НЕ ПЛАТНИК, А МАЄШ ПЛАТИТИ


Приватний підприємець (сільгоспвиробник) не є платником ПДВ але при реалізації сільгосппродукції сплачує 20 відсотків ПДВ. Чи правильно це?


Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Відповідно до ст. 2 цього ж Закону платником ПДВ є особа, обсяг оподатковуваних операцій якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку незалежно від обсягів поставки, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

Підставою для реєстрації фермерського господарства як платника ПДВ є реалізація ним продукції власного виробництва за готівку, якщо така реалізація здійснювалась не на умовах сплати ринкового збору.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість установлено спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, згідно з яким до 1 січня 2006 р. суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані сільськогосподарськими товаровиробниками товари (роботи, послуги) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизних товарів), залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Такий спеціальний режим оподаткування може використовуватися сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками ПДВ, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Сторінку підготувала Наталія МЕЩЕРЯКОВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 13 від 2 - 8 квітня 2005 року;