Угода
про співробітництво в галузі ветеринарії
(укр/рос)
Дата підписання Україною: 12 березня 1993 р.
Набуття чинності для України: 12 березня 1993 р.
Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі - Сторони,
керуючись бажанням встановити співробітництво в галузі
ветеринарії з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб
тварин та взаємного забезпечення територій від епізоотій,
виходячи з інтересів сприятливого розвитку господарських і
торгових зв'язків між державами,
домовились про таке:
Стаття 1
Сторони здійснюватимуть співробітництво в галузі ветеринарії
та вживатимуть необхідних заходів щодо запобігання розповсюдженню
інфекційних хвороб тварин з території однієї Сторони на території
інших Сторін при перевезеннях всіх видів підконтрольних
ветеринарному нагляду вантажів усіма видами транспорту.
Стаття 2
Для реалізації положень цієї Угоди компетентними органами
Сторони уповноважують свої центральні державні ветеринарні служби.
Для координації співробітництва Сторони створять Раду зі
співробітництва в галузі ветеринарії у складі керівників
ветеринарних служб держав, уряди яких є учасниками цієї Угоди.
Стаття 3
У своїй роботі Сторони погодились керуватися законодавством,
інструкціями, положеннями, а також іншими нормативними документами
колишнього Союзу РСР для ветеринарних служб Сторін, якщо вони не
суперечать законам держав, уряди яких є учасниками цієї Угоди.
Стаття 4
Положення цієї Угоди застосовуються щодо:
а) тварин усіх видів (включаючи птахів, хутрових звірів,
лабораторних, зоопаркових та домашніх тварин, морських тварин,
бджіл, риб та інших гідробіонтів, ембріонів та сперму тварин,
запліднену ікру);
б) продуктів тваринного походження (м'ясо та м'ясопродукти,
молоко та молочні продукти, риба, яйця, продукти бджільництва);
в) сировини тваринного походження (шкури, шерсть, хутро, пух,
пір'я, ендокринна та кишкова сировина, кров, кістки та інші види
сировини);
г) кормів для тварин;
д) ветеринарних препаратів, біологічних матеріалів та
предметів колекціонування тваринного походження.
Стаття 5
З метою попередження розповсюдження та ліквідації інфекційних
хвороб Сторони будуть інформувати одна одну негайно телеграфом про
ситуацію щодо інфекційних хвороб тварин списку "А" Міжнародного
епізоотичного бюро, масових захворювань невідомої етіології та
раніше не зареєстрованих хвороб, а також надавати необхідну
інформацію про епізоотичну ситуацію в своїй державі на запит
однієї зі Сторін.
Стаття 6
До остаточного вирішення Сторонами питань про членство в
Міжнародному епізоотичному бюро їхні інтереси в зазначеному бюро
буде представляти делегація Російської Федерації.
На цей період збиранням та передачею до Міжнародного
епізоотичного бюро інформації про епізоотичний стан держав, уряди
яких є учасниками цієї Угоди, та забезпеченням їх відомостями, що
надходять від Міжнародного епізоотичного бюро, буде займатись
Головне управління ветеринарії Міністерства сільського
господарства Російської Федерації.
Сторони вживуть необхідних заходів для набуття членства в
Міжнародному епізоотичному бюро своїми державами.
Стаття 7
З метою недопущення занесення та розповсюдження інфекційних
хвороб тварин на територіях Сторін державні ветеринарні органи
прикордонних областей (районів) будуть своєчасно інформувати про
виникнення інфекційних хвороб, а в разі потреби спільно розробляти
та вживати екстренних заходів для ліквідації того або іншого
захворювання в прикордонних районах.
Стаття 8
Господарства, м'ясокомбінати, молокозаводи, обробні цехи,
заводи, фабрики, бази та підприємства з переробки шкіряної
сировини, шерсті та іншої сировини, підприємства Сторін, що
здійснюють заготівлю, зберігання, переробку та експортно-імпортні
поставки тваринницької продукції, незалежно від їх відомчої
підпорядкованості та організаційно-правових форм, повинні мати
дозвіл від центрального ветеринарного органу своєї держави та
перебувати під постійним офіційним контролем державної
ветеринарної служби.
Стаття 9
Відбір, карантинування, проведення діагностичних досліджень,
контроль за транспортуванням між територіями Сторін тваринницьких
вантажів, передбачених у статті 4 цієї Угоди, здійснюються
державною ветеринарною службою відповідно до двосторонніх угод з
цього питання між центральними ветеринарними органами Сторін.
