Угода
між Україною і Туркменистаном про регулювання процесу
переселення і захист прав переселенців
(укр/рос)
( Угоду ратифіковано Законом
N 2943-III ( 2943-14 ) від 10.01.2002 )
( Про набуття чинності додатково див. Лист Державної
митної служби
N 11/7-09-5779-ЕП ( v5779342-03 ) 15.04.2003 )
( Про зміни до Угоди додатково див. Протокол ( 795_053 )
від 23.03.2005 )
Дата підписання: 14.05.2001 р.
Дата ратифікації: 10.01.2002 р.
Дата набуття чинності: 60.03.2003 р.
Україна і Туркменистан, далі - Сторони,
виходячи з принципів, що містяться в основних документах ООН
з прав людини, положеннях Гельсінського Заключного акта
( 994_055 ),
керуючись Договором про дружбу та співробітництво між
Туркменистаном і Україною від 10 жовтня 1992 року ( 795_006 ),
бажаючи визначити порядок та умови переселення осіб, а також
взаємні зобов'язання Сторін про сприяння їм у переселенні,
погодились про таке:
Стаття 1
Ця Угода регулює питання добровільного переселення осіб, які
є громадянами однієї Сторони, постійно проживають на території
іншої Сторони і добровільно переселяються на територію Сторони,
громадянами якої вони є.
Ця Угода поширюється також:
а) на осіб, які мають підстави набуття громадянства України
за територіальним походженням та внаслідок поновлення у
громадянстві;
б) на осіб, які мають підстави для набуття громадянства
Туркменистану відповідно до законодавства Туркменистану.
Переселення здійснюється на підставі вільного волевиявлення.
Сторони вважають неприпустимим будь-який примус осіб до
переселення, а також створення перешкод для переселення.
Застосування цієї Угоди до кожної конкретної особи є
одноразовим.
Стаття 2
Терміни, що застосовуються у цій Угоді, мають таке значення:
"Переселенець" - особа, яка підпадає під дію статті 1 цієї
Угоди, яка отримала в установленому порядку документ, що
підтверджує статус переселенця;
"Член сім'ї переселенця" - чоловік (дружина), непрацездатні
батьки, неповнолітні діти, а також інші родичі, які проживають
разом з переселенцем, знаходяться на його утриманні і ведуть з ним
спільне господарство;
"Держава виїзду" - держава попереднього постійного проживання
переселенця і членів його сім'ї;
"Держава в'їзду" - держава, на територію якої переселяється
переселенець і члени його сім'ї;
"Трудящий-мігрант" - особа, яка не є громадянином держави, де
вона буде займатися, займається або займалася діяльністю, що
оплачується.
Стаття 3
Ця Угода не застосовується до:
а) біженців;
б) трудящих-мігрантів;
в) осіб, яким пред'явлено обвинувачення за вчинення злочину
або засуджених за вчинення злочину і які відбувають покарання на
території однієї зі Сторін;
г) осіб, виїзд яких зачіпає інтереси безпеки держави виїзду;
д) осіб, виїзд яких відкладений до виконання ними майнових
зобов'язань перед юридичними чи фізичними особами;
е) осіб, які тимчасово знаходяться на території держави у
зв'язку з навчанням, приватними і діловими поїздками;
ж) осіб, які проходять військову або альтернативну службу;
з) осіб, які за вироком суду визнані особливо небезпечними
рецидивістами відповідно до кримінального законодавства України і
особами, які вчинили злочини при особливо небезпечному рецидиві
злочину відповідно до кримінального законодавства Туркменистану;
и) осіб, які перебувають під адміністративним наглядом
органів внутрішніх справ.
На осіб, зазначених у цій статті, дія Угоди поширюється після
припинення дії обставин, що перешкоджають виїзду.
Стаття 4
Особи, які переселяються з України до Туркменистану і з
Туркменистану до України на підставі цієї Угоди, отримують в
установленому порядку документ, що підтверджує статус переселенця.
