень. Підстави для відводу, порядок вирішення заявленого відводу та наслідки задоволення заяви про відвід визначено у положеннях статей 18 — 23 ЦПК. Зокрема, судді не можуть брати участі у розгляді Справи й підлягають відводу, якщо:
Крім того, необхідно враховувати, що до складу суду не можуть входити особи j які є родичами між собою,.а також зважати на неприпустимість повторної участі судді в розгляді справи (наприклад, суддя, який вже брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК не вправі розглядати цю ж справу в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі). Проте на практиці іноді все ж таки трапляються випадки, коли принцип неможливості повторної участі судді в розгляді справи порушується. Так, Алуштинським міським судом під головуванням судді Б. було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, що була порушена за заявою Д. Після скасування даної ухвали в касаційному порядку з направленням справи на новий розгляд наступне рішення суду також було постановлено під головуванням того ж судді Б. Судова колегія і президія Верховного Суду Автономної Республіки Крим, залишили рішення міського суду без зміни, не задовольнивши протест голови Верховного Суду Автономної Республіки Крим на зазначені рішення.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України (далі — судова колегія ВСУ) у своїй ухвалі від 24.04.1996 р. зауважила, що згадані рішення були прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до змісту ст. 21 ЦПК можливість участі судді у розгляді справи по першій інстанції не є виключеною тільки в разі скасування такої, прийнятої за його участю ухвали, якою не закінчується провадження у справі (наприклад, про відмову у прийнятті заяви з підстав, зазначених у пп. 7, 8, 9 ст.136 ЦПК, про повернення заяви або залишення її без руху, про відкладення розгляду справи або зупинення провадження в ній тощо). Скасування ж постановленої суддею ухвали про закриття провадження у справі перешкоджає його участі в повторному розгляді цієї справі, наголосила судова колегія ВСУ, і скасувала усі вищевказані рішення, направивши справу на новий розгляд. ("Вісник Верховного Суду України". — 1997 р. -№ 1).