УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 138 від 13.05.93 р. Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 вересня 1993 р.
за N 122
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства освіти і науки
N 363 ( z0525-03 ) від 12.06.2003 )
Про затвердження Положення про
загальноосвітній інтернатний
заклад України
З метою реалізації державної політики в галузі освіти та
виконання Закону України "Про освіту", ( 1060-12 ) поліпшення умов
навчання і лікування дітей Н А К А З У Ю:
1. Затвердити схвалене колегією Міністерства освіти України
(протокол N 8/6 від 17.02.93 р.) Положення про загальноосвітній
інтернативний заклад України (додається).
2. Управлінням освіти Ради Міністрів Республіки Крим,
обласних, Київської і севастопольської міських державних
адміністрацій забезпечити виконання вимог цього Положення.
3. Даний наказ та Положення опублікувати в "Інформаційному
збірнику Міністерства освіти України".
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
міністра О.Г.Мороза.
Міністр П. М. Таланчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
України
13.05.1993 N 138
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 вересня 1993 р.
за N 122
ПОЛОЖЕННЯ
про загальноосвітній інтернативний заклад
України
I. Загальні положення
1. Загальноосвітня школа-інтернат* -навчально-виховний
заклад, який надає допомогу сім'ї у вихованні дітей, реалізації
потреб суспільства і держави у загальній середній освіті
відповідно до інтересів, здібностей і нахилів особистостей.
Загальноосвітня санаторна школа-інтернат** є
навчально-виховним і лікувально-реабілітаційним закладом, що
забезпечує поєднання загальноосвітньої підготовки в обсязі
державних вимог до освіти з тривалим оздоровленням, лікуванням та
реабілітацією учнів.
______________
* Далі - "школа-інтернат"
** Далі - "санаторна школа-інтернат".
2. Мета загальноосвітніх інтернатних закладів -забезпечити
всебічний розвиток особистості учня, виховання на основі розкриття
і повної реалізації його потенційних можливостей, розумових та
фізичних здібностей, талантів, виховання моральних якостей,
формування громадянина України.
Метою санаторних шкіл-інтернатів є відновлення здоров'я
збагачення духовних і фізичних можливостей учнів, їхня соціальна
адаптація і самовизначення.
3. Головні завдання загальноосвітніх інтернатних закладів, їх
діяльність та відповідальність перед батьками, суспільством і
державою визначені Положенням про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад України.
4. Загальноосвітні інтернатні заклади діють відповідно до
Конституції України, Закону України про освіту, Положення про
середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, цього
Положення та власного статуту.
Статут загальноосвітнього інтернатного закладу розробляється
на основі чинного законодавства та цього Положення з урахуванням
його особливостей, затверджується його радою і реєструється
місцевим органом державної виконавчої влади, після чого
школа-інтернат набуває права юридичної особи.
У статуті зазначаються: повна назва закладу, адреса,
засновник, підпорядкованість; мета і завдання школи-інтернату,
органи управління нею, порядок їх формування та комплектація;
основні характеристики навчально-виховного процесу, порядок та
підстави прийняття, випуску і відрахування учнів; мова або мови
навчання; порядок встановлення режиму роботи; визначення форм
поточного та підсумкового контролю успішності учнів; комплектація
працівників школи-інтернату; права, обов'язки і відповідальність
учасників навчально-виховного процесу; порядок використання майна,
що передане у використання інтернатному закладу; основи
фінансово-господарської та підприємницької діяльності; порядок її
реорганізації або ліквідації тощо.
5. Мова навчання у загальноосвітніх інтернатних закладах
визначається відповідно до Закону України про мови.
6. Загальноосвітні інтернатні заклади можуть функціонувати як
ліцеї або гімназії.
7. Загальноосвітні інтернатні заклади відкриваються,
реорганізуються, ліквідуються і утримуються засновником. Їх права
і державні гарантії визначаються Положенням про середній
загальноосвітній навчально-виховний заклад.
8. Засновник або уповноважений ним орган здійснює
фінансування витрат на утримання загальноосвітніх інтернатних
закладів, їх матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні
будівлі, інженерні комунікації, земельні наділи, організовує
будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування,
харчування учнів.