Форма такого документа визначається державними органами
Сторін, на які покладена координація робіт по переселенню осіб і
контроль за додержанням цієї Угоди.
На осіб, які переселяються самостійно, положення цієї Угоди
не поширюються.
Стаття 5
Переселенці і члени їхніх сімей мають право на вільне і
безкоштовне одержання від міграційних служб Сторін інформації про
умови працевлаштування і соціального забезпечення, одержання
освіти, професійної підготовки, перепідготовки, а також інших умов
проживання (природно-кліматичних, житлово-побутових,
соціально-культурних) в державі в'їзду.
Стаття 6
Переселенці і члени їхніх сімей мають право:
а) вивезти з держави виїзду все заявлене до виїзду рухоме
майно, що є їхньою власністю, за виключенням предметів, що
заборонені до вивезення законодавством держави виїзду;
б) продати або в інший спосіб розпорядитися майном, що є
їхньою власністю, відповідно до законодавства держави виїзду;
в) переказувати грошові вклади, що розміщені в банківських
установах держави виїзду, до банківських установ держави в'їзду
без обмеження суми згідно з порядком, встановленим Національним
банком України і Центральним банком Туркменистану;
г) залишати на території держави виїзду рухоме і нерухоме
майно, що належить їм на правах власності, грошові вклади, і
відповідно до законодавства Сторін здійснювати по відношенню до
них право володіння, користування і розпорядження.
Рухоме і нерухоме майно не може бути відчужене державою
виїзду на підставі того, що його власником є особа, яка постійно
проживає за межами держави або не є громадянином держави виїзду;
д) користування земельними ділянками у встановленому порядку
відповідно до законодавства держави виїзду і в'їзду.
Стаття 7
Сторони визнають за переселенцями і членами їхніх сімей -
членами житлового, житлово-будівельного, дачного,
гаражно-будівельного кооперативів, садівничо-городницького
товариства або іншого кооперативу, які повністю внесли свій
пайовий внесок за квартиру, дачу, садівничий будинок, гараж, інше
приміщення чи будівлю, право власності на це майно відповідно до
законодавства Сторін.
Переселенцям і членам їхніх сімей надається право достроково
сплатити пайовий внесок за майно, що надане у користування, та
оформити право власності на це майно.
Сторони сприяють переселенцям в приватизації житла із
державного, комунального житлового фонду відповідно до
законодавства Сторін.
Сторони гарантують переселенцям право на продаж або
розпорядження в інший спосіб приватизованим житлом відповідно до
законодавства Сторін.
Стаття 8
Володіння, користування та розпорядження майном, що є
власністю переселенців і членів їхніх сімей, здійснюється ними в
повному обсязі.
Цивільно-правові спори відносно власності, що знаходиться на
території держави виїзду, між переселенцями і членами їхніх сімей,
з одного боку, та зацікавленими особами, з іншого боку,
вирішуються у судовому порядку на території держави виїзду
відповідно до її законодавства.
Компетентні органи держави в'їзду визнають рішення судів, що
вступили в законну силу, держави виїзду із зазначених спорів, в
тому числі з метою виконання на території держави в'їзду.
Стаття 9
Сторони забезпечують на своїй території захист переселенців і
членів їхніх сімей від будь-яких дій у формі насильства, погроз і
залякування, а також інших дій за ознаками статі, раси, мови,
релігії та переконань, політичних чи інших поглядів, національного
і соціального походження, економічного, майнового і сімейного
стану як з боку державних посадових осіб, так і з боку приватних
осіб, груп, об'єднань громадян та інших організацій.
Стаття 10
Сторони забезпечують на взаємних засадах звільнення
переселенців і членів їхніх сімей від обмежень на вивезення майна,
що є їхньою власністю, крім обмежень, передбачених пунктом "а"
статті 6 цієї Угоди, а також сплати пов'язаних з вивезенням цього
майна загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів.
