У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про інвестиційні фонди та інвестиційні
компанії
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 265/95 ( 265/95 ) від 28.03.95 )
З метою забезпечення функціонування фондового ринку та обігу
приватизаційних паперів п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Положення про інвестиційні фонди та
інвестиційні компанії (додається).
2. Встановити, що засновані до введення в дію Положення про
інвестиційні фонди та інвестиційні компанії суб'єкти
підприємницької діяльності, які містять у своїй назві найменування
"інвестиційний фонд" чи "інвестиційна компанія" або проводять
діяльність, передбачену пунктом 21 цього Положення, протягом шести
місяців з дня опублікування цього Указу повинні привести свої
установчі документи та умови здійснення випуску інвестиційних
сертифікатів у відповідність з вимогами Положення.
3. Кабінетові Міністрів України розробити і в місячний строк
внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України
"Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про
оподаткування доходів підприємств і організацій", спрямований на
запобігання подвійному оподаткуванню доходів од діяльності,
пов'язаної з обігом цінних паперів.
4. Міністерству фінансів України, Фонду державного майна
України у двомісячний строк затвердити нормативні акти,
передбачені цим Положенням.
Президент України Л.КРАВЧУК
м.Київ, 19 лютого 1994 року
N 55/94
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 19 лютого 1994 р. N 55/94
ПОЛОЖЕННЯ
про інвестиційні фонди та інвестиційні
компанії
Це Положення визначає поняття інвестиційних фондів та
інвестиційних компаній, порядок створення та умови їх діяльності,
здійснення державного контролю, а також заходи щодо захисту
інтересів їх учасників.
Розділ 1. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД
1. Інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі
закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог,
встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у
галузі спільного інвестування.
2. Основні терміни та поняття, які застосовуються у цьому
Положенні:
афілійована особа інвестиційного фонду чи інвестиційної
компанії - інвестиційний керуючий, засновники, а також учасники,
кожен з яких володіє не менш як 25 відсотками інвестиційних
сертифікатів;
депозитарій інвестиційного фонду - юридична особа, яка
здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій
з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі
депозитного договору;
взаємний фонд інвестиційної компанії - філіал, який від імені
інвестиційної компанії здійснює спільне інвестування;
відкритий інвестиційний фонд - фонд, який випускає
інвестиційні сертифікати з зобов'язанням перед учасниками щодо їх
викупу;
закритий інвестиційний фонд - фонд, який здійснює випуск
інвестиційних сертифікатів без взяття зобов'язань про їх викуп;
інвестиційна декларація - складова частина статуту
інвестиційного фонду, в якій визначаються основні напрями та
обмеження інвестиційної діяльності фонду, порядок випуску, продажу
та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання
інвестиційної діяльності фонду;
інвестиційний керуючий - торговець цінними паперами, з яким
укладено угоду про управління інвестиційним фондом;
інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається
виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає
право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів;
спільне інвестування - діяльність, яка здійснюється в
інтересах і за рахунок засновників та учасників інвестиційного
фонду шляхом випуску інвестиційних сертифікатів та проведення
комерційної діяльності з цінними паперами;
чисті активи інвестиційного фонду - величина, яка
визначається як різниця між сумою активів і розміром пасивів
інвестиційного фонду з урахуванням їх ринкової вартості.
3. Інвестиційні фонди поділяються на відкриті та закриті.
Відкриті фонди створюються на невизначений строк і здійснюють
викуп своїх інвестиційних сертифікатів у строки, встановлені
інвестиційною декларацією інвестиційного фонду.
Закриті фонди створюються на визначений строк і здійснюють
розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку
діяльності інвестиційного фонду.
4. Засновниками інвестиційного фонду є юридичні та фізичні
особи.
Не можуть бути засновниками інвестиційного фонду юридичні
особи, частка державного майна у статутному фонді яких перевищує
25 відсотків. Законодавством може бути передбачено й інші
обмеження щодо участі юридичних і фізичних осіб у створенні
інвестиційних фондів.
Засновники несуть відповідальність перед учасниками
інвестиційного фонду в межах вартості належних їм акцій статутного
фонду. Акції зберігаються у депозитарія і не можуть пропонуватися
на продаж.
5. Для створення інвестиційного фонду його засновники
укладають установчий договір, затверджують статут і проводять
реєстрацію інвестиційного фонду у порядку, встановленому для
реєстрації акціонерних товариств.
