Якими пільгами можуть користуватися працівники-інваліди під час роботи та при звільненні?

Не допускається відмова інваліду в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю та безпеці праці інших осіб.

При прийнятті на роботу інвалідів, направлених за рекомендацією медико-соціальної експертизи, випробування їм не встановлюють. Робота інвалідів у нічний час можлива лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, так само, як і залучення до надурочних робіт.

Власник або уповноважений ним орган має встановити на прохання інвалідів неповний робочий день або тиждень та створити пільгові умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та медичних рекомендацій.

Тим, хто потребує за станом здоров'я легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен надати можливість за їх згодою перевестися на таку роботу (на підставі медичного висновку) тимчасово або без обмеження строку. При цьому за переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів із дня переведення, а у деяких випадках, передбачених законодавством України, — на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи.

У разі відмови у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недотриманні власником інших умов трудового договору і законодавства про працю адміністрація підприємства зобов'язана відшкодувати йому витрати на проїзд до місця роботи і назад до місця постійного проживання (а також витрати на проїзд супровідника, якщо він необхідний).

Підприємства, які використовують працю інвалідів, повинні вживати додаткових заходів безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Переведення інваліда на іншу роботу без його згоди або звільнення за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я певного робітника перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи змін її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інваліда

За бажанням інваліда йому надають щорічну відпустку повної тривалості у зручний для нього час ще до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (інвалідам І—II груп — 30 календарних днів, інвалідам III групи — 26), а також щорічну відпустку без збереження заробітної плати за бажанням працівника обов'язково надають:

На вимогу працівника при його хворобі або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, строковий трудовий договір розривають достроково.

Інвалідам повинні надавати перевагу в залишені на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці за рівних умов продуктивності їх праці та кваліфікації з іншими працівниками.

Переважне право на залишення на роботі при звільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі при ліквідації, реорганізації або перепро-філюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування передбачено для:

У разі звільнення працівників-інвалідів із названих причин роботодавець виплачує їм допомогу в розмірі трикратної середньомісячної зарплати. На новому місці роботи після такого звільнення може зберігатися за їх бажанням (але не більше 1 року) посадовий оклад, тарифна ставка. Також держава гарантує їм працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) зі збереженням у встановленому порядку середньої зарплати за останнім місцем роботи на весь період перепідготовки, але не більше 1 року. При переведенні за станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачують різницю між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше 1 року.

Щодо працевлаштування інвалідів, то відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік — у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 1/2005