Відповідно до ч. 6 ст. 179 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у випадку, коли дитина потребує домашнього догляду, власник зобов'язаний надати жінці відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону "Про відпустки" підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. А якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсуліно-залежний), то відповідно до ч. З ст. 25 Закону "Про відпустки" власник зобов'язаний надати відпустку без збереження заробітної плати тієї тривалості, що зазначена у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку. Підставою для надання такої відпустки є медичний висновок про необхідність домашнього догляду за дитиною, який подається власнику разом із заявою про надання відпустки повністю або частково в межах установленого за медичним висновком періоду. Відпустка оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
До речі, така відпустка може бути надана не лише матері, але й батьку дитини, бабі, діду чи іншому з родичів, які фактично доглядають за дитиною. Особа, що доглядає за дитиною та користується такою відпусткою, може скористатися можливістю працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, що гарантується їй ч. 8 ст. 179 КЗпП.
Отже, відмова власника надати жінці відпустку по догляду за дитиною, що потребує домашнього догляду, не є мотивованою. До того ж, законодавство надає жінці, яка знаходиться в такій відпустці, гарантії збереження за нею робочого місця та зарахування часу догляду за дитиною до загального і безперервного стажу роботи і стажу роботи за спеціальністю. Водночас до страхового стажу, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням (ст. 7 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням") така відпустка не зараховується.
Щодо гарантії збереження за особою, що перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, то відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення з роботи таких осіб не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.