Грошові засоби, що вивозяться, і грошові вклади, що
переказуються, звільняються від загальнодержавних податків та
інших обов'язкових платежів за винятком тих, що представляють
плату за послуги переказу.
Стаття 11
Держава виїзду надає сприяння переселенцям і членам їхніх
сімей у придбанні авіаційних та залізничних квитків, а також
виділенні контейнерів для транспортування особистого майна в
державу в'їзду.
Сторони не перешкоджають процесу обміну житлом між
переселенцями і користуванню земельними ділянками, наданими
відповідно до законодавства Сторін.
Стаття 12
Координацію робіт по переселенню осіб і контроль за
дотриманням цієї Угоди Сторони покладають:
Україна - на Міністерство юстиції України;
Туркменистан - на Міністерство економіки і фінансів
Туркменистану.
Міністерство юстиції України і Міністерство економіки і
фінансів Туркменистану окремою угодою визначають порядок
реалізації цієї Угоди.
Стаття 13
З метою реалізації положень цієї Угоди кожна зі Сторін, за
наявності згоди іншої Сторони, може відкрити представництво своїх
міграційних служб на території іншої Сторони.
Статус і функції представництв визначатимуться окремими
угодами.
Стаття 14
Порядок реалізації прав на соціальне забезпечення
переселенців і членів їхніх сімей регулюється окремими угодами.
Стаття 15
У випадку виникнення спорів щодо реалізації положень цієї
Угоди Сторони вирішуватимуть їх шляхом консультацій або
переговорів.
Стаття 16
В цю Угоду за погодженням Сторони можуть вноситися зміни або
доповнення окремими протоколами, що будуть невід'ємною частиною
цієї Угоди і набувають чинності у порядку, передбаченому статтею
17 цієї Угоди, якщо інше не буде передбачено Сторонами.
Стаття 17
Ця Угода підлягає ратифікації, набуває чинності з дати обміну
ратифікаційними грамотами, укладена строком на 5 років, після чого
автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо
жодна зі Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Сторону не
менш ніж за 6 місяців до закінчення чергового п'ятирічного періоду
про свій намір припинити її дію.
Вчинено у м. Києві 14 травня 2001 року у двох примірниках,
кожний українською, туркменською та російською мовами, при цьому
усі тексти мають однакову силу.
З метою тлумачення положень цієї Угоди використовується текст
російською мовою.
За Україну За Туркменистан
(підпис) (підпис)
Соглашение
между Украиной и Туркменистаном
о регулировании процесса переселения
и защите прав переселенцев
Украина и Туркменистан, в дальнейшем именуемые Сторонами,
руководствуясь принципами, заложенными в основных документах
ООН по правам человека, положениями Хельсинского Заключительного
акта ( 994_055 ),
руководствуясь Договором о дружбе и сотрудничестве между
Туркменистаном и Украиной от 10 октября 1992 года ( 795_006 ),
стремясь определить порядок и условия переселения лиц, а
также взаимные обязательства Сторон по оказанию им содействия в
переселении,
согласились о следующем:
Статья 1
Настоящее Соглашение регулирует вопросы добровольного
переселения лиц, являющихся гражданами одной Стороны, постоянно
проживающих на территории другой Стороны и добровольно
переселяющихся на территорию Стороны, гражданами которой они
являются.
Настоящее Соглашение также распространяется:
а) на лиц, имеющих основания для приобретения гражданства
Украины по территориальному происхождению и вследствие
восстановления в гражданстве;
б) на лиц, имеющих основания для приобретения гражданства
Туркменистана путем определения своей принадлежности к гражданству
или возобновления гражданства.
Переселение осуществляется на основе свободного
волеизъявления.
Стороны признают недопустимым любое принуждение лиц к
переселению, а также создание препятствий для переселения.
Применение настоящего Соглашения к каждому конкретному лицу
является однократным.