6. Установчий договір визначає порядок здійснення
засновниками спільної діяльності, пов'язаної із створенням
інвестиційного фонду, відповідальність перед учасниками і перед
третіми особами.
У статуті інвестиційного фонду зазначаються найменування,
місцезнаходження та вид інвестиційного фонду, розмір і порядок
зміни статутного фонду, склад засновників, порядок створення
органів управління інвестиційного фонду, їх компетенція й порядок
прийняття ними рішень, порядок отримання засновниками дивідендів
на кожну акцію в розмірі, який дорівнює розмірові дивіденду на
один інвестиційний сертифікат, порядок реорганізації та ліквідації
інвестиційного фонду.
Статут інвестиційного фонду повинен містити вимогу щодо
заборони створення будь-яких спеціальних і резервних фондів, а
також може містити положення про повний розподіл його прибутків
між засновниками й учасниками в порядку, встановленому
інвестиційною декларацією.
До статуту може бути включено й інші положення, що не
суперечать чинному законодавству.
7. Статутний фонд інвестиційного фонду повинен становити не
менше 2 тисяч мінімальних зарплат, встановлених на момент його
реєстрації, і бути сформованим за рахунок внесків засновників у
вигляді коштів, цінних паперів, визнаних такими Законом України
"Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ), і нерухомого
майна.
Частка нерухомого майна у статутному фонді не повинна
перевищувати 25 відсотків.
8. Учасниками інвестиційного фонду є фізичні та юридичні
особи, які придбали інвестиційні сертифікати цього фонду.
Учаснику інвестиційного фонду може видаватися сертифікат на
сумарну вартість інвестиційних сертифікатів.
9. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними і на
пред'явника.
Мінімальна номінальна вартість інвестиційного сертифікату не
може бути меншою за 10000 крб. Номінальна вартість інвестиційних
сертифікатів, яка перевищує 10000 крб., повинна бути кратною
мінімальній номінальній вартості.
Інвестиційний сертифікат містить такі реквізити: фірмове
найменування інвестиційного фонду; його місцезнаходження;
найменування цінного паперу ("інвестиційний сертифікат") та його
порядковий номер; дата випуску; вид інвестиційного сертифікату,
його номінальна вартість; ім'я власника (для іменного
інвестиційного сертифікату); строк виплати дивідендів; підпис
посадової особи - інвестиційного керуючого чи іншої уповноваженої
особи; печатка інвестиційного фонду.
Номінальна вартість одного інвестиційного сертифікату повинна
дорівнювати номінальній вартості однієї акції, що належить
засновникам.
Для випуску інвестиційних сертифікатів укладається договір з
інвестиційним керуючим, аудитором або аудиторською фірмою, а також
депозитний договір з депозитарієм, проводиться реєстрація випуску
інвестиційних сертифікатів, публікуються інвестиційна декларація
та інформація про випуск інвестиційних сертифікатів інвестиційного
фонду.
10. Інвестиційна декларація містить такі реквізити:
найменування документа ("інвестиційна декларація");
найменування, вид і місцезнаходження інвестиційного фонду,
розмір його статутного фонду;
основні напрями, предмет, цілі та обмеження інвестиційної
діяльності інвестиційного фонду, а також порядок продажу
інвестиційних сертифікатів;
відомості про випуск інвестиційних сертифікатів, зобов'язання
щодо їх викупу, наслідки невиконання таких зобов'язань;
комісійні, винагороди та витрати, що можуть сплачуватися за
рахунок коштів інвестиційного фонду;
місце, терміни та порядок виплати дивідендів;
застереження щодо створення будь-яких спеціальних або
резервних фондів.
11. Вищим органом управління інвестиційного фонду є загальні
збори засновників, до виключної компетенції яких належить:
внесення змін і доповнень до установчого договору та статуту
інвестиційного фонду;
затвердження інвестиційної декларації, умов депозитного
договору, договору з інвестиційним керуючим, договору з аудитором
або аудиторською фірмою і внесення в установленому порядку змін та
доповнень до цих документів;
прийняття рішення та затвердження інформації про випуск
інвестиційних сертифікатів;
затвердження результатів річної діяльності інвестиційного
фонду після проведення аудиторської перевірки;
затвердження порядку розрахунку дивідендів;
прийняття рішень про створення, реорганізацію або ліквідацію
філій, регіональних представництв інвестиційного фонду та
затвердження положень про них;
прийняття рішень про ліквідацію фонду, створення
ліквідаційної комісії і затвердження ліквідаційного балансу;
обрання й відкликання членів спостережної ради.
