Угода
              між Україною та Естонською Республікою
                       про вільну торгівлю

      ( Угоду ратифіковано Законом N 34/96-ВР від 06.02.96 )

         ( Щодо втрати чинності Угоди додатково див. Лист
                                  Державної митної служби
           N 25/4-14-35/6222-ЕП ( v6222342-04 ) від 17.05.2004 )


     Дата підписання:                     24.05.1995
     Дата набрання чинності для України : 14.03.1996


     Україна та Естонська Республіка (далі - "Сторони"),
     маючи намір  приймати  активну  участь  у процесі економічної
інтеграції в Європі, готовність до співробітництва і пошуку шляхів
та засобів прискорення цього процесу,
     підтверджуючи свою прихильність Заключному акту Організації з
безпеки  та  співробітництва  в Європі,  Паризькій хартії про нову
Європу,  і   в особливості,  принципам,  визначеним  в  заключному
документі  конференції ОБСЄ в Бонні з економічного співробітництва
в Європі,
     підтверджуючи прихильність    ідеї   правової   держави,  яка
базується на законності, правах людини та інших основних свободах,
     бажаючи створити    сприятливі    умови    для   розвитку   і
диверсифікації торгівлі між ними та поглиблення  в  областях,  які
мають    взаємний    інтерес    торговельного    і    економічного
співробітництва   на   основі   рівності,   взаємної   вигоди   та
міжнародного права,
     виявляючи рішучість   сприяти   зміцненню    багатосторонньої
торговельної  системи  та  розвивати стосунки в області торгівлі у
відповідності з основними принципами Генеральної угоди з тарифів і
торгівлі (ГУТТ/ВТО) (  995_264  ),
     виявляючи готовність   вивчати   можливості    розвитку    та
поглиблення  взаємостосунків  Сторін  з  метою їх розповсюдження в
областях, яких не торкається ця Угода,
     домовились про наступне.

                             Стаття 1

                               Цілі

     1. Сторони  створюють зону вільної торгівлі у відповідності з
положеннями цієї Угоди.
     2. Цілями   цієї   Угоди,  яка  ґрунтується  на  торговельних
відносинах між ринковими економіками, є:
     а) сприяти  шляхом  розширення взаємної торгівлі гармонійному
розвитку  економічних   відносин   між   Україною   і   Естонською
Республікою   і  заохочуванню  таким  чином  розвитку  економічної
активності,  покращенню умов життя і роботи, росту продуктивності,
фінансової   стабільності  та  стійкого  економічного  росту  обох
Сторін,
     b) забезпечувати  справедливу  конкуренцію   в   торговельних
відносинах між Сторонами,
     c) розвивати   та   інтенсифікувати,  наскільки  це  можливо,
співробітництво  в  областях,  які  не  охоплені  цією  Угодою,  в
особливості   відносно   сприяння   інвестиціям,  економічному  та
науковому  співробітництву,  економічній   допомозі   та   захисту
навколишнього середовища.

                             Стаття 2

                         Спільний Комітет

     1. Цим засновується  Спільний  Комітет,  який  відповідає  за
виконання  цієї  Угоди  та  контролює  її виконання.  З цією метою
Комітет  здійснює  ретельний  моніторинг  розвитку  торгового   та
економічного  співробітництва  між  Сторонами та вживає відповідні
заходи,  які необхідні для покращення та подальшого  розвитку  цих
відносин.  Рішення  Комітету  виконуються  (вступають в дію) обома
Сторонами у відповідності з їх власним законодавством.
     2. З метою належного виконання Угоди Сторони здійснюють обмін
інформацією  та,  за   вимогою   кожної   із   Сторін,   проводять
консультації в межах Спільного Комітету.
     3. Спільний Комітет складається з  представників  України,  з
однієї сторони, і представників Естонії, з другої сторони.
     4. Спільний Комітет діє на принципах повної згоди.
     5. Кожна із Сторін по черзі головує в Спільному Комітеті.
     6. Засідання   Спільного   Комітету    повинні    проводитись
щонайменше  раз  на  рік  для  розгляду  дії  цієї Угоди в цілому.
Спільний Комітет повинен також скликатися при наявності  особливих
обставин за вимогою будь-якої із Сторін.
     7. Спільний  Комітет  може  прийняти  рішення  про  створення
будь-якої робочої групи, яка може сприяти Комітету у виконанні ним
своїх обов'язків.
     8. Спільний  Комітет може приймати незалежні рішення стосовно
виконання цієї Угоди.  Спільний Комітет виробляє рекомендації щодо
внесення доповнень та змін в цю Угоду.

