Відповідно до ст. 2 Указу № 727/98 суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку (за текстом — Свідоцтво).
Цією самою статтею визначено, що фізична особа — платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.
Водночас відповідно до норм ст. 2 Указу № 727/98 у разі коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.
Порядком № 599 визначено, що для одержання Свідоцтва фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, яким передбачає займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. Крім подання письмової заяви підставою для видачі Свідоцтва є пред'явлений платіжний документ про сплату єдиного податку, оскільки Свідоцтво — це документ, що засвідчує саме сплату єдиного податку. Зазначені фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності в заяві види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві, що видається такій особі.
Відповідно до ст. 6 Указу № 727/98 фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, яка сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Це підтверджено також пп. 4.3.25 п. А.З ст. k Закону № 889-IV.
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві, то такі доходи протягом року підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за правилами та в порядку, встановленими Законом № 889-IV. Тобто під час виплати такого доходу податок має бути утримано податковим агентом за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV (на цей час — 13% від об'єкта оподаткування).
Якщо під час виплати такого доходу податковим агентом чи особою, яка не є податковим агентом, не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична особа — підприємець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної в Свідоцтві, та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.