Загальні збори засновників скликаються не рідше одного разу
на рік, а також на вимогу депозитарію, спостережної ради,
інвестиційного керуючого або учасників інвестиційного фонду, що є
власниками не менш як 10 відсотків випущених інвестиційних
сертифікатів.
12. З метою контролю за діяльністю інвестиційного керуючого
та захисту інтересів учасників створюється спостережна рада, не
менш як 60 відсотків членів якої повинні бути неафілійованими
особами. Членами спостережної ради можуть обиратися також особи,
які не є учасниками інвестиційного фонду.
Рішення спостережної ради приймаються двома третинами голосів
від загальної кількості її членів.
Члени спостережної ради мають право бути присутніми на
загальних зборах засновників, отримувати довідки про діяльність
інвестиційного фонду та про умови виконання депозитарієм
депозитного договору. Внесення змін і доповнень до інвестиційної
декларації та договору з інвестиційним керуючим повинно бути
погоджено із спостережною радою.
Загальні збори засновників зобов'язані відкликати або
переобрати члена спостережної ради у разі, коли письмову вимогу
про це подали учасники, які є власниками не менш як одного
відсотка інвестиційних сертифікатів.
Член спостережної ради інвестиційного фонду не може одночасно
бути членом спостережної ради іншого інвестиційного фонду.
13. Інвестиційний керуючий здійснює управління активами
інвестиційного фонду від імені інвестиційного фонду без доручення
та готує проекти інформаційних повідомлень про випуск
інвестиційних сертифікатів.
Інвестиційний керуючий не може бути депозитарієм
інвестиційного фонду.
Інвестиційний керуючий організовує продаж інвестиційних
сертифікатів інвестиційного фонду. Для цього він може залучати
агентів з розповсюдження цінних паперів інвестиційного фонду.
Інвестиційний керуючий спільно з депозитарієм підраховує
вартість чистих активів з розрахунку на один випущений
інвестиційний сертифікат і раз на півроку публікує відповідну
інформацію.
Інвестиційний керуючий не може пропонувати на продаж
інвестиційні сертифікати за ціною, нижчою від номінальної.
Інвестиційний керуючий відкритого інвестиційного фонду
зобов'язаний вживати заходів для викупу інвестиційних сертифікатів
на вимогу їхніх власників від імені та за рахунок коштів
інвестиційного фонду, а в разі відсутності таких коштів - за
рахунок власних коштів.
14. За виконання своїх обов'язків інвестиційний керуючий
отримує винагороду, річний розмір якої не повинен перевищувати 5
відсотків середньорічної вартості чистих активів інвестиційного
фонду або 10 відсотків, якщо активи інвестиційного фонду більш як
на 50 відсотків сформовано за рахунок приватизаційних паперів.
Договір з інвестиційним керуючим може бути складовою частиною
установчого договору, якщо інвестиційний керуючий є засновником
інвестиційного фонду.
При виконанні своїх обов'язків інвестиційний керуючий повинен
діяти виключно в інтересах засновників та учасників інвестиційного
фонду.
У разі укладення договору про управління активами більш як
одного інвестиційного фонду інвестиційним керуючим він
зобов'язаний у десятиденний строк з дня укладення договору
письмово повідомити про це Антимонопольний комітет України.
15. Депозитарій інвестиційного фонду може здійснювати
обслуговування операцій з цінними паперами шляхом бухгалтерських
записів за допомогою комп'ютерної техніки. Письмовий документ,
створений на підставі запису в комп'ютері, повинен включати
найменування депозитарію, підпис уповноваженої особи депозитарію,
реквізити, яким має відповідати інвестиційний сертифікат.
Депозитарій не може бути засновником, інвестиційним керуючим,
а також кредитором інвестиційного фонду.
Депозитарій має право скликати позачергові збори ради
засновників інвестиційного фонду у разі, коли вартість чистих
активів фонду, які він акумулює, зменшується до 90 відсотків їх
номінальної вартості.
Депозитарій зобов'язаний подавати спостережній раді звіти
щодо операцій з активами інвестиційного фонду в порядку,
встановленому депозитним договором.
Активи інвестиційного фонду, які зберігаються в депозитарії,
не можуть використовуватися депозитарієм як власні кредитні
ресурси.
Дозвіл на здійснення діяльності як депозитарія інвестиційного
фонду чи інвестиційної компанії видає Міністерство фінансів
України.
