ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   14.12.2004  N 625/4/15-1110


         Щодо оподаткування операцій оперативного лізингу


     Державна податкова   адміністрація   України    <...>    щодо
оподаткування  операцій  оперативного  лізингу  (оренди)  основних
фондів <...> повідомляє.
     Відповідно до  підпункту  1.18.1  пункту 1.18 статті 1 Закону
України "Про оподаткування прибутку  підприємств"  (  334/94-ВР  )
(далі - Закон) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція
фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору
оперативного   лізингу   (оренди)  передання  орендарю  майна,  що
підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8  цього
Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших,
ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
     Підпунктом 7.6.1  пункту  7.6  статті  7 Закону ( 334/94-ВР )
визначено,  зокрема,  що  передача  майна  в  оперативний   лізинг
(оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря.
При цьому орендодавець збільшує суму валових  доходів,  а  орендар
збільшує  суму  валових  витрат  на  суму нарахованого лізингового
платежу за наслідками податкового періоду,  в  якому  здійснюється
таке нарахування.
     Ураховуючи те,  що згідно із статтею 7 ( 334/94-ВР  )  Закону
операції лізингу (оренди) відносяться до операцій особливого виду,
то у разі здійснення таких операцій при визначенні валових доходів
та   валових  витрат  застосовується  порядок,  встановлений  цією
статтею для оподаткування операцій особливого виду,  а не загальні
правила.
     Оскільки момент виникнення валових доходів  (витрат)  у  разі
здійснення  операцій з оперативного лізингу (оренди) пов'язаний із
фактом  нарахування  лізингового  платежу  за  договором   лізингу
(оренди),  то  валові витрати орендаря і валові доходи орендодавця
виникатимуть за датою, визначеною договором для сплати лізингового
платежу.
     Разом з тим  у  випадку,  якщо  лізингодавець  (орендодавець)
отримує  лізинговий  платіж  від  лізингоотримувача  (орендаря) за
строк,  що  перевищує  звітний  період  (тобто  лізинговий  платіж
сплачується  у  вигляді  попереднього  платежу  (авансу)  згідно з
умовами договору),  то  до  складу  валового  доходу  лізингодавця
(орендодавця)   включається   сума,   що  відповідає  нарахованому
лізинговому платежу за датою, встановленою у договорі.
     Порядок формування  податкового  кредиту по податку на додану
вартість регламентується  пунктами  7.4  і  7.5  статті  7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
     А саме,  відповідно  до  підпункту  7.4.1 пункту 7.4 статті 7
зазначеного  Закону  (  334/94-ВР  )  податковий  кредит  звітного
періоду  складається  із  сум  податків,  сплачених  (нарахованих)
платником податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з  придбанням
товарів  (робіт,  послуг),  вартість  яких  відноситься  до складу
валових  витрат  виробництва  (обігу)  та   основних   фондів   чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
     Суми податку   на   додану  вартість,  сплачені  (нараховані)
платником податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з  придбанням
(спорудженням)   основних   фондів,   що  підлягають  амортизації,
включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду,
незалежно  від строків введення в експлуатацію основних фондів,  а
також від того,  чи мав  платник  податку  оподатковувані  обороти
протягом такого звітного періоду.
     При цьому   при   здійсненні   грошових   розрахунків   датою
виникнення  права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення  першої  з  подій:  або  дата  списання  коштів  з
банківського  рахунку  платника  податку  в оплату товарів (робіт,
послуг),  дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)  -  в
разі  розрахунків  з  використанням кредитних дебетових карток або
комерційних чеків;  або дата отримання  податкової  накладної,  що
засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
(підпункт   7.4.1   пункту   7.4   статті  7   зазначеного  Закону
( 334/94-ВР ).
     Згідно з  підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" (  168/97-ВР  )  не  дозволяється
включення  до  податкового  кредиту  будь-яких  витрат  по  сплаті
податку,  що не підтверджені  податковими  накладними  чи  митними
деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт
(послуг) чи банківським документом,  який засвідчує  перерахування
коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

 Заступник голови                                        В.Копилов