Стаття 10
Під час перевезень підконтрольних прикордонному державному
ветеринарному нагляду вантажів між територіями Сторін з
благополучних щодо інфекційних хвороб тварин областей, країв та
інших адміністративно-територіальних поділів зберігається чинний
порядок. Кожна партія вантажу супроводжується ветеринарним
посвідченням, заповненим російською мовою, завіреним печаткою
обласного, крайового (республіканського - де немає обласного
поділу) ветеринарного органу. При цьому не потрібний спеціальний
ветеринарний дозвіл на транзит в межах територій Сторін.
Стаття 11
У разі виникнення на території однієї зі Сторін хвороб,
зазначених у статті 5 цієї Угоди, компетентні ветеринарні органи
цієї Сторони повинні негайно інформувати відповідні організації
всіх Сторін телеграфом про ситуацію, що склалась, та припинити
вивіз тваринницьких вантажів, зазначених у статті 4 цієї Угоди.
Установлений порядок вивозу тваринницьких вантажів може бути
відновлений лише після попередніх консультацій та взаємної
домовленості між центральними ветеринарними органами всіх
зацікавлених Сторін.
У разі потреби зацікавлена Сторона може звернутися до інших
Сторін за допомогою, яка надається у вигляді консультацій,
направлення експертів, поставок вакцин, сироваток, інших
ветеринарних препаратів і засобів проведення діагностичних
досліджень.
Стаття 12
Терміни "імпорт", "експорт" та "міжнародний транзит"
поширюються на перевезення тваринницьких вантажів через зовнішні
кордони територій Сторін.
Стаття 13
Прикордонні контрольні ветеринарні пункти Сторін, розташовані
на їхніх зовнішніх кордонах, здійснюють прикордонний державний
ветеринарний нагляд за перевезеннями всіх підконтрольних вантажів
для всіх Сторін.
Стаття 14
Під час експорту із Сторони підконтрольних прикордонному
державному ветеринарному нагляду вантажів ветеринарний сертифікат,
що відповідає вимогам Ветеринарно-санітарного кодексу Міжнародного
епізоотичного бюро, оформлюється на місці прикордонним контрольним
ветеринарним пунктом держави-відправника. Вантажі, що
експортуються, транспортуються через території інших Сторін як
транзитні за дозволами їхніх центральних ветеринарних органів.
Під час імпорту підконтрольних прикордонному державному
ветеринарному нагляду вантажів Сторони користуються єдиними
ветеринарними вимогами. На їх основі Сторони можуть у
двосторонньому порядку узгодити та парафувати зразки ветеринарних
сертифікатів на імпортовані тваринницькі вантажі з державною
ветеринарною службою держави-експортера. У цьому випадку зразки
ветеринарних сертифікатів передаються прикордонним контрольним
ветеринарним пунктам, через які буде здійснюватись ввезення
вантажів.
Під час імпорту та міжнародного транзиту в обов'язковому
порядку завчасно оформлюються дозволи центральних державних
ветеринарних органів Сторін, на території яких ввозиться та через
території яких транспортується підконтрольний вантаж. З ними також
узгоджується маршрут прямування.
Стаття 15
Сторони погодились на рівні центральних державних
ветеринарних органів підготувати, підписати та використовувати в
роботі єдині Правила державного ветеринарного нагляду під час
міжнародних та міждержавних перевезень тваринницьких вантажів,
зазначених у статті 4 цієї Угоди. У цих Правилах буде узагальнено
більшість чинних інструкцій, вказівок, розпоряджень та інших
документів з державного ветеринарного нагляду, ветеринарні вимоги
під час імпорту, зразки нових форм ветеринарних свідоцтв та
ветеринарних сертифікатів, перелік тваринницьких вантажів, згідно
з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, яка
відповідає Міжнародній гармонізованій системі опису та кодування
товарів.
Стаття 16
Державні ветеринарні служби Сторін в міру необхідності та
взаємної домовленості будуть проводити консультативні наради, а
також обмінюватись спеціалістами.
Стаття 17
Сторони забезпечать щорічну взаємну поставку
лікувально-профілактичних засобів, інструментарію та ветеринарного
обладнання згідно з двосторонніми та багатосторонніми договорами,
створять протиепізоотичні резерви по окремих вакцинах та
діагностикумах, візьмуть участь в організації спільних виробництв
антигельмінтиків, кокцідіостатиків та інших фармацевтичних та
хімічних препаратів ветеринарного призначення, а також
надаватимуть фінансову підтримку організаціям у створенні цих
виробництв. Поставки за укладеними угодами здійснюються без
попередньої сплати.