16. Депозитний договір з депозитарієм укладає інвестиційний
керуючий інвестиційного фонду. У депозитному договорі зазначаються
предмет домовленості між сторонами, права і обов'язки сторін,
положення про взаємну відповідальність сторін за збитки, що можуть
виникнути внаслідок невиконання договору, зміст інвестиційної
декларації, розмір винагороди депозитарієві за надання послуг
інвестиційному фонду та інші умови, включаючи застереження про
конфіденційність.
Депозитний договір може бути розірвано однією із сторін з
попереднім повідомленням другої сторони про такий намір не менш як
за 6 місяців, якщо інше не передбачено депозитним договором. До
припинення дії договору з депозитарієм інвестиційний керуючий
повинен укласти договір з іншим депозитарієм.
17. Інвестиційний фонд не має права:
випускати облігації та векселі;
мати в своїх активах більш як 10 відсотків цінних паперів
одного емітента, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим пункту
23 цього Положення, та інвестувати понад 5 відсотків своїх активів
у цінні папери одного емітента, крім інвестування в облігації
внутрішніх державних позик, казначейські зобов'язання держави та
інші цінні папери, одержання доходів за якими гарантовано Урядом
України; ( Абзац третій пункту 17 в редакції Указу Президента
N 265/95 ( 265/95 ) від 28.03.95 )
тримати в цінних паперах менш як 70 відсотків активів
інвестиційного фонду;
купувати інвестиційні сертифікати іншого інвестиційного фонду
чи інвестиційної компанії;
займатися представницькою діяльністю з приватизаційними
паперами;
брати банківський кредит, крім випадків використання цього
кредиту для викупу відкритим фондом своїх інвестиційних
сертифікатів;
здійснювати інвестиції в цінні папери, емітентом яких є
афілійована особа інвестиційного фонду;
видавати майнові гарантії, забезпечені майном фонду, для
третіх осіб, укладати договори застави;
придбавати цінні папери повних та командитних товариств.
Розділ 2. ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ
18. Інвестиційною компанією визнається торговець цінними
паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може
залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії
цінних паперів та їх розміщення.
Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного
товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку,
встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо
спільного інвестування згідно з цим Положенням.
Статутний фонд інвестиційної компанії, яка здійснює спільні
інвестиції, формується в порядку, встановленому Законом України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ), і повинен становити не
менш як 50 тисяч мінімальних зарплат, визначених на момент
реєстрації інвестиційної компанії.
19. Інвестиційна компанія для здійснення діяльності щодо
спільного інвестування зобов'язана заснувати взаємний фонд,
провести реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів,
опублікувати інвестиційну декларацію та інформацію про випуск нею
інвестиційних сертифікатів.
Інвестиційні сертифікати, які випускає інвестиційна компанія,
повинні відповідати вимогам, встановленим у пункті 9 цього
Положення. На спільні інвестиції, які здійснюються шляхом випуску
інвестиційних сертифікатів інвестиційної компанії, поширюються
обмеження, встановлені пунктом 17 цього Положення.
Інвестиційна компанія одержує інвестиційні сертифікати в
розмірі, що відповідає вартості майна, переданого нею у взаємний
фонд. Інвестиційні сертифікати засновників зберігаються у
депозитарія і не можуть пропонуватися на продаж.
На засновників інвестиційної компанії, яка здійснює спільні
інвестиції, поширюється обмеження, встановлене пунктом 4 цього
Положення.
20. Взаємний фонд є філією інвестиційної компанії, що
утворюється за рішенням її вищого органу. Цей орган затверджує
також Положення та інвестиційну декларацію взаємного фонду.
Рішення про створення взаємного фонду вважається прийнятим,
якщо за нього проголосувало не менш 3/4 присутніх акціонерів
(учасників), які беруть участь у голосуванні на загальних зборах
інвестиційної компанії.
Взаємний фонд має окремі баланс та поточний рахунок і
підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для
реєстрації філій суб'єктів підприємницької діяльності. На баланс
взаємного фонду інвестиційна компанія може передавати майно у
вигляді цінних паперів та об'єктів нерухомості.
Кошти взаємного фонду не можуть використовуватися для
покриття збитків інвестиційної компанії. На майно взаємного фонду
не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями інвестиційної
компанії, не пов'язаними з діяльністю взаємного фонду.
Інвестиційна компанія одержує прибутки від діяльності,
пов'язаної із спільним інвестуванням, пропорційно вартості майна,
переданого нею у взаємний фонд, якщо інше не передбачено
інвестиційною декларацією.
