У ст. 164 Сімейного кодексу України зазначено: суд може позбавити батьків (або одного з них) батьківських прав з метою захисту дитини від жорстокого або небезпечного для її здоров'я та життя поводження, експлуатації та схиляння до асоціальної поведінки, а також за відсутності умов для нормального фізичного та психічного розвитку дитини.
Особа, позбавлена батьківських прав, звільняється від обов'язків щодо виховання дитини і перестає бути її законним представником; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може одержувати в майбутньому майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника). Батьки, позбавлені батьківських прав, не мають права на спадкування за законом після дитини, щодо якої їх було позбавлено батьківських прав і їх права не було відновлено на час відкриття спадщини (за заповітом таке спадкування можливе).
Водночас ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна. У разі позбавлення батьків батьківських прав суд одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей і повідомляє про це нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла.
Відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов'язків сплачувати аліменти на утримання дитини. Питання про стягнення з таких батьків аліментів вирішує суд.