                             Стаття 3

                       Сфера дії цієї Угоди

     Угода застосовується до продуктів,  що походять з України  чи
Естонії,  які  класифіковані  в  главах  з  1 по 97 Гармонізованої
системи опису та кодування товарів.

                             Стаття 4

          Правила визначення країни походження товарів і
           співробітництво в галузі митного регулювання

     1. Протокол А містить правила  визначення  країни  походження
товарів та методи адміністративного співробітництва.
     2. Сторони вживають необхідні  заходи,  включаючи  періодичні
розгляди  Спільним  Комітетом,  та  заходи  щодо адміністративного
співробітництва з  метою  забезпечення  дійового  та  гармонійного
застосування  положень Статей 5 (Заборона та відміна мит на імпорт
і зборів,  які мають еквівалентну дію), 6 (Заборона та відміна мит
на експорт  і зборів,  які мають еквівалентну дію),  7 (Заборона і
відміна кількісних обмежень по імпорту чи експорту та заходів, які
мають  еквівалентну  дію),  10  (Внутрішнє  оподаткування)  та  18
(Реекспорт  і  серйозний  дефіцит)  Угоди  та   Протокола   А,   і
скорочення,  наскільки  це  можливо,  формальностей,  пов'язаних з
торгівлею,   досягнення   взаємоприйнятного   рішення    будь-яких
складнощів,  які  виникають в зв'язку з застосуванням вищезгаданих
положень.

                             Стаття 5

           Заборона та відміна мит на імпорт і зборів,
                    які мають еквівалентну дію

     1. В двосторонній торгівлі між Сторонами не повинні вводитись
нові мита на імпорт і збори, які мають еквівалентну дію.
     2. Мита на  імпорт  і  збори,  які  мають  еквівалентну  дію,
відміняються з дня набуття чинності цієї Угоди.
     3. Положення  цієї  статті  також   застосовуються   до   мит
фіксального  характеру.  Сторони  можуть  здійснити заміну мита на
внутрішній податок.

                             Стаття 6

           Заборона та відміна мит на експорт і зборів,
                    які мають еквівалентну дію

     1. В торгівлі між Сторонами не повинні запроваджуватись  нові
мита на експорт і збори, які мають еквівалентну дію.
     2. Мита  на  експорт  і  збори,  які  мають еквівалентну дію,
відмінюються з набуттям чинності цієї Угоди.

                             Стаття 7

        Заборона та відміна кількісних обмежень по імпорту
        чи експорту та заходів, які мають еквівалентну дію

     1. В  двосторонній  торгівлі  не будуть запроваджуватись нові
кількісні обмеження по імпорту чи експорту та  заходи,  які  мають
еквівалентну дію.
     2. Кількісні обмеження по імпорту та експорту і  заходи,  які
мають  еквівалентну дію,  відмінюються з дня набуття чинності цієї
Угоди.

                             Стаття 8

                       Загальні виключення

     Ця Угода  не  розповсюджується  на  заборони  чи обмеження по
імпорту, експорту чи транзиту товарів, які визначаються принципами
суспільної   моралі,   політики  чи  суспільної  безпеки;  охорони
здоров'я і життя людей,  тварин чи рослин;  захисту  навколишнього
середовища;  захисту  національного  надбання,  яке  має  художню,
історичну або  археологічну  цінність;  захисту  авторських  прав;
законів  і постанов щодо дорогоцінних каменів та металів.  Подібні
заборони чи обмеження не повинні,  однак,  бути  засобом  виборчої
дискримінації або прихованого обмеження в торгівлі між Сторонами.