Інвестиційна компанія може засновувати відкриті та закриті
взаємні фонди, які здійснюють діяльність щодо спільного
інвестування в порядку, встановленому цим Положенням для
інвестиційних фондів.
Інформацію про діяльність взаємного фонду інвестиційна
компанія зобов'язана подавати загальним зборам акціонерів
(учасників) не рідше ніж раз на рік.
Розділ 3. ДІЯЛЬНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ТА ВЗАЄМНОГО
ФОНДУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ
СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
21. Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди,
а також інвестиційні компанії, що заснували взаємні фонди (далі -
фонди), випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для
розміщення серед учасників.
Кошти, отримані від учасників, відкриті фонди інвестують у
цінні папери інших емітентів.
Закриті фонди мають право здійснення інвестування в цінні
папери та придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать
державі в майні господарських товариств, у процесі приватизації.
Інвестиційні сертифікати відкритих фондів можуть бути
придбані за кошти учасників, закритих фондів - за кошти учасників
та приватизаційні папери.
22. Емісія інвестиційних сертифікатів здійснюється після
реєстрації їх випуску у фінансовому органі в порядку, визначеному
Міністерством фінансів України.
Фонди мають право здійснювати загальну емісію інвестиційних
сертифікатів на суму, розмір якої не повинен перевищувати
15-разового розміру їх статутних фондів.
Відкриті фонди випускають інвестиційні сертифікати, які не
підлягають вільному перепродажу, а закриті - такі, що підлягають
вільному перепродажу.
Інвестиційні сертифікати пропонуються для розміщення та
викуповуються фондом за ціною, яка дорівнює вартості чистих
активів, у терміни, встановлені інвестиційною декларацією.
Чистими активами інвестиційного фонду визнається вартість
активів, в які розміщено кошти засновників та учасників фонду, в
поточних цінах на момент оцінки.
23. Інвестиційні сертифікати закритих фондів можуть
обмінюватися на приватизаційні папери, якщо ці фонди у
встановленому Фондом державного майна України порядку отримали
дозвіл на здійснення комерційної діяльності з приватизаційними
паперами.
Закриті фонди обслуговують власників приватизаційних паперів
з такими обмеженнями:
інвестиційні сертифікати підлягають викупові фондом не раніше
закінчення терміну використання приватизаційних паперів;
учасникам інвестиційного фонду не гарантується фіксований
розмір дивідендів.
Приватизаційні папери, які перебувають у власності фонду,
підлягають індексуванню у разі загальної індексації
приватизаційних паперів.
Фонд має право здійснювати додаткову емісію інвестиційних
сертифікатів у 50-разовому розмірі до обсягу прийнятих для
розміщення приватизаційних паперів у порядку, який затверджується
Фондом державного майна України та Міністерством фінансів України.
Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії мають право
тримати у своїх активах до 25 відсотків цінних паперів одного
емітента за умови їх придбання за приватизаційні папери. ( Пункт
23 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 265/95
( 265/95 ) від 28.03.95 )
24. Оцінка чистих активів фонду здійснюється відповідно до
Положення про порядок оцінки чистих активів інвестиційних фондів і
взаємних фондів інвестиційної компанії, що затверджується
Міністерством фінансів України.
Вартість чистих активів у розрахунку на один інвестиційний
сертифікат відкритого фонду обчислюється щоквартально, на дату,
яку встановлює Міністерство фінансів України. Взаємний фонд
зобов'язаний за цією ціною викуповувати інвестиційні сертифікати у
учасників фонду.
25. Доходи фонду складаються з дивідендів та інших надходжень
від цінних паперів, що перебувають у власності фонду, та доходів
від операцій з цінними паперами й іншими активами.
Доходи фонду, його засновників та учасників оподатковуються
при виплаті дивідендів у порядку, встановленому чинним
законодавством.
Прибуток фонду підлягає розподілу між засновниками та
учасниками у вигляді дивідендів.
Прибуток засновників фонду відповідно до інвестиційної
декларації може бути спрямовано на збільшення розміру статутного
фонду.
26. Фонд складає і публікує звіти про свою діяльність у
терміни та в обсязі, що визначаються чинним законодавством.
Облік і контроль за діяльністю фонду щодо розміщення
приватизаційних паперів здійснюються у порядку, встановленому
Фондом державного майна України та Міністерством фінансів України.