Медичне обслуговування учнів забезпечується місцевими
органами державної виконавчої влади і здійснюється відповідними
закладами Міністерства охорони здоров'я України, відомчими
медичними закладами. Загальноосвітні школи-інтернати комплектують
штатний медичний персонал.
Навчально-методичне та кадрове забезпечення, організація
підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть
здійснюватись школою-інтернатом самостійно або за її замовленням -
структурним підрозділом відповідного органу державного управління
освітою.
9. Загальноосвітній інтернатний заклад несе відповідальність
перед особою, суспільством та державою за:
реалізацію головних завдань, визначених Законом України про
освіту, цим Положенням;
дотримання умов, передбачених ліцензією;
безпечні та нешкідливі умови освітньої діяльності;
дотримання договірних зобов'язань і фінансової дисципліни.
Випускники загальноосвітніх шкіл-інтернатів одержують
відповідний документ про освіту встановленого Кабінетом Міністрів
України зразка.
II. Структура загальноосвітніх інтернатних закладів
10. Загальноосвітній інтернатний заклад може мати у своєму
складі: початкову і основну школи (1 і 2 ступені) або початкову,
основну і старшу школу (1, 2 і 3 ступені).
Учні загальноосвітньої санаторної школи-інтернату, які
закінчили основну школу і потребують подальшого лікування,
продовжують його в закладах охорони здоров'я. Для учнів з 15 до 18
років, які повністю оволоділи освітнім мінімумом основної школи,
виявляють бажання набути середню освіту і потребують подальшого
тривалого перебування в умовах охоронно-лікувального режиму,
створюється старша школа (3 ступінь).
11. Трудове навчання в загальноосвітній школі-інтернаті 3
ступеня, як правило, не передбачає професійної підготовки учнів.
При наявності відповідних умов, бажання учнів та їхніх батьків
(осіб, які їх замінюють), заінтересованих підприємств за поданням
ради школи-інтернату рішенням відповідних органів державної
виконавчої влади, трудовій підготовці школярів може бути надано
характеру професійного навчання.
12. Для учнів санаторної школи-інтернату (з 15 до 18 років),
які після закінчення основної школи потребують подальшого
тривалого перебування в умовах охоронно-лікувального режиму і
соціального самовизначення без одержання середньої освіти, за їх
бажанням організується професійна освіта з навчанням і
проходженням виробничої практики у порядку, встановленому для
професійно-технічних училищ.
13. З метою забезпечення диференційованого підходу до
навчання в школах-інтернатах можуть створюватися класи з
поглибленим вивченням окремих предметів, коригування знань, а
також спеціалізовані класи. Такі класи можуть бути створені також
з учнів кількох шкіл-інтернатів.
14. Вихованці загальноосвітніх шкіл-інтернатів можуть
відвідувати заняття в музичних, художніх, спортивних та інших
школах, брати участь у різноманітних клубах та студіях, гуртках,
секціях, що створюються позашкільними закладами як на своїй базі,
так і в приміщенні школи-інтернату, добровільно брати участь у
конкурсах, олімпіадах, спартакіадах, виставках, оглядах та інших
формах масових заходів з школярами.
III. Організація навчально-виховного та
лікувально-реабілітаційного процесу
в загальноосвітніх інтернатних
закладах
15. Загальноосвітні інтернатні заклади планують свою роботу
самостійно. Основним документом, що регулює навчально-виховний
процес, є навчальний план, складений на основі розроблених
Міністерством освіти базових навчальних планів із конкретизацією
шкільного компонента освіти та обраного профілю навчання.
16. Відповідно до навчального плану роботи школи-інтернату
педагогічні працівники самостійно добирають програми, підручники,
засоби навчання та виховання. Нав'язування школі і вчителю форм
організації навчально-виховного процесу, методів та засобів його
здійснення не допускається.
17. Організація навчального процесу в санаторній
школі-інтернаті будується на основі варіантності навчальних
планів, програм, підручників, затверджених Міністерством освіти
України, і внесення змін та доповнень, зумовлених особливостями
стану здоров'я учнів та іншими умовами.
