1. Згідно з пп. 13.2 п. 13 Закону № 334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (утому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п. 13.3 — 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює вищезазначену підприємницьку діяльність, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але лише в тій частині, що стосується постійного представництва.
Отже, згідно зі ст. 7, з урахуванням положень ст. 5, зазначеної Угоди підприємству при виплаті агентської винагороди підприємству — резиденту Російської Федерації не слід утримувати передбачений ст. 13 Закону № 334/94-ВР податок з доходів такого нерезидента.
2. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/9А-ВР).
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.7 цієї статті.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарська діяльність — це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента чи будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ст. 297 Господарського кодексу).
Отже, оскільки підприємство отримує агентські послуги зі сприяння в реалізації готової продукції власного виробництва, яке є видом його діяльності відповідно до установчих документів, від агента, що діє від імені та за рахунок цього підприємства, то витрати на оплату цих послуг включаються до валових витрат такого підприємства.