З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Єдиний митний тариф
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 19, ст.259 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2098-XII ( 2098-12 ) від 05.02.92, ВВР, 1992, N 19, ст.260 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретами
N 4-93 від 11.01.93, ВВР, 1993, N 12, ст.107
N 36-93 від 23.04.93, ВВР, 1993, N 24, ст.270
Законом
N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Мета Закону
( Дія статті 1 зупинена в частині встановлення ставок
вивізного мита Єдиним митним тарифом України згідно з Декретом
N 4-93 від 11.01.93 )
Визначений цим Законом порядок формування та застосування
Єдиного митного тарифу України ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ) при
ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї
території товарів та інших предметів встановлюється з метою
обкладення митом зазначених товарів та інших предметів.
Стаття 2. Чинність Закону
Сферою дії цього Закону є єдина митна територія України.
Митне обкладення на території спеціальних митних зон
регулюється цим Законом, іншими законами України та міжнародними
договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у
кожному окремому випадку.
( Дія частини третьої статті 2 зупинена згідно з Декретом
N 4-93 від 11.01.93 ) Єдиний митний тариф України, зміни та
доповнення до нього мають бути офіційно опубліковані у
загальнодоступних засобах масової інформації не пізніш як за 45
днів до дати введення їх у дію. В разі якщо зазначені документи не
будуть офіційно опубліковані, вони чинності не набирають. Якщо
зазначені документи будуть опубліковані невчасно, датою набрання
чинності буде вважатися 46-й день з моменту офіційної публікації.
Офіційною публікацією вважається публікація в періодичному
офіційному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів
України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного
виходу у світ відповідного номера цього видання.
Стаття 3. Єдиний митний тариф України
( Дія статті 3 зупинена в частині встановлення ставок
вивізного мита Єдиним митним тарифом України згідно з Декретом
N 4-93 від 11.01.93 )
Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок
мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на
митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом
та міжнародними договорами України.
Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній
території України обкладення митом предметів, що ввозяться на
митну територію України або вивозяться з цієї території.
Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних
нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до
загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної
справи.
Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм
власності, організації господарської діяльності та територіального
розташування, за винятком випадків, передбачених законами України
та її міжнародними договорами.
Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за
поданням Кабінету Міністрів України.
Стаття 4. Обкладення митом товарів та інших предметів, що
переміщуються через митний кордон України
( Дія статті 4 зупинена в частині встановлення ставок
вивізного мита Єдиним митним тарифом України згідно з Декретом
N 4-93 від 11.01.93 )
Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію
України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню
митом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 5. Митно-тарифна рада України
З метою розроблення пропозицій з питань митно-тарифного
регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому при Кабінеті
Міністрів України діє Митно-тарифна рада.
На Митно-тарифну раду покладаються:
розроблення пропозицій щодо основних напрямів
митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про
встановлення, скасування або зміну митних ставок, надання тарифних
пільг і преференцій, а також про зміни в номенклатурі Єдиного
митного тарифу України;
підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і
міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання;
розроблення заходів, спрямованих на захист українського
ринку при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі
цієї території товарів.
Функції робочого апарату Митно-тарифної ради здійснює
Державний митний комітет України.
Положення про Митно-тарифну раду та її склад затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Розділ II
МИТО ТА ЙОГО ВИДИ
Стаття 6. Мито
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари
та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Стаття 7. Види і ставки мита
В Україні застосовуються такі види мита:
адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості
товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
специфічне, що нараховується у встановленому грошовому
розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються
митом;
комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
( Дія частини другої статті 7 зупинена згідно з Декретом
N 4-93 від 11.01.93 )Встановлення пільг та зміна ставок мита, в
тому числі на предмети особистого користування, здійснюються
Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Забороняється застосовувати інші види мит, крім тих, що
встановлені цим Законом.
Стаття 8. Ввізне мито
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх
ввезенні на митну територію України.
Ввізне мито є диференційованим:
до товарів та інших предметів, що походять з держав, які
входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею
спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого
спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними
договорами за участю України, а також до товарів та інших
предметів, що походять з країн, що розвиваються, застосовуються
преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним
тарифом України ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 );
до товарів та інших предметів, що походять з країн або
економічних союзів, які користуються в Україні режимом
найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти
господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо
мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них
встановлюються в рамках спеціального преференційного митного
режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені
Єдиним митним тарифом України;
до решти товарів та інших предметів застосовуються повні
(загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом
України.
