Згідно зі ст. 61 КЗпП на тих роботах, де за умовами виробництва не може бути додержано встановленої для відповідної категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається (за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації) запровадження підсумованого обліку робочого часу.
У разі застосування підсумованого обліку тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати норми робочого часу, тобто 40 годин на тиждень. Отже, оплата праці проводиться за результатами роботи в обліковому періоді, в якому в середньому реалізується встановлена трудовим законодавством тривалість робочого дня (робочого тижня). Обліковий період визначається в колективному договорі підприємства для кожної категорії працівників. Його встановлюють на місяць, квартал, півріччя або рік, і він охоплює робочий час і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні. При цьому щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може в певних межах відхилятися від норми годин робочого дня (тижня), але балансується в межах облікового періоду так, щоб сума годин за графіком роботи працівника в обліковому періоді дорівнювала нормі робочого часу за цей період.
Якщо для певної категорії працівників установлено підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин розраховують за графіком роботи працівника цієї категорії, а не підприємства загалом. Відповідно в листку непрацездатності для таких працівників слід відображати вихідні дні не за календарем, а ті, що відповідають графіку їхньої змінності.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, що надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, здійснюється у формі матеріального забезпечення. Призначення останнього — повністю або частково компенсувати застрахованій особі втрату заробітної плати в разі настання тимчасової непрацездатності. Це обумовлено ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Пунктом 2 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439, установлено, що листок непрацездатності оплачується за робочі години згідно з графіком роботи застрахованої особи.