18. Навчальний план санаторної школи-інтернату затверджується
директором школи за погодженням з шкільною радою та відповідним
органом управління освітою.
19. Загальноосвітня школа-інтернат визначає мережу та
наповнюваність класів на основі нормативів фінансування на
одержання загальної середньої освіти в обсязі державних
стандартів, встановлених Кабінетом Міністрів України. При цьому
враховуються потреби місцевого населення, можливості матеріальної
бази школи-інтернату з обов'язковим дотриманням
санітарно-гігієнічних вимог.
20. Комплектування дітей до загальноосвітніх інтернатних
закладів здійснюється управліннями освіти державних адміністрацій
областей, районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими
комітетами міських чи районних у містах Рад народних депутатів,
Міністерством.
21. Санаторні школи-інтернати комплектуються на підставі
рішень психолого-медико-педагогічних консультацій,
санаторно-курортних відбіркових комісій (СКВК) районних поліклінік
або міських клініко-діагностичних центрів, психоневрологічних та
тубдиспансерів.
22. Управління освіти, у віданні яких немає певних типів
санаторних шкіл-інтернатів, надсилають відповідним управлінням
щорічно з 1 червня по 1 серпня списки дітей, які потребують
тривалого лікування. Згідно з одержаними списками управління
освіти, у віданні яких є потрібний тип санаторної школи-інтернату,
видають направлення на навчання.
23. Прийняття учнів до загальноосвітньої школи-інтернату
проводиться, як правило, до початку навчального року. Зарахування
їх здійснюється наказом директора за бажанням батьків або осіб,
які їх замінюють, а в окремих випадках -за рішенням органів опіки
і піклування.
Учні, які проживають у сім'ях, можуть навчатися в
загальноосвітній школі-інтернаті лише у тому разі, коли на даній
території немає загальноосвітньої школи. В окремих випадках діти,
які знаходяться на утриманні в загальноосвітній школі-інтернаті,
за згодою її ради можуть проживати в сім'ях.
Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків,
направляються до дитячих будинків або до шкіл-інтернатів для таких
дітей, чи за їх бажанням можуть навчатися в загальноосвітній
школі-інтернаті.
24. Батьки або особи, які їх замінюють, для зарахування дітей
до загальноосвітньої школи-інтернату подають такі документи:
заяву, копію свідоцтва про народження дитини, табель успішності
дитини, що вступає до другого або наступних класів, довідки про
стан здоров'я (ф. 26,63).
Для зарахування дітей до санаторної школи-інтернату батьки
(особи, що їх замінюють), крім вищезгаданих документів, подають:
довідку дільничого лікаря про відсутність інфекційних захворювань
у помешканні, де проживає дитина (дійсна протягом 3 днів);
медичні аналіз: крові, сечі, на дифтерію, дезгрупи,
яйцеглисти, ентеробіоз;
витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної
консультації, висновок обласного (міського) психіатра, витяг з
історії хвороби, якщо дитина перебувала у психоневрологічній
лікарні (санаторна школа-інтернат для дітей з психоневрологічними
захворюваннями);
рентгенознімки хребта, висновок обласного (міського)
ортопеда, діагноз, висновок обласного (міського)
лікувально-фізкультурного диспансеру про потребу в навчанні дитини
у даному закладі (санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на
сколіоз);
висновок обласного кардіоревматолога (санаторна
школа-інтернат для дітей із захворюванням серцево-судинної
системи);
довідка обласного пульмонолога (санаторна школа-інтернат для
дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання);
санаторна-курортна картка, видана районним тубдиспансером або
поліклінікою, витяг з історії хвороби дитини (санаторна
школа-інтернат для тубінфікованих дітей);
путівка управління освіти із зазначенням рекомендованого
терміну утримання учня.
25. Влаштування учнів здійснюється на підставі медичних
показань та протипоказань для направлення дітей до
загально-освітньої санаторної школи-інтернату (додається).
26. Директори загальноосвітніх шкіл-інтернатів після
одержання необхідних документів, не пізніше 20 серпня кожного
року, надсилають виклик на навчання дітей. Повністю документи
подаються батьками (особами, які їх замінюють) особисто.
