Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Республіки Болгарія про взаємну охорону
та принципи обміну секретною інформацією
( Угоду ратифіковано Законом
N 2828-IV ( 2828-15 ) від 07.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.544 )
Дата підписання: 21.05.2004
Дата ратифікації: 07.09.2005
Дата набуття чинності: 12.10.2005
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Болгарія (далі -
"Сторони"),
погоджуючись проводити консультації з політичних та
пов'язаних з безпекою питань і розширювати та зміцнювати своє
політичне, військове та економічне співробітництво,
беручи до уваги зміни в політичній ситуації у світі та
усвідомлюючи важливу роль взаємного співробітництва між ними для
стабілізації миру, міжнародної безпеки та взаємної довіри,
усвідомлюючи, що ефективне співробітництво може потребувати
обміну секретною інформацією між Сторонами,
підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання
Сторін за іншими міжнародними угодами, підписаними Сторонами, а
також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів,
безпеки та територіальної цілісності інших держав,
керуючись прагненням встановити правила взаємної охорони
секретної інформації, що поширюються будь-які майбутні угоди про
співробітництво та секретні контракти, що містять або включають
секретну інформацію, які будуть реалізовуватись між Сторонами,
домовились про таке:
Стаття 1
Мета
(1) Метою цієї Угоди є забезпечення охорони секретної
інформації, обмін якою здійснюється або яка створюється в процесі
співробітництва Сторін.
(2) Рішення щодо передачі або обміну секретною інформацією
приймається у відповідності до національного законодавства Сторін.
Стаття 2
Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди:
(1) "секретна інформація" - інформація, що визначена такою
відповідно до національного законодавства Сторін;
(2) "несанкціонований доступ до секретної інформації" -
розголошення, неправильне використання, змінювання, пошкодження,
передача, знищення секретної інформації, а також будь-які інші
дії, що призводять до порушення правил охорони або втрати такої
інформації. Під несанкціонованим доступом також розуміються
будь-які помилки при засекречуванні інформації шляхом надання
відповідного грифа секретності або будь-яке невірне
засекречування, а також будь-яка діяльність або бездіяльність, що
призвели до ознайомлення з інформацією особою, яка не має
необхідного уповноваження чи підтвердження цього;
(3) "секретний матеріал" - будь-який носій секретної
інформації незалежно від його фізичної форми або характеристики;
(4) "ступінь секретності" - категорія, яка характеризує
важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї
та рівень її охорони Сторонами, а також категорія, на підставі
якої надається гриф секретності;
(5) "гриф секретності" - позначка на будь-якому матеріалі, що
містить секретну інформацію, яка вказує ступінь секретності;
(6) "режим секретності" - сукупність норм та правил чинних в
державах Сторін, та сукупність обов'язкових заходів і дій щодо
їхнього застосування, які регулюють доступ до секретної інформації
і спрямовані на виключення несанкціонованого доступу до неї;
(7) "допуск до секретної інформації" - позитивний висновок за
результатами процедури перевірки, який визначає лояльність та
надійність особи або установи, а також інші аспекти безпеки згідно
з національним законодавством. Такий висновок дозволяє надати
особі або установі доступ до секретної інформації та проводити
діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного
ступеня без ризику для безпеки;
(8) "Сторона-джерело" - Сторона, представлена компетентним
органом або організацією, що надає секретну інформацію;
(9) "Сторона-одержувач" - Сторона, представлена компетентним
органом або організацією, якій передається секретна інформація;
(10) "організація" - юридична або фізична особа держав
Сторін, що бере участь у відповідному співробітництві або
виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;
(11) "компетентний орган" - державний орган, який згідно з
національним законодавством відповідної Сторони реалізовує
державну політику в сфері охорони секретної інформації, здійснює
загальний контроль в цій сфері, а також вживає заходів щодо
імплементації цієї Угоди та визначений як такий у статті 5 цієї
Угоди;
(12) "секретний контракт" - угода між двома або більше
організаціями, що містить або передбачає доступ до секретної
інформації;
(13) "договірна особа" - юридична або фізична особа держав
Сторін, яка виступає стороною в секретному контракті відповідно до
положень цієї Угоди та національного законодавства;
(14) "третя сторона" - будь-який суб'єкт, не уповноважений
здійснювати діяльність за цією Угодою.
