Допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати в разі настання страхового випадку. Тому допомога внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, яка виплачується з коштів Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності (починаючи з шостого дня непрацездатності), має надаватися лише за робочі дні (години) згідно з установленим на підприємстві графіком роботи, якщо працівникові не встановлено індивідуального графіка роботи. Якщо тимчасова непрацездатність настала в період відпустки без збереження заробітної плати, допомога за цей період не надається (підстава — п. 6 ч. 1 ст. 36 цього Закону).
Так само не оплачуються перші 5 днів тимчасової непрацездатності з коштів роботодавця, що припадають на період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати (підстава — п. 4 Порядку оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, з коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439).