                             Стаття 9

                        Державні монополії

     1. Сторони забезпечують коректировку всіх державних монополій
комерційного характеру таким чином, щоб не допустити у відношеннях
між Сторонами дискримінації по умовах,  за якими  виробляються  та
маркируються  товари.  Такі  товари  виробляються  і  реалізуються
згідно з комерційними міркуваннями.
     2. Ця   Стаття   застосовується   до   установ,   через   які
уповноважені  органи  Сторін  по  закону  або  по суті,  прямим чи
непрямим  способом,  здійснюють  нагляд,  визначають  або   значно
впливають  на  імпорт  чи  експорт між Сторонами.  Ця Стаття також
розповсюджується на монополії, передані Сторонами третім особам.

                            Стаття 10

                     Внутрішнє оподаткування

     1. Сторони утримуються від  введення  будь-яких  заходів  або
практики внутрішнього оподаткування,  які мають, прямо чи побічно,
характер дискримінації товарів,  які походять з однієї із  Сторін,
порівнянно  з аналогічними товарами,  які мають походження з іншої
Сторони.
     2. Продукція,   яка  експортується  на  територію  однієї  із
Сторін,  не  може  отримувати  додаткові  пільги  від   повернення
внутрішніх  податків при експорті,  які перевищують суми прямих чи
побічних податків, що накладаються на цю продукцію.

                            Стаття 11

                             Платежі

     1. Платежі по торгових операціях і переказ таких платежів  на
територію   однієї  із  Сторін  Угоди,  де  знаходиться  кредитор,
звільняються від будь-яких обмежень.
     2. Сторони   утримуються  від  обмінних  та  адміністративних
обмежень по грантах,  поверненню чи отриманню короткострокових або
середньострокових кредитів для комерційних операцій.

                            Стаття 12

            Правовий захист інтелектуальної власності

     1. Сторони      гарантують      адекватний     дійовий     та
недискримінаційний правовий захист прав інтелектуальної власності.
З  встановленням  такого  правового  захисту,  в  особливості  від
підробок і незаконного використання,  Сторони  ухвалять  і  будуть
застосовувати адекватні, ефективні і недискримінаційні заходи.
     2. В області інтелектуальної  власності  Сторони  не  надають
резидентам однієї із Сторін режим,  менш сприятливий ніж той, який
надається резидентам третіх країн.
     3. Сторони    можуть    встановлювати    своїм   національним
законодавством більш високий правовий захист, якщо такий захист не
буде суперечити положенням цієї Угоди.
     4. У випадку,  коли одна із Сторін вважає, що інша Сторона не
виконує  зобов'язань   по  цій   Статті,  застосовується  пункт  2
Статті 23 (Виконання зобов'язань).
     5. Сторони  досягають  згоди  відповідних органів Сторін щодо
форм технічної допомоги і співробітництва.

                            Стаття 13

            Правила конкуренції на державні замовлення

     1. Перелічене нижче несумісне з належним  застосуванням  цієї
Угоди  в  тій  мірі,  в  якій  це  може  впливати  на торгівлю між
Сторонами:
     а) всі  угоди  між  підприємствами,  асоціаціями підприємств,
погоджувальна практика яких має за мету або є наслідком  усунення,
запобігання, обмеження або спотворення конкуренції;
     b) незаконне використання  одним  або  більше  підприємствами
домінуючого положення на територіях Сторін в цілому або в суттєвій
їх частині.
     2. Якщо   одна   із  Сторін  вважає,  що  конкретна  практика
несумісна з положеннями пункта 1 цієї Статті,  то вона може  вжити
відповідні  заходи після проведення консультацій в межах Спільного
Комітету або через 30 днів після відправки запиту  про  проведення
подібних консультацій.