Комплектування загальноосвітніх шкіл-інтернатів закінчується
25 серпня. Зарахування дітей незалежно від віку на навчання
протягом навчального року допускається за наявності вільних місць
за направленням відбіркової комісії та за згодою шкільної ради.
27. Діти підлітки -члени однієї сім'ї (брати і сестри)
підлягають зарахуванню до онієї школи-інтернату, за винятком тих
випадків, коли за медичними показниками виховання цих дітей
повинно здійснюватись окремо.
28. За утримання дітей у загальноосвітній школі-інтернаті з
батьків або осіб, які замінюють, в установленому порядку
стягується плата, яка направляється до бюджету. За рішенням
державних адміністрацій, на території яких знаходяться школи,
батьки або особи, які їх замінюють, в установленому порядку можуть
бути звільнені від плати за утримання дітей у школі-інтернаті.
Плата за утримання дітей у санаторній школі-інтернаті з
батьків (або осіб, що їх замінюють) не береться.
29. Вихованці загальноосвітніх інтернатних закладів
відповідно до встановлених норм забезпечуються одягом, м'яким
інвентарем, предметами особистої гігієни, а також підручниками,
шкільним приладдям, іграми та іграшками, матеріалами для
організації гурткової роботи, розвитку творчих здібностей.
Діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків,
користуються пільгами і перевагами відповідно до норм,
установлених для цієї категорії дітей.
У санаторних школах-інтернатах за рахунок держави, частково
або повністю, можуть забезпечуватись діти із малозабезпечених
сімей до 25 відсотків загальної кількості всіх вихованців.
Директор школи-інтернату у межах асигнувань має право внести
корективи до норм і терміну носіння одягу та взуття відповідно до
місцевих умов.
30. По закінченні загальноосвітньої школи-інтернату
вихованцям видається безкоштовно комплект літнього одягу і взуття,
яке було в користуванні під час навчання в школі-інтернаті, а за
бажанням батьків та осіб, які їх замінюють, і з урахуванням
матеріального стану сім'ї може безкоштовно видаватись також
комплект зимового одягу і взуття, що було в їхньому користуванні
під час навчання.
Вихованцям, які вибули зі школи-інтернату з інших причин,
видається безкоштовно комплект сезонного одягу і взуття, що
знаходилися у їхньому користуванні на момент вибуття.
31. Усі питання, пов'язані з тривалістю навчального року,
чвертей, канікул, вирішуються відповідно до Положення про
загальноосвітній навчально-виховний заклад.
Відволікання учнів від занять на заходи, не пов'язані з
процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених
ст.46 Закону України про освіту ( 1060-12 ).
Режим дня, що забезпечує педагогічно обгрунтоване поєднання
навчання, лікування, праці і відпочинку дітей, складається з
урахуванням цілодобового перебування вихованців у школі-інтернаті
і затверджується рішенням ради школи.
У зонах екологічного лиха відповідно до чинного законодавства
місцевими органами державної виконавчої влади встановлюється
особливим режим роботи загальноосвітніх інтернатних закладів.
32. Під час літніх канікул адміністрація школи-інтернату
сприяє організації відпочинку вихованців у заміських таборах
різного типу, створює умови для їхнього оздоровлення.
33. На прохання батьків або осіб, які їх замінюють, директор
школи-інтернату може відпускати вихованців додому на період
канікул, у недільні та святкові дні, а з поважних причин -і в інші
дні.
34. Тривалість уроку (навчального заняття) у перших класах
чотирирічної початкової школи становить 35 хвилин, в усіх інших 45
хвилин. Тривалість уроку у санаторних школах-інтернатах усіх типів
-40 хвилин. При цьому у перших класах після 20 хвилин уроку
проводиться 5-хвилинна рухлива внутрішня перерва. Тривалість
перерви між уроками встановлюється із урахуванням необхідності
організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше
10 хвилин.
35. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять
визначається шкільним розкладом, який складається відповідно до
санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, узгоджується з
профспілковим комітетом, радою школи і затверджується директором.
36. Домашні завдання задаються з урахуванням індивідуальних
особливостей учнів та психофізіологічних і педагогічних вимог. Їх
доцільність, характер, зміст і обсяг визначаються вчителем. У
першому класі домашні завдання не задаються.