Стаття 18
З метою підвищення ефективності наукових досліджень в галузі
ветеринарії Сторони забезпечать через Раду по співробітництву в
галузі ветеринарії на договірних началах спільну розробку з
удосконалення заходів боротьби та профілактики особливо
небезпечних та екзотичних хвороб тварин, а також співробітництво в
галузі контролю, апробації, стандартизації, сертифікації нових
біологічних та хіміко-фармацевтичних препаратів, які
застосовуються в тваринництві та ветеринарії.
Стаття 19
Сторони не рідше двох разів на рік будуть обмінюватись
інформацією про реєстрацію нових ветеринарних препаратів.
Кожна Сторона самостійно визначає юридичну силу дії на своїй
території реєстраційних посвідчень, виданих іншими Сторонами.
Стаття 20
Сторони забезпечать на договірних началах підготовку офіцерів
ветеринарної служби для національних Збройних Сил на базі
військово-ветеринарного факультету при Московській ветеринарній
академії імені К. І. Скрябіна та співробітництво в галузі
військової ветеринарії на двосторонній або багатосторонній основі.
Стаття 21
Ця Угода може бути доповнена або змінена за взаємною
домовленістю Сторін.
Стаття 22
У разі виникнення спору щодо тлумачення чи застосування
положень цієї Угоди компетентні уповноважені органи Сторін
проводять взаємні консультації для його розв'язання.
Стаття 23
Ця Угода не зачіпає прав та зобов'язань Сторін, що випливають
з інших укладених ними договорів, конвенцій та угод або пов'язаних
з їх участю в міжнародних організаціях з ветеринарії.
Стаття 24
Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав,
зацікавлених у своїй участі в ній та готових взяти на себе
зобов'язання, що випливають з цієї Угоди.
Стаття 25
Після закінчення п'ятирічного строку з дня підписання цієї
Угоди будь-яка Сторона може її денонсувати, письмово повідомивши
про це депозитарія.
Угода втрачає чинність щодо такої Сторони через шість місяців
після отримання депозитарієм повідомлення про денонсацію.
Стаття 26
Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання.
Вчинено в місті Москві 12 березня 1993 року в одному
оригінальному примірнику російською мовою. Цей примірник
зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить
державам, що підписали цю Угоду, її завірену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Грузія Туркменистану
(підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Киргизстан України (*)
(підпис) (підпис)
_________________
(*) Угоду підписано Урядом України із застереженням: "Крім
ст. 6 та останнього речення ст. 10".
Соглашение
о сотрудничестве в области ветеринарии
(Москва, 12 марта 1993 года)
Дата подписания: 12.03.1993 р.
Дата вступления в силу: 12.03.1993 р.
Правительства государств-участников настоящего Соглашения,
далее именуемые "Стороны",
руководствуясь желанием установить сотрудничество в области
ветеринарии в целях предотвращения распространения инфекционных
болезней животных и взаимного предохранения территорий от
эпизоотий,
исходя из интересов благоприятного развития хозяйственных и
торговых связей между государствами,
согласились о нижеследующем:
Статья 1
Стороны будут осуществлять сотрудничество в области
ветеринарии и принимать необходимые меры по предотвращению
распространения инфекционных болезней животных с территории одной
Стороны на территории других Сторон при перевозках всех видов
подконтрольных ветеринарному надзору грузов всеми видами
транспорта.
Статья 2
Для реализации положений настоящего Соглашения в качестве
компетентных органов Стороны уполномочивают свои центральные
государственные ветеринарные службы.
Для координации сотрудничества Стороны создадут Совет по
сотрудничеству в области ветеринарии в составе руководителей
ветеринарных служб государств, правительства которых являются
участниками настоящего Соглашения.
Статья 3
В своей работе Стороны согласились руководствоваться
законодательством, инструкциями, положениями, а также другими
нормативными документами бывшего Союза ССР для ветеринарных служб
Сторон, если они не противоречат законам государств, правительства
которых являются участниками настоящего Соглашения.
Статья 4
Положения настоящего Соглашения применяются в отношении:
а) животных всех видов (включая птиц, пушных зверей,
лабораторных, зоопарковых и домашних животных, морских зверей,
пчел, рыб и других гидробионтов, эмбрионов и сперму животных,
оплодотворенную икру);
б) продуктов животного происхождения (мясо и мясопродукты,
молоко и молочные продукты, рыба, яйца, продукты пчеловодства);
в) сырья животного происхождения (шкуры, шерсть, пушнина,
пух, перо, эндокринное и кишечное сырье, кровь, кости и другие
виды сырья);
г) кормов для животных;
д) ветеринарных препаратов, биологических материалов и
предметов коллекционирования животного происхождения.
