КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 грудня 2004 р. N 954-р
Київ
Про схвалення Концепції проекту Закону України
"Про державну підтримку сімей у вихованні дітей"
1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про державну
підтримку сімей у вихованні дітей", що додається.
2. Мінсім'ядітимолоді разом із Мін'юстом, Мінекономіки,
Мінкультури, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінфіном, Держкомспортом,
Держкомстатом розробити з урахуванням положень Концепції,
затвердженої цим розпорядженням, і подати у тримісячний строк на
розгляд Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про
державну підтримку сімей у вихованні дітей".
Виконуючий обов'язки
Прем'єр-міністра України М.АЗАРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2004 р. N 954-р
КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України "Про державну
підтримку сімей у вихованні дітей"
Загальна частина
Україна, ратифікувавши Конвенцію ООН про права дитини
( 789-12, 995_021 ), зобов'язалася вживати всіх необхідних заходів
для захисту сім'ї, створення сприятливих умов для повноцінного
виховання у ній дітей в атмосфері щастя, любові та розуміння.
Сьогодні, як ніколи, в суспільстві усвідомлюється соціальна
цінність сім'ї, її визначальна роль у вихованні, формуванні та
розвитку особистості дитини. Проте виховний потенціал сім'ї
знижується через проблеми, які виникають у взаємовідносинах сім'ї
та держави, а також у внутрішньосімейних стосунках.
Низький рівень добробуту переважної більшості сімей
призводить до зменшення їх витрат на виховання та забезпечення
розвитку дитини. У середньому по Україні одна сім'я спрямовує на
виховання дитини лише 2,1 відсотка доходів.
Негативно впливає на процес виховання дітей високий рівень
бідності. За статистичними даними, у 2003 році до категорії бідних
віднесено 25 відсотків сімей, в яких працюють усі дорослі. При
цьому рівень бідності сімей без дітей становить 18,4 відсотка,
сімей з однією дитиною - 24,1, а сімей з чотирма і більше дітьми -
64,6 відсотка.
Необхідно відзначити наявність негативних тенденцій
життєдіяльності окремих категорій сімей, зокрема тих, де
виховується дитина-інвалід. На початок 2004 року в країні
нараховувалося 139,8 тис. дітей-інвалідів, з них понад 80
відсотків проживає та виховується у сім'ях. Такі діти потребують
постійного догляду. Це призводить до того, що один з батьків
(найчастіше мати) не має можливості працювати, витрачаються значні
- кошти на індивідуальне навчання дитини, лікування та
оздоровлення, придбання засобів корекції. У зв'язку з цим
необхідно забезпечити надання відповідної допомоги сім'ям, які
виховують дітей з функціональними обмеженнями.
Серйозною проблемою останніх років є низький рівень
відвідування дітьми дошкільних навчальних закладів, що спричинено
постійним зменшенням кількості таких закладів, відсутністю
можливості у батьків оплачувати утримання та харчування дітей в
них. Значних фінансових вкладень сьогодні потребує навчання в
школі. Лише 20,6 відсотка дітей відвідують позашкільні навчальні
заклади. Через скрутне матеріальне становище не всі сім'ї мають
кошти для придбання необхідної спеціальної та додаткової
літератури.
Сім'я не виконує повною мірою виховні функції у зв'язку з
відсутністю загальної стратегії виховання дитини, цілеспрямованої,
поетапної, організованої системи підготовки майбутніх батьків до
виконання соціальних ролей чоловіка і дружини, батька і матері;
відсутністю умов для підвищення загальнокультурного і
педагогічного рівня. 73 відсотки опитаних молодих сімей вважають,
що вони не володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями.
Мета та завдання
Метою Концепції проекту Закону України "Про державну
підтримку сімей у вихованні дітей" є визначення шляхів
законодавчого врегулювання питань, пов'язаних з істотним
поліпшенням державної підтримки сімей у вихованні дітей.
Завданнями Концепції є:
удосконалення системи надання державної допомоги у вихованні
дітей для стимулювання батьків до виконання обов'язків щодо
виховання;
розширення можливостей жінки і чоловіка для поєднання
професійної діяльності з виконанням батьківських обов'язків;
удосконалення системи дошкільного виховання дітей, надання
соціальних послуг по догляду за малолітніми дітьми;
забезпечення рівної участі жінки і чоловіка у процесі догляду
та виховання дитини у перші роки її життя;
розширення можливостей сімей для забезпечення виховання дітей
та здобуття ними загальної середньої, вищої та позашкільної
освіти;
удосконалення системи підготовки молодих громадян до
виконання соціальних ролей матері та батька, формування у батьків
умінь та навичок щодо виховання дітей;
створення системи соціального патронату сімей, передусім
молодих, неповних, багатодітних, неблагополучних.
Шляхи розв'язання проблеми
У проекті Закону України "Про державну підтримку сімей у
вихованні дітей" повинно бути передбачено:
надання державної допомоги по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку з правом трудової зайнятості;
надання соціальних послуг сім'ям по догляду за дітьми
дошкільного віку вдома;
удосконалення системи пільг з оплати послуг шкіл естетичного
виховання, користування технічними засобами навчання;
запровадження системи інформаційно-консультаційної роботи із
сім'єю щодо виховання дітей.
Для підтримки уразливих категорій сімей (молодих, неповних,
багатодітних, неблагополучних, а також сімей, в яких виховується
дитина-інвалід або один з батьків (обоє) є інвалідами)
передбачається запровадження системи соціального патронату та
супроводу сімей.
З метою підтримки сімей для забезпечення культурного розвитку
дітей та залучення їх до фізкультури і спорту передбачається
удосконалення системи пільг з оплати послуг закладів культурного і
фізкультурно-спортивного призначення.
Обсяг, вид допомоги та відшкодувань визначатимуться
диференційовано залежно від віку дитини, стану її здоров'я,
кількості дітей та/або працездатних осіб у сім'ї, а також рівня
доходів.
Очікувані результати
Прийняття Закону України "Про державну підтримку сімей у
вихованні дітей" сприятиме правовому врегулюванню питань щодо
удосконалення системи надання державної допомоги у вихованні дітей
дошкільного і шкільного віку, забезпечення культурного розвитку
дітей, залучення їх до фізкультури і спорту, здобуття вищої
освіти, а також підтримки уразливих категорій сімей (молодих,
неповних, багатодітних, неблагополучних, а також сімей, в яких
виховується дитина-інвалід або один з батьків (обоє) є
інвалідами).