Стаття 3
Грифи секретності
(1) Сторони погоджуються, що наступні грифи секретності є
порівняними та відповідають ступеням секретності, визначеним
національним законодавством відповідної Сторони:
------------------------------------------------------------------
| Україна: | Англійський | Республіка Болгарія |
| | еквівалент | |
|-----------------------+---------------+------------------------|
|"Особливої важливості" | TOP SECRET | СТРОГО СЕКРЕТНО |
|-----------------------+---------------+------------------------|
| "Цілком таємно" | SECRET | СЕКРЕТНО |
|-----------------------+---------------+------------------------|
| "Таємно" | CONFIDENTIAL | ПОВЕРИТЕЛНО |
------------------------------------------------------------------
Стаття 4
Заходи охорони
(1) Згідно з цією Угодою та своїм національним законодавством
Сторони вживають усіх належних заходів щодо охорони секретної
інформації, яка є предметом передачі або обміну між ними. Для
такої секретної інформації забезпечується такий самий рівень
охорони, який передбачається для національної секретної інформації
з відповідним ступенем секретності.
(2) Сторони інформують у належний час одна одну про будь-які
зміни у національному законодавстві, які можуть вплинути на
виконання цієї Угоди. У таких випадках Сторони інформують одна
одну відповідно до пунктів 3 та 4 статті 5 цієї Угоди з метою
проведення обговорення можливості внесення поправок до цієї Угоди.
Впродовж цього часу секретна інформація охороняється відповідно до
положень Угоди, якщо про інше не має письмової домовленості між
Сторонами.
(3) Жодна особа не повинна мати доступ до секретної
інформації лише на підставі свого рангу, посади або наявності
допуску. Доступ до секретної інформації обмежується тільки такими
особами, які отримали допуск відповідно до національного
законодавства відповідної Сторони, і чиї офіційні обов'язки
потребують такого доступу відповідно до принципу необхідності.
(4) Сторона-одержувач зобов'язана:
a) не розкривати секретну інформацію третій стороні без
попередньої письмової згоди Сторони-джерела;
b) встановлювати секретній інформації ступені секретності
еквівалентні наданим Стороною-джерелом;
c) не використовувати секретну інформацію для цілей,
відмінних від тих, для яких вона була надана;
(5) Сторона-джерело повинна забезпечити інформування
Сторони-одержувача про:
a) грифи секретності інформації та про будь-які умови її
передачі або обмеження щодо її використання, а також про те що
інформація позначена таким чином;
b) будь-які подальші зміни ступенів секретності.
(6) Якщо між Сторонами укладено будь-які інші Угоди, що
містять більш суворі правила, що стосуються обміну або охорони
секретної інформації, то застосовуються ці правила.
(7) Сторони забезпечують на території своїх держав проведення
необхідних інспекцій та перевірок з дотримання правил охорони
секретної інформації.
Стаття 5
Компетентні органи
(1) Компетентними органами держав Сторін є:
Для України: Служба безпеки України;
Для Республіки Болгарія: Державна комісія з інформаційної
безпеки.
(2) Компетентні органи надають один одному свої офіційні
реквізити.
(3) Компетентні органи інформують один одного про чинне на
територіях їхніх відповідних держав законодавство, що стосується
охорони секретної інформації.
(4) З метою забезпечення тісного співробітництва при
імплементації даної Угоди компетентні органи можуть проводити
консультації за запитом, зробленим одним з них та укладати
виконавчі документи до цієї Угоди.
(5) З метою встановлення та підтримання порівняних режимів
секретності відповідні компетентні органи за запитом надають один
одному інформацію щодо режимів секретності, процедур та практики
охорони секретної інформації, що застосовуються відповідною
Стороною.
Стаття 6
Передача секретної інформації
(1) Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну
інформацію до організації Сторони-одержувача або доручає це
зробити своїй організації, вона попередньо робить запит
компетентному органу Сторони-одержувача щодо підтвердження того,
що організації Сторони-одержувача надано доступ до секретної
інформації необхідного ступеня секретності. Це підтвердження
повинно містити зобов'язання щодо забезпечення відповідності
заходів охорони національним правилам охорони секретної
інформації. Компетентний орган Сторони-одержувача здійснює
контроль за дотриманням цих заходів.
(2) Компетентний орган Сторони-джерела повинен забезпечити,
щоб всій секретній інформації, яка передається або створюється в
рамках контракту, було надано грифи секретності.
(3) Компетентний орган Сторони-одержувача повинен
забезпечити, щоб організація-одержувач поводилася з секретною
інформацією іншої Сторони як з секретною інформацією
еквівалентного ступеня секретності власної держави.