Статья 2
Термины, применяемые в настоящем Соглашении, имеют следующее
значение:
"Переселенец" - лицо, подпадающее под действие статьи 1
настоящего Соглашения, получившее в установленном порядке
документ, подтверждающий статус переселенца;
"Член семьи переселенца" - супруга (супруг), нетрудоспособные
родители, несовершеннолетние дети, а также другие родственники,
проживающие совместно с переселенцем, находящиеся на его
содержании и ведущие с ним общее хозяйство;
"Государство выезда" - государство прежнего постоянного
проживания переселенца и членов его семьи;
"Государство въезда" - государство, на территорию которого
переселяется переселенец и члены его семьи;
"Трудящийся - мигрант" - лицо, которое не является
гражданином государства, где оно будет заниматься, занимается или
занималось деятельностью, которая оплачивается.
Статья 3
Настоящее Соглашение не применяется к:
а) беженцам;
б) трудящимся - мигрантам;
в) лицам, которым предъявлено обвинение за совершение
преступления или осужденным за совершение преступления, и которые
отбывают наказание на территории одной из Сторон;
г) лицам, выезд которых затрагивает интересы безопасности
государства выезда;
д) лицам, выезд которых отложен до исполнения ими
имущественных обязательств перед юридическими и физическими
лицами;
е) лицам, временно находящимся на территории государства в
связи с обучением, частными и деловыми поездками;
ж) лицам, проходящим военную или альтернативную службу;
з) лицам, которые по приговору суда признанны особо опасными
рецидивистами или находятся под административным надзором милиции.
На лиц, указанных в настоящей статье, действие Соглашения
распространяется после прекращения действия обстоятельств,
препятствующих выезду.
Статья 4
Лица, переселяющиеся из Украины в Туркменистан и из
Туркменистана в Украину на основании настоящего Соглашения,
получают в установленном порядке документ, подтверждающий статус
переселенца.
Форма такого документа определяется государственными органами
Сторон, на которые возложена координация работ по переселению лиц
и контроль за соблюдением настоящего Соглашения.
На лиц, переселяющихся самостоятельно, положения настоящего
Соглашения не распространяются.
Статья 5
Переселенцы и члены их семей имеют право на свободное и
бесплатное получение от миграционных служб Сторон информации об
условиях трудоустройства и социального обеспечения, получения
образования, профессиональной подготовки, переподготовки, а также
иных условиях проживания (природно-климатических, жилищно-бытовых,
социально-культурных) в государстве въезда.
Статья 6
Переселенцы и члены их семей имеют право:
а) вывезти из государства выезда все заявленное до выезда
движимое имущество, являющееся их собственностью, за исключением
предметов, запрещенных к вывозу законодательством государства
выезда;
б) продать или иначе распорядиться имуществом, находящимся в
их собственности, в соответствии с законодательством государства
выезда;
в) переводить денежные вклады, размещенные в банковских
учреждениях государства выезда, в банковские учреждения
государства въезда без ограничения суммы согласно с порядком,
установленным Национальным банком Украины и Центральным банком
Туркменистана;
г) оставлять на территории государства выезда движимое и
недвижимое имущество, принадлежащее им на правах собственности,
денежные вклады, и в соответствии с действующим законодательством
Сторон осуществлять по отношению к ним право владения, пользования
и распоряжения.
Движимое и недвижимое имущество не может быть отчуждено
государством выезда на основании того, что его собственником
является лицо, постоянно проживающее за пределами государства или
не являющееся гражданином государства выезда.
д) в установленном порядке в соответствии с действующим
законодательством государства выезда и въезда обеспечивать право
собственности или право пользования земельными участками.
Статья 7
Стороны признают за переселенцами и членами их семей -
членами жилищного, жилищно-строительного, дачного,
гаражно-строительного кооперативов, садово-огороднического
товарищества или другого кооператива, полностью внесшими свой
паевой взнос за квартиру, дачу, садовый дом, гараж, иное помещение
или здание, право собственности на это имущество в соответствии с
действующим законодательством Сторон.
Переселенцам и членам их семей предоставляется право досрочно
уплатить паевой взнос за имущество, предоставленное в пользование,
и оформить право собственности на это имущество.