Статья 5
В целях предупреждения распространения и ликвидации
инфекционных болезней Стороны будут информировать друг друга
немедленно телеграфом о ситуации по инфекционным болезням животных
списка "А" Международного эпизоотического бюро, массовым
заболеваниям неизвестной этиологии и ранее не регистрировавшимся
болезням, а также представлять необходимую информацию об
эпизоотической обстановке в своем государстве по запросу одной из
Сторон.
Статья 6
До окончательного решения Сторонами вопросов о членстве в
Международном эпизоотическом бюро их интересы в указанном бюро
будет представлять делегация Российской Федерации.
На этот период сбором и передачей в Международное
эпизоотическое бюро информации об эпизоотическом состоянии
государств, правительства которых являются участниками настоящего
Соглашения, и обеспечением их сведениями, поступающими от
Международного эпизоотического бюро, будет заниматься Главное
управление ветеринарии Министерства сельского хозяйства Российской
Федерации.
Стороны примут необходимые меры по вступлению в члены
Международного эпизоотического бюро своих государств.
Статья 7
В целях недопущения заноса и распространения инфекционных
болезней животных на территориях Сторон государственные
ветеринарные органы граничащих областей (районов) будут
своевременно информировать о возникновении инфекционных
заболеваний, а при необходимости совместно разрабатывать и
осуществлять экстренные мероприятия по ликвидации того или иного
заболевания в приграничных районах.
Статья 8
Хозяйства, мясокомбинаты, молокозаводы, разделочные цехи,
заводы, фабрики, базы и предприятия по переработке кожевенного
сырья, шерсти и другого сырья, предприятия Сторон, занимающиеся
заготовкой, хранением, переработкой и экспортно-импортными
поставками животноводческой продукции, независимо от их
ведомственной подчиненности и организационно-правовых форм, должны
иметь разрешение от центрального ветеринарного органа своего
государства и находиться под постоянным официальным контролем
государственной ветеринарной службы.
Статья 9
Отбор, карантинирование, проведение диагностических
исследований, контроль за транспортировкой между территориями
Сторон животноводческих грузов, предусмотренных в статье 4
настоящего Соглашения, осуществляются государственной ветеринарной
службой в соответствии с двусторонними соглашениями по этому
вопросу между центральными ветеринарными органами Сторон.
Статья 10
При перевозках подконтрольных пограничному государственному
ветеринарному надзору грузов между территориями Сторон из
благополучных по инфекционным болезням животных областей, краев и
других административно-территориальных делений сохраняется
действующий порядок. Каждая партия груза сопровождается
ветеринарным свидетельством, заполненным на русском языке,
заверенным печатью областного, краевого (республиканского - где
нет областного деления) ветеринарного органа. При этом не
требуется специального ветеринарного разрешения на транзит в
пределах территорий Сторон.
Статья 11
В случае возникновения на территории одной из Сторон
болезней, указанных в статье 5 настоящего Соглашения, компетентные
ветеринарные органы этой Стороны должны немедленно информировать
соответствующие организации всех Сторон телеграфом о сложившейся
ситуации и прекратить вывоз животноводческих грузов, указанных в
статье 4 настоящего Соглашения.
Установленный порядок вывоза животноводческих грузов может
быть возобновлен лишь после предварительных консультаций и
взаимной договоренности между центральными ветеринарными органами
всех заинтересованных Сторон.
В случае необходимости заинтересованная Сторона может
обратиться к другим Сторонам за помощью, которая оказывается в
виде консультаций, направления экспертов, поставок вакцин,
сывороток, других ветеринарных препаратов и средств проведения
диагностических исследований.
Статья 12
Термины "импорт", "экспорт" и "международный транзит"
распространяются на перевозки животноводческих грузов через
внешние границы территорий Сторон.
Статья 13
Пограничные контрольные ветеринарные пункты Сторон,
расположенные на их внешних границах, осуществляют пограничный
государственный ветеринарный надзор за перевозками всех
подконтрольных грузов для всех Сторон.
Статья 14
При экспорте из Стороны подконтрольных пограничному
государственному ветеринарному надзору грузов ветеринарный
сертификат, отвечающий требованиям Ветеринарно-санитарного кодекса
Международного эпизоотического бюро, оформляется на месте
пограничным контрольным ветеринарным пунктом
государства-отправителя. Экспортируемые грузы транспортируются
через территории других Сторон как транзитные по разрешениям их
центральных ветеринарных органов.
