Відповідно до ст. 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг — це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. 5 цього Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Господарським процесуальним кодексом визначено, що в разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
За наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, що набирає законної сили з дня її прийняття.
Ця постанова надсилається сторонам у справі у п'ятиденний термін з дня ЇЇ прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Таким чином, сума податкового зобов'язання вважається узгодженою з дня прийняття апеляційним судом постанови за результатами розгляду позову платника податків.
Враховуючи наведене, якщо сума податкового зобов'язання, визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржується, не сплачена в установлені терміни після отримання платником податків постанови апеляційного суду, така сума набуває статусу податкового боргу.