37. У 1 класі початкової школи застосовується тільки словесна
оцінка успішності. У наступних класах вона обов'язково
доповнюється оцінками в балах: 5 (відмінно), 4 (добре), 3
(посередньо), 2 (погано). Оцінки в балах за рішенням педагогічної
ради школи можуть виставлятися за тему, чверть чи півріччя
(семінар). Річні, підсумкові оцінки виставляються обов'язково.
Допускається й інша система оцінювання знань, що
обумовлюється статутом школи. У документі про освіту (довідка,
свідоцтво, атестат) виставляються оцінки відповідно до
загальноприйнятої чотирибальної системи оцінювання знань учнів.
38. У випадку незгоди учня (його батьків або осіб, які їх
замінюють) з річною підсумковою оцінкою йому надається право
оскаржити її до ради школи у місячний строк і скласти екзамен з
відповідного предмета комісії, що створюється за поданням ради
школи органом державного управління і висновки якої є остаточним.
39. Доцільність виставлення учням оцінки з поведінки, її
критерії визначаються Статутом школи-інтернату.
40. Учні, які мають позитивні річні, підсумкові оцінки,
переводяться до наступного класу.
Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча б
один із предметів в обсязі державних стандартів освіти, вважається
невстигаючими.
Невстигаючі учні шкіл 1-2 ступенів (до 15 років) за згодою
батьків (осіб, які їх замінюють) наказом директора школи-інтернату
можуть бути залишені на повторний курс або переведені до
наступного класу (класів, груп вирівнювання знань підвищеної
індивідуальної уваги).
Учні, які не встигають протягом 2-х років навчання у
школі-інтернаті 1 ступеня, підлягають обстеженню
психолого-медико-педагогічною консультацією. За її висновками такі
діти, як правило, продовжують навчання у спеціальних
навчально-виховних закладах. За бажанням батьків (осіб, які їх
замінюють) навчання з ними може провадитись у класах (групах)
підвищеної індивідуальної уваги при загальноосвітніх
школах-інтернатах, класах, а також індивідуально педагогами, які
мають спеціальну освіту або пройшли необхідну перепідготовку.
Невстигаючі учні при досягненні ними 15-річного віку на
подання органів ради школи-інтернату з дотриманням чинного
законодавства наказом директора школи-інтернату можуть бути
відраховані зі школи незалежно від того, в якому класі вони
навчаються.
41. У загальноосвітніх школах-інтернатах усіх типів за
наявності не менше 15 дітей-логопатів, вводиться посада логопеда.
Логопедичні заняття проводяться у вільний від уроків час за
окремим розкладом. У своїй роботі логопед керується Положенням про
логопедичні пункти при загальноосвітній школі.
42. З метою поглиблення індивідуально-психологічної роботи з
учнями та при наявності спеціаліста загальноосвітніх інтернатних
закладів вводиться посада практичного психолога, який веде роботу
з питань вивчання психологічних особливостей учнів, їхніх груп і
класних колективів, рівнів їхнього психологічного розвитку та
соціальної адаптації, надає допомогу у розв'язанні конфліктних
ситуацій тощо.
43. Навчання у загальноосвітній школі-інтернаті 2 і 3
ступенів завершується складанням випускних екзаменів, за
результатами яких видаються документи про освіту зразка,
встановленого Кабінетом Міністрів України.
Питання про доцільність та порядок проведення екзаменів у
загальноосвітній санаторій школі-інтернаті вирішується радою школи
за погодженням з органами державного управління освітою.
44. Звільнення від випускних екзаменів у загальноосвітніх
інтернатних закладах проводиться у порядку, встановленому
Міністерством освіти України.
45. Випускники загальноосвітніх шкіл-інтернатів 2-3 ступенів,
які не засвоїли хоча б одного предмета в обсязі державних
стандартів загальної середньої освіти, отримують довідку про
освіту.
46. Тривалість перебування учнів у санаторній школі-інтернаті
встановлюється при направленні у межах одного року. Продовження
встановленного строку проводиться на підставі медичних показань
шкільної медико-педагогічної комісії за погодженням з головою
комісії, яка направляла учнів.