При импорте подконтрольных пограничному государственному
ветеринарному надзору грузов Стороны пользуются едиными
ветеринарными требованиями. На их основе Стороны могут в
двустороннем порядке согласовать и парафировать образцы
ветеринарных сертификатов на импортируемые животноводческие грузы
с государственной ветеринарной службой государства-экспортера. В
этом случае образцы ветеринарных сертификатов передаются
пограничным контрольным ветеринарным пунктам, через которые будет
осуществляться ввоз грузов.
При импорте и международном транзите в обязательном порядке
заблаговременно оформляются разрешения центральных государственных
ветеринарных органов Сторон, на территории которых ввозится и
через территории которых транспортируется подконтрольный груз. С
ними также согласовывается маршрут следования.
Статья 15
Стороны согласились на уровне центральных государственных
ветеринарных органов подготовить, подписать и использовать в
работе единые Правила государственного ветеринарного надзора при
международных и межгосударственных перевозках животноводческих
грузов, указанных в статье 4 настоящего Соглашения. В этих
Правилах будут обобщены большинство действующих инструкций,
указаний, распоряжений и других документов по государственному
ветеринарному надзору, ветеринарные требования при импорте,
образцы новых форм ветеринарных свидетельств и ветеринарных
сертификатов, перечень животноводческих грузов, соответствующий
Товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности, отвечающей
Международной гармонизированной системе описания и кодирования
товаров.
Статья 16
Государственные ветеринарные службы Сторон по мере
необходимости и взаимной договоренности будут проводить
консультативные совещания, а также обмениваться специалистами.
Статья 17
Стороны обеспечат ежегодную взаимную поставку
лечебно-профилактических средств, инструментария и ветеринарного
оборудования согласно двусторонним и многосторонним договорам,
создадут противоэпизоотические резервы по отдельным вакцинам и
диагностикумам, примут участие в организации совместных
производств антигельминтиков, кокцидиостатиков и других
фармацевтических и химических препаратов ветеринарного назначения,
а также будут оказывать финансовую поддержку организациям в
создании этих производств. Поставки по заключенным договорам
производятся без предварительной оплаты.
Статья 18
В целях повышения эффективности научных исследований в
области ветеринарии Стороны обеспечат через Совет по
сотрудничеству в области ветеринарии на договорных началах
совместную разработку по совершенствованию мер борьбы и
профилактики особо опасных и экзотических болезней животных, а
также сотрудничество в области контроля, апробации,
стандартизации, сертификации новых биологических и
химико-фармацевтических препаратов, применяемых в животноводстве и
ветеринарии.
Статья 19
Стороны будут не реже двух раз в год обмениваться информацией
между собой о регистрации новых ветеринарных препаратов.
Каждая Сторона самостоятельно определяет юридическую силу
действия на своей территории регистрационных удостоверений,
выданных другими Сторонами.
Статья 20
Стороны обеспечат на договорных началах подготовку офицеров
ветеринарной службы для национальных Вооруженных Сил на базе
военно-ветеринарного факультета при Московской ветеринарной
академии имени К.И. Скрябина и сотрудничество в области военной
ветеринарии на двусторонней или многосторонней основе.
Статья 21
Настоящее Соглашение может быть дополнено или изменено по
взаимной договоренности Сторон.
Статья 22
В случае спора, касающегося толкования или применения
положений настоящего Соглашения, компетентные уполномоченные
органы Сторон проводят взаимные консультации для его разрешения.
Статья 23
Настоящее Соглашение не затрагивает прав и обязательств
Сторон, вытекающих из других заключенных ими договоров, конвенций
и соглашений или связанных с их участием в международных
организациях по ветеринарии.
Статья 24
Настоящее Соглашение открыто для присоединения к нему других
государств, заинтересованных в своем участии в нем и готовых
принять на себя обязательства, вытекающие из настоящего
Соглашения.
Статья 25
По истечении пятилетнего срока со дня подписания настоящего
Соглашения любая Сторона может его денонсировать, письменно
уведомив об этом депозитария.
Соглашение утрачивает силу в отношении такой Стороны через
шесть месяцев после получения депозитарием уведомления о
денонсации.
Статья 26
Настоящее Соглашение вступает в силу с момента его
подписания.
Совершено в г. Москве 12 марта 1993 года в одном подлинном
экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Архиве
Правительства Республики Беларусь, которое направит государствам,
подписавшим настоящее Соглашение, его заверенную копию.
(Подписи)
Украина подписала с оговоркой: "Кроме статьи 6 и последнего
предложения статьи 10".
Соглашение вступило в силу в день его подписания.
Информационный вестник Совета глав государств и
Совета глав правительств СНГ "Содружество",
N 2, 1993