Стороны содействуют переселенцам в приватизации жилья из
государственного, коммунального жилищного фонда.
Стороны гарантируют переселенцам право на продажу или
распоряжение в иной способ приватизируемым жильем.
Статья 8
Владение, пользование и распоряжение имуществом, находящимся
в собственности переселенцев и членов их семей, осуществляется ими
в полном объеме.
Гражданско-правовые споры относительно собственности,
находящейся на территории государства выезда, между переселенцами
и членами их семей, с одной стороны, и заинтересованными лицами, с
другой стороны, решаются в судебном порядке на территории
государства выезда в соответствии с его законодательством и
настоящим Соглашением.
Компетентные органы государства въезда признают решения судов
государства выезда по указанным спорам, вступившие в силу, в том
числе с целью выполнения на территории государства въезда.
Статья 9
Стороны обеспечивают на своей территории защиту переселенцев
и членов их семей от любого насилия, запугивания или иных действий
по признакам расы, цвета кожи, политических, религиозных и иных
убеждений, пола, этнического и социального происхождения, по
языковым или иным признакам как со стороны государственных
должностных лиц, так и со стороны частных лиц, групп, объединений
граждан и других организаций.
Статья 10
Стороны обеспечивают на взаимной основе освобождение
переселенцев и членов их семей от ограничений на вывоз имущества,
являющегося их собственностью, а также уплаты связанных с вывозом
этого имущества общегосударственных налогов и иных обязательных
платежей.
Вывозимые средства и переводимые денежные вклады
освобождаются от общегосударственных налогов и иных обязательных
платежей за исключением тех, которые представляют собой плату за
услуги по переводу.
Статья 11
Государство выезда оказывает содействие переселенцам и членам
их семей в приобретении авиационных и железнодорожных билетов, а
также в предоставлении контейнеров для транспортировки частного
имущества в государство въезда.
Стороны не препятствуют процессу обмена жильем между
переселенцами и в приобретении права собственности или права
пользования земельными участками, предоставленными в соответствии
с действующим законодательством Сторон.
Статья 12
Координацию работ по переселению лиц и контроль за
соблюдением настоящего Соглашения Стороны возлагают:
Украина - на Министерство юстиции Украины;
Туркменистан - на Министерство экономики и финансов
Туркменистана.
Министерство юстиции Украины и Министерство экономики и
финансов Туркменистана отдельным соглашением определяют порядок
реализации настоящего Соглашения.
Статья 13
С целью реализации положений настоящего Соглашения каждая из
Сторон, при наличии согласия другой Стороны, может открыть
представительство своих миграционных служб на территории другой
Стороны.
Статус и функции представительств будут определяться
отдельными соглашениями.
Статья 14
Порядок реализации прав на социальное обеспечение
переселенцев и членов их семей регулируется отдельными
соглашениями.
Статья 15
В случае возникновения споров по поводу реализации положений
настоящего Соглашения Стороны будут решать их путем консультаций
или переговоров.
Статья 16
В настоящее Соглашение по согласованию Сторон могут вноситься
изменения или дополнения отдельными протоколами, которые будут
являться неотъемлемой частью настоящего Соглашения и вступают в
силу в порядке, оговоренном в статье 17 настоящего Соглашения.
Статья 17
Настоящее Соглашение подлежит ратификации, вступает в силу с
даты обмена ратификационными грамотами, заключено сроком на 5 лет,
после чего автоматически продлевается на следующие пятилетние
периоды, если ни одна из Сторон не известит в письменной форме
другую Сторону не менее чем за 6 месяцев до окончания очередного
пятилетнего периода о своем намерении прекратить его действие.
Совершено в г. Киеве 14 мая 2001 года в двух экземплярах,
каждый на украинском, туркменском и русском языках, при этом все
тексты имеют одинаковую силу. Для целей толкования положений
настоящего Соглашения используется текст на русском языке.
За Украину За Туркменистан