                            Стаття 14

                        Державна допомога

     1. Будь-яка допомога,  яка надана Стороною в будь-якій формі,
яка може змінювати умови конкуренції  або  порушувати  конкуренцію
шляхом  заохочення  певних підприємств або виробництва відповідних
товарів тою мірою,  в якій вона  може  впливати  на  торгівлю  між
Сторонами, несумісна з належним виконанням цієї Угоди.
     2. Сторони забезпечують чіткість та ясність заходів державної
допомоги  шляхом  обміну  інформацією  на  прохання  будь-якої  із
Сторін.
     3. Спільний  Комітет здійснює моніторинг ситуації в зв'язку з
використанням заходів державної допомоги,  яка  відрізняється  від
державного   сприяння   експорту  і  додатково  розробляє  правила
законного застосування державної допомоги.
     4. Якщо   одна  із  Сторін  вважає,  що  відповідна  практика
несумісна з пунктом 1 цієї  Статті,  вона  може  вжити  відповідні
заходи згідно      умов       і  у  відповідності  з  процедурами,
викладеними в Статті 20 (Процедура застосування захисних  заходів)
цієї Угоди.

                            Стаття 15

                             Демпінг

     Якщо Сторона  вважає,  що  в  торговельних  відносинах,   які
регулюються  цією Угодою,  має місце демпінг,  визначений як такий
згідно з Статтею 6 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі  (ГАТТ),
то  вона  може  вжити  відповідні заходи проти подібної практики у
відповідності зі згаданою Статтею та відповідними угодами,  згідно
умов  та  процедури,    викладеною    в  Статті    20   (Процедура
застосування захисних заходів) цієї Угоди.

                            Стаття 16

           Надзвичайні заходи по  відношенню до імпорту
                      відповідної продукції

     В разі збільшення імпорту відповідної продукції, що вироблена
в Україні або Естонії в обсягах або  при  обставинах,  які  можуть
служити  причиною  або  є  імовірність  того,  що вони можуть бути
причиною:
     а) серйозного  збитку  для  місцевих  виробників  або  прямою
загрозою  конкурентноспроможності  продукції  на  території  іншої
Сторони, або
     b) серйозних потрясінь у спорідненому секторі економіки,  або
труднощів,  які  приведуть  до  значного  погіршення  економічного
становища регіону.
     Сторона, яка може від цього потерпіти,  може вжити відповідні
заходи згідно з умовами та відповідно до процедури,  яка викладена
в Статті 20 (Процедура застосування захисних заходів) цієї Угоди.

                            Стаття 17

                      Структурне регулювання

     1. Надзвичайні   заходи   можуть  застосовуватись  тільки  по
відношенню до нових видів промисловості чи  відповідних  секторів,
які   знаходяться   в  процесі  структурної  перебудови  або,  які
зіткнулися з серйозними труднощами,  особливо,  якщо  ці  труднощі
можуть привести до серйозних соціальних проблем.
     Ці заходи   можуть  застосовуватися на протязі періоду,  який
не перевищує 5 років;  їх продовження більше цього терміну можливе
лише  за  згодою  Спільного  Комітету.   Ці   заходи   не   можуть
запроваджуватися  після  закінчення  п'ятирічного строку з моменту
набуття чинності цієї Угоди.

                            Стаття 18

                  Реекспорт і серйозний дефіцит

     В ситуації,  коли дотримання положень Статей 6  (Заборона  та
відміна  мита і зборів,  які мають еквівалентну дію) і 7 (Заборона
та відміна кількісних обмежень по імпорту або експорту і  заходів,
які мають еквівалентну дію) веде до:
     а) реекспорту в треті країни,  проти  яких  Сторона-експортер
застосовує  відносно  відповідних продуктів кількісні обмеження по
експорту, експортне мито і збори, які мають еквівалентну дію; або
     b) серйозного  дефіциту або його загрозі по продукту,  який є
життєво необхідним для Сторони-експортера;
     і коли ситуація, про яку згадувалось вище, приводить або може
привести до  суттєвих  труднощів  для  Сторони-експортера,  то  ця
Сторона  може  вжити  відповідні  заходи на умовах і відповідно до
процедури,  яка викладена  в  Статті  20  (Процедура  застосування
захисних заходів) цієї Угоди.