(4) Сторони повинні забезпечити, щоб секретний контракт
укладався або роботи, на які розповсюджуються вимоги щодо охорони
секретної інформації, починалися тільки після того, як договірна
особа вжила необхідних заходів щодо охорони секретної інформації.
(5) Секретна інформація передається з однієї держави до
іншої, як правило, дипломатичними каналами. Сторона-одержувач
підтверджує одержання секретної інформації.
(6) Компетентні органи можуть в окремому випадку домовитися
про те, що секретна інформація при виконанні умов, наведених у
пункті 7 цієї Статті, передаватиметься іншим шляхом, без
використання дипломатичних каналів, якщо їх використання
невиправдано ускладнило б передачу.
(7) У випадках, зазначених у пункті 6 цієї Статті, необхідно,
щоб:
a) особі, яка здійснює перевезення, був оформлений допуск до
секретної інформації відповідного ступеня секретності;
b) в організації, яка здійснює відправлення, залишався
перелік секретної інформації, що передається (один примірник цього
переліку передається організації Сторони-одержувача для подальшої
передачі компетентному органу Сторони-одержувача);
c) упаковка секретної інформації здійснювалася згідно з
правилами, встановленими для перевезення в межах держави
Сторони-джерела;
d) передача секретної інформації була підтверджена розпискою
організації Сторони-одержувача про її одержання;
e) особи, які здійснюють перевезення, мали при собі
кур'єрське посвідчення, видане відповідним державним органом.
(8) У разі необхідності компетентні органи у конкретному
випадку визначають спосіб транспортування, маршрут та
супроводжуючу охорону щодо секретних матеріалів значного обсягу.
(9) Секретна інформація може бути також передана по захищеним
телекомунікаційним системам, мережам та електронними засобами,
погодженими компетентними органами та за наявності сертифіката
виданого належним чином відповідно до національного законодавства
будь-якої зі Сторін.
Стаття 7
Грифи секретності
(1) Сторона-одержувач позначає секретну інформацію держави
Сторони-джерела відповідним грифом секретності згідно зі статтею 3
цієї Угоди.
(2) Спільно створеній секретній інформації гриф секретності
надається Стороною, на території держави якої таку інформацію
створено. Для положень цієї Угоди Стороною-джерелом є Сторона, яка
надала гриф секретності спільно створеній секретній інформації.
(3) На копіях та перекладах секретної інформації
Сторони-джерела проставляються такі самі грифи секретності, як і
на оригіналах, і з ними необхідно поводитись так само, як і з
оригіналами.
(4) Секретній інформації, яка створюється в державі
Сторони-одержувача на основі секретної інформації (чи її частини),
переданої Стороною-джерелом, надається відповідний гриф
секретності, але не нижче грифа секретності переданої секретної
інформації.
Стаття 8
Зміни та скасування ступеня секретності
(1) Змінювати або скасовувати ступені секретності переданої
секретної інформації уповноважена лише Сторона-джерело. Зміни або
скасування ступеня секретності спільно створеної секретної
інформації здійснюється за обопільною згодою Сторін.
(2) Сторони беруть на себе зобов'язання взаємно інформувати
одна одну про всі подальші зміни як у класифікації, так і у
формальному позначенні секретної інформації.
Стаття 9
Переклад, відтворення, знищення
(1) Секретні документи, що містять інформацію зі ступенем
секретності ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ / TOP SECRET / СТРОГО СЕКРЕТНО
перекладаються та копіюються тільки за письмовим дозволом
Сторони-джерела.
(2) Всі переклади секретної інформації виконуються особами з
відповідним допуском. На такому перекладі повинен бути
проставлений відповідний гриф секретності.
(3) У разі відтворення секретної інформації, усі оригінальні
грифи секретності також відтворюються або проставляються на кожній
копії. Така відтворена інформація контролюється таким ж саме чином
як і надана інформація. Кількість копій обмежується необхідною для
офіційних цілей.
(4) Секретні матеріали знищуються або переробляються таким
чином, щоб запобігти їх відновленню цілком або частково.
(5) Секретні матеріали з грифом секретності ОСОБЛИВОЇ
ВАЖЛИВОСТІ / TOP SECRET / СТРОГО СЕКРЕТНО не знищуються. Вони
повертаються Стороні-джерелу.
(6) Сторона-джерело може заборонити відтворення та знищення
секретних матеріалів шляхом проставлення відповідної позначки або
подальшого надсилання письмового повідомлення.