47. У міру відновлення здоров'я учні переводяться до
загальноосвітньої школи на підставі рішення шкільної
медико-педагогічної комісії.
48. Питання про переведення в санаторні та спеціальні школи
інтернати інших типів вирішується не пізніше одного року
перебування учня в санаторній школі-інтернаті на основі докладного
вивчення супутніх захворювань при стаціонарному та інших видах
обстеження у порядку, встановленому для направлення до цих
закладів.
IV. Особливості навчально-виховного
і лікувально-реабілітаційного процесу
загальноосвітніх санаторних
шкіл-інтернатів різних типів
49. Усі навчально-виховні та лікувально-реабілітаційні заходи
є складовою частиною охоронного режиму, додержання якого є
обов'язком усіх працівників. Режим закладу є цілодобовим,
складається з санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням місцевих
умов, затверджується директором за погодженням із шкільною радою.
50. Охоронний режим санаторної школи-інтернату має такі
специфічні функції:
відновлювальну, яка передбачає зниження напруженості у
розпорядку діяльності дитини до рівня її психосоматичних
можливостей;
дозувальну, яка зумовлює точність вибору варіантів режиму або
окремих його компонентів як умови відновлення здоров'я;
Тренувальну, яка дає змогу сформувати і закріпити навички
здорового способу життя протягом певного періоду перебування у
санаторній школі-інтернаті.
51. З метою індивідуальної корекції загального розвитку
учнів, їх попереднього навчання відповідно до розкладу,
затвердженого директором, учителі основних предметів щотижня
проводять індивідуальні та групові корекційні заняття. При цьому
питома вага гуманітарних предметів не може бути меншою від двох
третин річної кількості годин, відведених навчальним планом на ці
заняття. Для проведення корекційних занять у групи об'єднуються не
більше як 3 учні, в яких виявлені однакові прогалинами або подібні
утруднення у навчальній діяльності. Робота з цілим класом або
більшою кількістю учнів на таких заняттях не допускається.
Тривалість корекційного заняття з одним учнем не повинна
перевищувати 20 хвилин.
52. Двічі на рік усі учні санаторної школи-інтернату
проходять поглиблений медичний огляд лікарями-спеціалістами.
З цією метою, крім штатних спеціалістів, органи державного
управління освітою, за погодженням з органами охорони здоров'я,
закріплюють за санаторною школою-інтернатом відповідний медичний
персонал.
Подальше лікування і реабілітація дітей здійснюються з
урахуванням висновків та рекомендацій лікарів-спеціалістів,
залучених до проведення поглибленого медичного огляду.
53. Організація лікувально-реабілітаційної роботи у
санаторній школі-інтернаті проводиться, виходячи з наявності таких
психологічних особливостей, клінічних проявів у хворих дітей, що
спричиняють утруднення в навчанні:
основного захворювання;
соматичної ослабленості, нерідко спричиненої загальним
порушенням нервової регуляції і впливом основного захворювання;
загальної недостатності функцій нервової системи (підвищена
виснажливість, емоційна млявість або неврівноваженність,
збудливість, схильність до вегетосудинної дистонії).
Ці фактори визначають зміст основних напрямів
лікувально-реабілітаційної роботи у санаторній школі-інтернаті.
54. Санітарно-гігієнічний режим забезпечується контролем за
правильним розподілом розумового та фізичного навантаження
навчальних занять і відпочинку, комплексом заходів з фізичного
виховання й загартування дітей, профілактикою травматизму,
систематичною перевіркою організації раціонального харчування,
дотриманням протиепідемічних правил.
55. Лікувально-реабілітаційні заходи передбачають контроль за
фізичним розвитком дітей, підтримуванням достатнього рівня
психічної активності і працездатності. З цією метою застосовується
тривала терапія загальнозміцнювальними препаратами.
Для відновлення здоров'я дітей вживаються такі заходи:
специфічна медикаментозна терапія, спрямована на лікування
основного захворювання;
медично-консультативна допомога вчителям і вихователям у
визначенні рівня навантаження учнів на уроках та в позаурочний
час.
