Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 р. № 56—93 (зі змінами і доповненнями) (далі — Декрет) сьогодні в Україні справляються такі обов'язкові платежі:
1) збір за парковку автотранспорту, платниками якого є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.
Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — у спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка — у відведених місцях (тобто 17x0,03=0,51 грн і 17x0,01=0,17 грн).
Цей збір сплачується водіями на місці парковки;
2) ринковий збір — плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).
Зазначений збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції;
3) збір за видачу ордера на квартиру, який сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.
Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру.
Збір на видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.
Облік надходжень збору здійснюється органами з обліку та розподілу житла;
4) збір з власників собак, платниками якого є громадяни — власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах.
Збір справляється за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору.
Цей збір стягується органами житлово-комунального господарства;
5) курортний збір, платниками якого є громадяни, які прибувають у курортну місцевість.
Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Від сплати курортного збору звільняються:
— діти віком до 16 років;
— інваліди та особи, що їх супроводжують;
— учасники Великої Вітчизняної війни;
— воїни-інтернаціоналісти;
— учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
— особи, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;
— особи, які прибули в курортну місцевість у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;
— особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ і організацій, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками;
— чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.
Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання. При зміні платником місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не справляється.
З осіб, які прибули в курортну місцевість, збір справляється не пізніше як у триденний термін від дня прибуття:
— адміністрацією готелю та іншими установами готельного типу під час реєстрації прибулих;
— квартирно-посередницькими організаціями при направленні осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійних установ і організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам на праві власності.
З осіб, які зупиняються в будинках (квартирах) громадян без направлення квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб (крім тих, що здійснюють подорож за маршрутними книжками), які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір справляється у порядку, визначеному місцевими радами, що встановлюють цей збір;
6) збір за участь у бігах на іподромі, який справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру.
Граничний розмір цього збору за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Збір справляється адміністрацією іподромів до початку змагань;
7) збір за виграш на бігах, який справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу.
Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 відсотків від суми виграшу;
8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, який справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі.
Граничний розмір збору не повинен перевищувати 5 відсотків від суми цієї надбавки.
Сума збору справляється адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі;
9) податок з реклами, об'єктом якого є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
Платниками цього податку є юридичні особи та громадяни. Він сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час.
Сплачується він під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами;
10) збір за право на використання місцевої символіки, який справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з рекомендаційною метою.
Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб
— 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю,— п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) збір за право на проведення кіно- і телезйомок, який вносять комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо).
Граничний розмір збору за право на проведення кіно- і телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів;
12) збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, платниками якого є юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.
Об'єктом збору є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея.
Граничний розмір збору не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея.
Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення під час одержання дозволу на випуск лотереї.
Граничний розмір збору за право на проведення лотереї з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
13) збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
— плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.
Збір справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір збору не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день — за одноразову торгівлю.
Цей збір справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право. Встановлення такого збору не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені до набрання чинності Декретом;
14) податок з продажу імпортних товарів, платниками якого є юридичні особи і громадяни, які зареєстровані як суб'єкти підприємства.
Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається у декларації, яка подається щоквартально до державної податкової інспекції по району (місту) за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта підприємництва.
Граничний розмір податку не повинен перевищувати З відсотків виручки, одержаної від реалізації цих товарів.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному місцевими радами, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Над міру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.
Іноземні юридичні особи і громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.
Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.