У разі звільнення працівника до кінця робочого року, за який він вже одержав відпустку повної тривалості, згідно з Законом України «Про відпустки» та п. 2 ст. 127 КЗпП для покриття заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із зарплати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:
— призову або прийняття (вступу) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
— переведення працівника за його згодою на інше підприємство або переходу на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
— відмови від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмови від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
— зміни в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього Щ обов'язків вимагає доступу до неї;
— виявлення невідповідності працівника займаній посаді або роботі, яку він виконує, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи;
— нез'явлення на роботу понад 4 місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
— направлення на навчання;
— виходу на пенсію.