Стаття 9. Вивізне мито
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх
вивезенні за межі митної території України.
( Дія частини другої статті 9 зупинена в частині встановлення
ставок вивізного мита Єдиним митним тарифом України згідно з
Декретом N 4-93 від 11.01.93 ) Вивізне мито нараховується за
ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України.
Стаття 10. Сезонне мито
На окремі товари та інші предмети може встановлюватися
сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців
з моменту їх встановлення.
Стаття 11. Особливі види мита
В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і
вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів
мит можуть застосовуватися:
спеціальне мито;
антидемпінгове мито;
компенсаційне мито.
Стаття 12. Спеціальне мито
Спеціальне мито застосовується:
як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію
України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи
загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або
безпосередньо конкуруючих товарів;
як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної
діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі,
а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у
випадках, що визначаються законами України;
як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи)
недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь
на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення
законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності України.
Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому
випадку.
Стаття 13. Антидемпінгове мито
Антидемпінгове мито застосовується у випадках:
ввезення на митну територію України товарів за ціною,
істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент
цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати
шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо
конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню
виробництва подібних товарів в Україні;
вивезення за межі митної території України товарів за
ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або
безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо
таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним
інтересам України.
Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між
конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на
момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну
територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України
і середньою ціною українського експорту подібних або безпосередньо
конкуруючих товарів на той же період часу.
Стаття 14. Компенсаційне мито
Компенсаційне мито застосовується у випадках:
ввезення на митну територію України товарів, при виробництві
або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія,
якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним
виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи
перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних
товарів в Україні;
вивезення за межі митної території України товарів, при
виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася
субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди
державним інтересам України.
Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого
розміру субсидій.
Стаття 15. Процедура застосування спеціального,
антидемпінгового і компенсаційного мита
Для встановлення фактів, що дають підстави для застосування
спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться
розслідування.
Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних
зв'язків за заявою українських або іноземних заінтересованих
державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи
Митно-тарифної ради України.
За результатами розслідування на підставах, передбачених
статтями 12, 13 і 14 цього Закону, застосовується спеціальне,
антидемпінгове або компенсаційне мито.
Стаття 16. Митна вартість
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають
митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто
ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент
перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості
до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а
також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до
рахунка-фактури:
на транспортування, навантаження, розвантаження,
перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону
України;
комісійні та брокерські;
плата за використання об'єктів інтелектуальної власності,
що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути
оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх
ввезення (вивезення).
При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів
та інших предметів вартості, що визначається відповідно до
положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її
обчислення митні органи України визначають митну вартість
послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети,
ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних
країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Стаття 17. Нарахування та сплата мита
( Дія частини першої статті 17 зупинена в частині
встановлення ставок вивізного мита Єдиним митним тарифом України
( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ) та сплати мита в іноземній валюті згідно з
Декретом N 4-93 від 11.01.93 ) Мито нараховується митним органом
України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного
митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації,
і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку
купує Національний банк України.
Мито вноситься до державного бюджету України.
( Дія частини третьої статті 17 зупинена в частині
перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку
України, який застосовується для розрахунків по
зовнішньоекономічних операціях згідно з Декретом N 4-93 від
11.01.93 ) При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна
валюта перераховується у валюту України за курсом Національного
банку України, який застосовується для розрахунків по
зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної
декларації.
Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів
та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових
відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки
та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним
комітетом України.
Стаття 18. Визначення країни походження товарів
Країною походження товарів вважається країна, де товари було
повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.
Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари:
а) корисні копалини, видобуті в межах її території або
економічної зони;
б) рослинна продукція, вирощена на її грунті;
в) живі тварини, вирощені в ній;
г) продукція, одержана в ній від живих тварин;
д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і
морського промислу;
е) продукція морського промислу, видобута або вироблена у
Світовому океані суднами даної країни, а також суднами,
орендованими (зафрахтованими) нею;
є) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих
та інших операцій, здійснюваних у даній країні;
ж) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції,
зазначеної в пунктах "а" - "є" цієї статті.
Переробка або обробка товарів у даній країні вважається
достатньою, якщо:
декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій,
ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були
використані для їх виготовлення;
у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості
становить не менш як 50 відсотків.
Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі
технологічні операції:
щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи
транспортування;
підготовка товарів для продажу і транспортування
(подрібнення партії, формування відправлень, сортування та
переупакування);
прості складальні операції;
змішування товарів (компонентів) без надання одержаній
продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних
складових.
Розділ III
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ МИТА,
ТАРИФНІ ПІЛЬГИ ТА ПРЕФЕРЕНЦІЇ
Стаття 19. Звільнення від сплати мита
Від сплати мита звільняються:
а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні
перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети
матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо,
продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної
експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної
зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії
(поломки) даних транспортних засобів;
б) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження,
паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше
майно, що вивозяться за межі митної території України для
забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих
(зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден,
які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що
ввозиться на митну територію України;
в) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;
г) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у
власність держави у випадках, передбачених законами України;
д) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження
до пропуску їх через митний кордон України непридатними для
використання як вироби або матеріали;
е) предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і
особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та
особами, які відповідно до міжнародних договорів України і
законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну
та безмитного вивезення з України таких предметів;
є) товари та інші предмети, які походять з митної території
України і ввозяться назад на цю територію без обробки або
переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження,
які вивозяться назад за межі митної території України без обробки
або переробки;
ж) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну
територію України і походять з іншої території, які були оплачені
митом при первісному ввезенні на митну територію України та
тимчасово вивозились за її межі;
з) товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі
митної території України і походять з цієї території, які були
оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території
України та тимчасово ввозились на цю територію;
и) товари (крім підакцизних), що імпортуються
всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у статутній
діяльності яких передбачено надання соціальної і медичної допомоги
постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствами
та організаціями, засновниками яких є ці об'єднання, за умови, що
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
становлять не менше 75 відсотків загальної чисельності членів
об'єднань і працюючих на цих підприємствах.
Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх підприємств і
організацій, перелік імпортованих ними товарів і граничні обсяги
їх ввезення в Україну затверджуються Кабінетом Міністрів України;
( Статтю 19 доповнено пунктом "и" згідно із Законом N 303/96-ВР
від 10.07.96 )
і) інші товари та інші предмети, що визначаються Кабінетом
Міністрів України. ( Пункт "і" статті 19 в редакції Декрету
N 36-93 від 23.04.93 )
Стаття 20. Зниження рівня митного обкладення
Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну
територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та
інших предметів:
а) відремонтованих та раніше ввезених на митну територію
України або вивезених за межі цієї території;
б) пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України,
але придатних для використання як вироби або матеріали;
в) в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів
України. ( Пункт "в" статті 20 в редакції Декрету N 36-93 від
23.04.93 )
Стаття 21. Обкладення митом при перетині кордону спеціальних
митних зон
Допускається безмитне ввезення та вивезення або пільгове
обкладення митом товарів, які:
ввозяться у спеціальні митні зони на території України для
кінцевого споживання в цих зонах;
вивозяться із спеціальних митних зон для споживання за
межами митної території України та походять з цих зон;
вивозяться із спеціальних митних зон на митну територію
України та походять з цих зон.
Розмір пільг, передбачених цією статтею, і порядок їх надання
встановлюються Верховною Радою України згідно з законами України
про спеціальні митні зони шляхом прийняття окремого закону для
кожної з таких зон.
Стаття 22. Тарифні преференції
Допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного
митного тарифу України ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ) у вигляді
звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або
встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших
предметів, які:
походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз
або зону вільної торгівлі;
походять з країн, що розвиваються, і користуються Загальною
системою преференцій;
обертаються в прикордонній торгівлі.
Стаття 23. Умовно-безмитне ввезення і вивезення
Товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну
територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі
у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому
вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться
за межі митної території України та призначені для зворотного
ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані,
пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки
умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним
кодексом України.
Стаття 24. Повернення мита
Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України
для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим
зворотним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або
частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі
митної території України та пред'явленні свідоцтв про використання
цих товарів для цілей, зазначених у цій статті.
Стаття 25. Повернення над міру стягненого та стягнення
недобраного мита
Сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові
товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з
моменту митного оформлення.
Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та
розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій,
що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних
органів України у безспірному порядку.
Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка
суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.
Розділ IV
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 26. Міжнародні договори України
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що містяться у цьому Законі та інших актах законодавства
України про митний тариф, то застосовуються правила міжнародного
договору.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 5 лютого 1992 року
N 2097-XII