Стаття 10
Секретні контракти
(1) Секретні контракти укладаються та виконуються відповідно
до національного законодавства Сторін і за умови надання
відповідного допуску.
(2) Додаток з питань безпеки складає невід'ємну частину
кожного секретного контракту або субконтракту. У цьому додатку,
договірна особа Сторони-джерела повинна зазначити, яка секретна
інформація буде надана Стороні-одержувачу, і відповідний ступінь
секретності, який був встановлений для цієї інформації.
(3) У відповідному секретному контракті повинні детально
визначатися належні заходи охорони секретної інформації, а також
процедура оцінювання і відшкодування можливих збитків, що зазнали
договірні особи внаслідок несанкціонованого доступу до секретної
інформації.
Стаття 11
Візити
(1) У разі необхідності доступу до секретної інформації або
до приміщень, де секретна інформація обробляється, розробляється
або зберігається, у відношенні до відвідувачів необхідно попереднє
погодження компетентного органу Сторони, що приймає.
(2) Запит стосовно здійснення візиту попередньо в письмовій
формі надсилається компетентному органу Сторони, на територію
держави якої буде здійснено візит, у відповідності до правил, які
діють на цій території.
(3) Запит щодо візиту містить таку інформацію:
a) ім'я відвідувача, дата і місце народження, номер паспорта
(посвідчення особи);
b) громадянство відвідувача;
c) посада відвідувача і назва організації, яку він
представляє;
d) наявність допуску відвідувача до секретної інформації
відповідного ступеня секретності;
e) мета, запропонована робоча програма та передбачувана дата
візиту;
f) назва організації або об'єктів, щодо відвідування яких
робиться запит;
g) якщо відомо, імена осіб, які будуть відвідані.
(4) Компетентні органи обох Сторін забезпечують дотримання
вимог охорони особистих даних відвідувачів відповідно до
національного законодавства та діючих міжнародних положень.
Стаття 12
Порушення правил взаємної охорони секретної інформації
(1) У випадку порушення правил безпеки, що призвело до
фактичного або можливого доступу до секретної інформації,
створеної або отриманої від іншої Сторони, або її розголошення,
компетентний орган, на території держави якого сталося порушення
правил безпеки, терміново інформує компетентний орган іншої
Сторони та здійснює відповідне розслідування. Інша Сторона, у разі
потреби, співробітничає в розслідуванні.
(2) Інша Сторона інформується щодо результатів розслідування,
заходів щодо недопущення повторення порушень і повинна одержати
заключний звіт щодо причин події та рівня нанесеної шкоди.
Стаття 13
Витрати
Кожна Сторона бере на себе витрати щодо виконання своїх
зобов'язань за цією Угодою.
Стаття 14
Вирішення спорів
(1) Усі спірні питання щодо тлумачення або застосування
положень цієї Угоди вирішуються представниками Сторін шляхом
проведення консультацій та переговорів без звернення до будь-якої
третьої юрисдикції.
(2) Консультації та переговори за пунктом 1 цієї статті не
впливають на виконання обома Сторонами своїх зобов'язань за цією
Угодою.
Стаття 15
Консультації
Кожна Сторона дозволяє представникам Сторони-джерела,
визначеним за обопільною згодою, здійснювати візити на територію
її держави для обговорення методів та засобів охорони секретної
інформації. Кожна Сторона надає підтримку цим представникам при
встановленні того, чи захищена відповідним чином секретна
інформація, передана їй іншою Стороною.
Стаття 16
Прикінцеві положення
(1) Ця Угода укладається на невизначений період та набуває
чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про
виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для
набуття нею чинності.
(2) Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди, надіславши
письмове повідомлення іншій Стороні. Припинення дії вступає в силу
через 6 місяців після дати отримання зазначеного повідомлення.
Незважаючи на припинення Угодою дії, вся секретна інформація,
передана за цією Угодою продовжує захищатися у відповідності до
викладених у цій Угоді положень поки Сторона-джерело не звільнить
Сторону-одержувача від цих зобов'язань.
(3) До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення за
взаємною письмовою згодою Сторін. Такі зміни та доповнення стають
невід'ємною частиною Угоди та вступають в силу у відповідності до
пункту 1 цієї статті.
Вчинено у м. Києві 21 травня 2004 р. у двох примірниках,
кожний українською, болгарською та англійською мовами, причому всі
тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо
тлумачення, перевагу матиме текст англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Республіки Болгарія