                            Стаття 19

                   Труднощі платіжного балансу

     1. В  разі,  коли  будь-яка  із  Сторін має серйозний дефіцит
платіжного балансу або при загрозі  подібного  дефіциту,  Сторона,
якої  це буде стосуватися,  може відповідно до строків і умов,  що
визначені Генеральною угодою з тарифів і  торгівлі  (ГУТТ/ВТО)  та
відповідними  юридичними документами,  вжити заходи по обмеженню в
торгівлі на недовгий час,  що не перевищує строку необхідного  для
відновлення  платіжного балансу.  Сторони надають перевагу ціновим
заходам. Заходи припиняються, коли умови перестають виправдовувати
їх  використання.  Сторони інформують одна одну про введення таких
заходів та надають графік їх відміни.
     2. Сторони  намагатимуться уникати застосування обмежувальних
заходів, що спрямовані на вирішення проблем платіжного балансу.

                            Стаття 20

             Процедура застосування захисних заходів

     1. Сторона,  яка вважає за  необхідне  використання  захисних
заходів,  не враховуючи застосування пункту 5 цієї Статті, повинна
своєчасно  повідомити  іншу  Сторону   і   надати   їй   необхідну
інформацію.  Повинні  бути  проведені  без затримки консультації в
Спільному Комітеті з метою прийняття взаємоприйнятних рішень.
     2. а) По відношенню до Статті 14 (Державна допомога) Сторона,
якої  це  стосується,  надає  Спільному  Комітету  всю   необхідну
допомогу для вивчення ситуації і, по можливості, її усунення. Якщо
Сторона-відповідач  не  зможе  усунути  ситуацію  в   строки,   що
передбачені   Комітетом,   або,   якщо   Спільний   Комітет  після
консультацій не зможе досягти згоди, або, якщо через 30 днів після
початку  таких  консультацій,  Сторона,  яка звернулася з вимогою,
може почати застосування відповідних заходів,  які  спрямовані  на
вирішення труднощів, які виникають з цієї ситуації;
     b) По відношенню до  Статей  15  (Демпінг),  16  (Надзвичайні
заходи  по  відношенню  до  імпорту  відповідної  продукції) та 18
(Реекспорт та серйозний дефіцит),  Спільний Комітет вивчає випадок
або  положення,  і  може прийняти будь-яке рішення,  необхідне для
припинення  труднощів,  з  приводу  яких   звернулась   стурбована
Сторона.  В  разі  неприйняття  рішення  по  запиту  до  Спільного
Комітету на протязі 30  днів,  стурбована  Сторона  може  прийняти
заходи, необхідні, з її думки, для поліпшення ситуації;
     c) По  відношенню  до  Статті  23  (Виконання   зобов'язань),
Сторона-позивач  надає Спільному Комітету всю необхідну інформацію
для   ретельного   аналізу    ситуації    з    метою    вироблення
взаємоприйнятного   рішення.  Якщо  Спільний  Комітет  не  прийняв
рішення або закінчився тримісячний період з моменту  повідомлення,
то Сторона,  яка несе збитки,  може вжити заходи, необхідні, за її
думкою, для поліпшення ситуації.
     3. Про    запровадження   захисних   заходів   інша   Сторона
сповіщається негайно.  Вони обмежуються обсягом та тривалістю, які
необхідні    для   виправлення   положення,   яке   викликало   їх
застосування,  і  не  використовуються  в   перевищенні   збитків,
заподіяних   такою   практикою  чи  труднощами,  що  викликали  їх
застосування.  Пріоритет мають  заходи,  які  несуть   якнайменший
збиток застосуванню цієї Угоди.
     4. Запроваджені  захисні   заходи   повинні   бути   об'єктом
постійних  консультацій  для можливого їх пом'якшення,  заміни або
відміни в найкоротші терміни.
     5. У випадках,  коли надзвичайні обставини роблять неможливим
проведення попереднього вивчення,  стурбована Сторона, в випадках,
зазначених   у   Статтях   13  (Правила  конкуренції  на  державні
замовлення), 14 (Державна допомога), 15 (Демпінг), 16 (Надзвичайні
заходи  по  відношенню  до  імпорту  відповідної  продукції) та 18
(Реекспорт та серйозний дефіцит)  застосовує  попередні  тимчасові
заходи,  необхідні  для  контролю  за  ситуацією.  Про  ці  заходи
необхідно    без    затримки   повідомити  Спільний   Комітет   і,
якнайшвидше, провести консультації між Сторонами.