56. Лікувально-педагогічні заходи передбачають медичну
діагностику ступеня вираженості і клінічних особливостей як
основного захворювання, так і супутніх розладів, які проводяться
динамічно, в процесі навчання й виховання учнів.
Лікувально-відновлювальна робота ведеться у таких напрямках:
лікування й реабілітація основного захворювання, терапія загальних
нервово-психічних відхилень та купіювання соматичної
ослабленності, оздоровлення.
Лікування основного захворювання включає специфічну
медикаментозну, фізіо-, гідро-, кліматотерапію, спеціальну
лікувальну фізкультуру і плавання.
57. Спільна діяльність медичних, психологічних і педагогічних
працівників полягає у клінічних і педагогічних спостереженнях за
учнями у процесі занять та в позаурочний час. Дані спостережень
узагальнюються для розробки індивідуального підходу до дитини.
На їх основі уточнюється охоронно-щадний режим, рекомендації
щодо подальшого навчання, вибору професії, участі у суспільно
корисній, продуктивній праці. Результати медичних, психологічних і
педагогічних спостережень за кожною дитиною розглядаються на
засіданнях шкільної медико-педагогічної комісії декілька разів на
рік.
Лікарі проводять освітню роботу учителів, вихователів,
психологів, батьків щодо ознайомлення із санітарно-гігієнічним і
охоронним режимом санаторної школи-інтернату, клінічними проявами
захворювань дітей.
Педагогічні працівники знайомлять лікарів з методами
санітарно-гігієнічного виховання дітей, особливостями корекційного
навчання і педагогічного вивчення особистості.
58. Консультативна методична допомога з організації
навчально-виховної та лікувально-реабілітаційної роботи
здійснюється спеціалізованими науково-дослідними, методичними та
лікувальними закладами, на території яких знаходиться санаторна
школа-інтернат.
Санаторна школа-інтернат для дітей з
психоневрологічними захворюваннями
59. У навчально-виховній роботі здійснюється принцип
диференційованого та індивідуального підходу на основі даних
педагогічного, психологічного і клінічного вивчення учня. Форми і
методи навчання та виховання мають корекційну спрямованість.
60. Залежно від індивідуальних можливостей кожного учня, його
клінічного стану, етапу лікування та реабілітації обсяг
виконуваних завдань на уроці може бути зменшений учителем у 1,5 -
3 рази порівняно із навчальними нормативами, передбаченими для
учнів відповідних класів загальноосвітніх шкіл.
61. У навчальному процесі вчителі і вихователі, крім
фізкультурних пауз, застосовують перерви в роботі учнів, створюють
умови для їхньої релаксації.
62. З метою формування гармонійної особистості учнів,
педагогічної корекції, їх клінічного стану вчителі музики або інші
спеціалісти проводять музично-ритмічні заняття, які вносяться у
розклад першої половини дня і оплачуються за вчительськими
ставками.
63. При здійсненні трудового навчання і виховання за
програмами загальноосвітньої школи, за погодженням з
лікарем-психоневрологом, зберігаючи навчальний зміст програми, з
усіх розділів вилучаються об'єкти праці та трудомісткі процеси,
пов'язані зі статичним напруженням.
У такому ж порядку обмежується трудова діяльність учнів,
пов'язана з використанням швидкісних верстатів, машин та
механізмів, електричних приладів, хімічних речовин.
Уроки фізичної культури проводяться за програмами спеціальної
медичної групи.
Спортивні змагання у позакласній роботі з фізичного виховання
не проводяться.
64. Лікувально-реабілітаційний комплекс процедур, що включає
лікувальну фізкультуру, фізіотерапію, гідротерапію, масаж,
педагогічну корекцію особистості, проводиться тричі на тиждень і
вноситься до розкладу уроків у першій половині дня.
Лікувально-реабілітаційний комплекс процедур може включати
додаткове проведення прийому лікарями (психоневрологом, педіатром,
стоматологом та іншими спеціалістами), логопедичні заняття,
заняття з психологічної корекції особистості.
Організацію дітей та педагогічну корекцію їхньої особистості
під час проведення лікувально-реабілітаційного комплексу процедур
здійснюють вихователі відповідно до затвердженого розкладу. Вони
проводять педагогічну корекцію особистості дітей, вільних від
лікувальних процедур, прийому лікарів-спеціалістів, логопедичних
занять, занять з психологічної корекції.