Відкриті фонди раз на півроку зобов'язані проінформувати
учасників та опублікувати в пресі фінансовий звіт, який повинен
містити:
бухгалтерський баланс із переліком інвестицій фонду
(кількість, види і ринкова вартість цінних паперів, які
перебувають у власності фонду);
звіт про доходи та збитки, а також дивіденди, сплачені за цей
період;
довідку про вартість чистих активів фонду;
довідку про кількість інвестиційних сертифікатів, випущених
фондом, номінальну вартість одного інвестиційного сертифікату та
вартість чистих активів одного інвестиційного сертифікату на дату
складання звіту;
відомості про зміни в складі афілійованих осіб, членів
спостережної ради, а також про зміну інвестиційного керуючого і
депозитарія.
Фінансовий звіт за підсумками року обов'язково звіряється
аудитором.
Закриті фонди раз на півроку мають публікувати такі дані:
вартість чистих активів фонду (включаючи вартість і кількість
невикористаних приватизаційних паперів, що засвідчується висновком
аудиторської організації);
перелік та кількість цінних паперів одного емітента (в
розмірі більше одного відсотка активів фонду), що перебувають у
власності фонду;
вартість інших активів, що перебувають у власності фонду;
звіт про заборгованість фонду;
дані про загальну кількість інвестиційних сертифікатів фонду,
які перебувають в обігу на кінець півріччя.
Інвестиційна компанія веде облік наявності та обігу майна
кожного взаємного фонду окремо від свого майна.
Фонди, які розміщують приватизаційні папери, зобов'язані
протягом 5 років зберігати документи про всі здійснені ними угоди
з приватизаційними паперами. Якщо фонди ліквідуються раніше
зазначеного строку, ці документи передаються до Фонду державного
майна України.
27. Державний контроль за діяльністю фонду забезпечують
відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) і цього Положення Міністерство фінансів України та
місцеві фінансові органи.
Державний контроль за комерційною діяльністю фондів з
приватизаційними паперами забезпечує Фонд державного майна
України.
Порушення вимог цього Положення тягне за собою
цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність
згідно з чинним законодавством.
28. Контроль за дотриманням антимонопольного законодавства у
процесі здійснення спільного інвестування інвестиційним фондом,
інвестиційною компанією, взаємним фондом інвестиційної компанії
забезпечує Антимонопольний комітет України відповідно до чинного
законодавства.
Інвестиційний фонд, інвестиційна компанія повинні
безпосередньо або через інвестиційного керуючого інформувати
Антимонопольний комітет України про укладені ними договори
стосовно придбання цінних паперів, в результаті якого
забезпечується прямо або через взаємні фонди інвестиційної
компанії досягнення або перевищення 10 відсотків, а у випадку,
передбаченому абзацом сьомим пункту 23 цього Положення, 25
відсотків цінних паперів одного емітента. Така інформація
подається у п'ятиденний строк з моменту укладення договору
купівлі цінних паперів. ( Абзац другий пункту 28 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президента N 265/95 ( 265/95 ) від
28.03.95 )
29. Фонд припиняє свою діяльність відповідно до чинного
законодавства з урахуванням вимог, передбачених цим Положенням.
Закриті фонди, які обслуговують власників приватизаційних
паперів, можуть бути ліквідовані до закінчення терміну
використання приватизаційних паперів лише за рішенням арбітражного
суду.
У разі банкрутства інвестиційної компанії стягнення на майно
взаємного фонду може бути накладено тільки після розрахунків з
усіма учасниками взаємного фонду, крім засновників.
Ліквідаційна комісія публікує в друкованих засобах масової
інформації за місцезнаходженням фонду інформацію про його
ліквідацію, порядок і термін заявлення кредиторами претензій.
Комісія повинна опублікувати першу інформацію через тиждень після
свого створення і повторити її протягом двох місяців не менш як
двічі.
Майно фонду реалізується виключно на аукціоні. Виручка від
продажу спрямовується на задоволення вимог кредиторів. Кошти, які
залишаються після цього, розподіляються між учасниками пропорційно
кількості інвестиційних сертифікатів. У разі, коли вартість майна
в розрахунку на один інвестиційний сертифікат нижча за його
номінальну вартість, різниця учасникам покривається за рахунок
коштів засновників.
Фонд вважається ліквідованим з моменту виключення його з
державного реєстру.
Фонди закритого типу припиняють свою діяльність після
закінчення заявленого терміну. За рішенням засновників закритого
фонду його може бути перетворено у відкритий фонд.