                            Стаття 21

                      Виключення по безпеці

     Кожна Сторона  має право на прийняття будь-яких заходів,  які
вона вважає необхідними:
     а) для запобігання розповсюдження інформації,  яка суперечить
її життєво важливим інтересам в області безпеки;
     b) для  забезпечення суттєвих інтересів безпеки або виконання
міжнародних  зобов'язань,  проведення  національної   політики   з
питань:
        1) пов'язаних  з   торгівлею   зброєю,   боєприпасами   та
озброєнням,  враховуючи те, що ці заходи не вчинять збитків умовам
конкуренції по  відношенню  до  товарів,  які  не  призначені  для
будь-яких  спеціальних воєнних цілей,  і торгівлі іншими товарами,
матеріалами та послугами прямо чи побічно,  які передбачаються для
постачання воєнізованих підрозділів; або
        2) пов'язаних з нерозповсюдженням біологічної та  хімічної
зброї, ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв; або
        3) прийняті  в  воєнний  час  або  при  інших  обставинах,
пов'язаних з серйозною міжнародною напругою.

                            Стаття 22

                     Розвиток положень Угоди

     Сторони визнають зростаюче значення таких галузей як послуги,
інвестиції та здійснення спільних проектів.  Якщо Сторона  вважає,
що   в   інтересах   економік  Сторін  буде  корисно  розвивати  і
поглиблювати  відношення,  визначені  цією   Угодою,   шляхом   їх
розповсюдження  на ці галузі,  які раніше не розглядались в Угоді,
то ця Сторона надсилає обґрунтований запит іншій Стороні.  Сторони
можуть доручити Спільному Комітету вивчити цю пропозицію та,  якщо
необхідно, розробити для них рекомендації, зокрема, про проведення
переговорів.

                            Стаття 23

                      Виконання зобов'язань

     1. Сторони  вживають  усі  необхідні  заходи  по забезпеченню
досягнення  цілей  цієї  Угоди  та  виконанню  взятих   договірних
зобов'язань.
     2. Якщо одна із Сторін вважає,  що інша  Сторона  не  виконує
зобов'язань  за  цією  Угодою,  то ця Сторона може вжити необхідні
заходи після проведення консультацій у Спільному  Комітеті  згідно
умов  і  відповідно  до процедури,    яка викладена  в  Статті  20
(Процедура застосування захисних заходів).

                            Стаття 24

                       Додатки та Протоколи

     Додатки та Протоколи до Угоди  є  невід'ємною  частиною  цієї
Угоди.

                            Стаття 25

    Митні союзи, зони вільної торгівлі та прикордонна торгівля

     Ця Угода  не  виключає  участі  в  митних  союзах  або  в  їх
створенні,  зон  вільної  торгівлі  або  організації  прикордонної
торгівлі  в  тій  мірі,  в  якій  це не буде негативно впливати на
торговельний режим,  та,  зокрема,  на положення,  які  стосуються
Правил  визначення  країни  походження  товарів,  визначених  цією
Угодою.

                            Стаття 26

                             Поправки

     Поправки до  Угоди  передаються  Сторонами  для  прийняття  і
набувають чинності відповідно до Статті 27 (Набуття чинності) цієї
Угоди.

                            Стаття 27

                         Набуття чинності

     Ця Угода набуває чинності через тридцять днів після того,  як
обидві   Сторони   повідомили   одна   одну   про   те,   що   всі
внутрішньодержавні процедури для  набуття  чинності  виконані.  Ця
Угода укладається на невизначений строк.

                            Стаття 28

                            Денонсація

     Кожна Сторона   може   денонсувати  Угоду  шляхом  письмового
повідомлення іншої Сторони. Угода припиняє дію через шість місяців
з  часу  отримання  іншою  Стороною  письмового  повідомлення  про
денонсацію.
     Здійснено в  м.Талліні  24  травня  1995 року у двох  дійсних
примірниках, кожний українською, естонською та англійською мовами,
причому всі тексти мають однакову силу.
     У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні  положень  цієї
Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.


    За Україну                             За Естонську Республіку

     (підпис)                                     (підпис)