Відпрацьований час входить у встановлене тижневе навантаження
й оплачується за виховательськими ставками.
65. Педагогічне керівництво і організація дітей для
проведення лікувально-реабілітаційного комплексу процедур
координується з діяльністю медичного персоналу на підставі
затверджених заступником директора з лікувальної роботи (старшим
лікарем) процедурних листів та систематично контролюється
адміністрацією санаторної школи-інтернату.
66. Для всіх учнів проводиться денний сон або відпочинок
протягом 1-1,5 години.
За сприятливої погоди денний сон або відпочинок учнів
проводиться на свіжому повітрі (крім дітей, які страждають
енурезом) з використанням критих веранд, навісів, лоджій, наметів,
ліжок, спальних мішків.
Забороняється організація денного сну або відпочинку дітей на
свіжому повітрі без ліжок та критих навісів.
Санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на сколіоз
67. У навчально-виховній роботі здійснюється принцип
розвантаження хребта, який передбачає проведення навчальних занять
і виконання домашніх завдань у навчальних класах у змішаному
режимі за призначенням лікаря: тільки лежачому - прогресуюча
форма; лежачи на кушетці -сидячи за партою; сидячи за партою -це
ті вихованці, які готуються до переходу в масову школу.
На всіх етапах навчальної і виховної роботи з учнями
педагогічні працівники організовують вихованців на виконання
особистого ортопедичного режиму.
68. Години лікувальної фізкультури та лікувального плавання
чергуються в розкладі із загальноосвітніми предметами. Для занять
з лікувальної фізкультури і лікувального плавання клас ділиться на
групи з кількістю учнів не менш як 7 осіб у кожній.
69. Лікувально-реабілітаційний комплекс процедур здійснюється
при суворому дотриманні ортопедичного режиму. Призначення
лікувально-профілактичних заходів проводиться в індивідуальному
порядку, з врахуванням ступеня захворювання на сколіоз, характеру
попереднього лікування, ступеня компенсації і рухомості, фізичного
розвитку дитини і передбачає:
а) обов'язковий режим розвантаження хребта;
б) нічний сон і обов'язковий денний відпочинок або сон у
гіпсових ліжечках протягом 1-1,5 години;
в) режим розвантаження хребта за допомогою носіння
функціонально-коригуючого корсета;
г) функціонально лікування (физіо-кінезотерапія): проведення
лікувальної фізкультури, лікувального плавання 2-3 рази на
тиждень, тренування здухвинно-крижового м'яза, гаряче укутування,
масаж, ходіння на лижах, стрільба з лука та інші
спортивно-лікувальні ігри;
д) виконання інших видів ортопедичних призначень (носіння
шкарпеток, супінаторів);
е) проведення загальнозміцнювальних і загартовуючих процедур,
ранкової гімнастики, цільових прогулянок, сонячних ванн,
кварцевого опромінення, режиму аерації;
є) ортопедичне лікування: гімнастика м'язів обличчя
(міогімнастика), апаратурне лікування (зйомні і незйомні апарати).
Санаторна школа-інтернат для дітей
із захворюванням серцево-судинної системи
70. Завдання школи-інтернату -створення сприятливих умов для
дітей, хворих на ревматизм, з тонзилогенними кардіопатіями,
захворюваннями сердцево-судинної системи для оволодіння державним
освітнім мінімумом знань початкової основної школи та проведення
лікувально-реабілітаційної роботи.
71. Система реабілітаційної роботи в школі-інтернаті включає:
а) вивчення особистості кожного учня;
б) організацію охоронного режиму;
в) організацію 5-6 разового дієтичного харчування (за столом
N 5 та N 10);
г) проведення фізкультурно-оздоровчих заходів: дінамічних
пауз, занять з ЛФК, уроків фізкультури, ранкової зарядки, занять з
плавання в басейні, літнє оздоровлення дітей тощо;
д) проведення медикаментозного лікування.
72. При проведенні занять з трудового навчання, зберігаючи
навчальний зміст програм, рекомендується, за погодженням із
старшим лікарем школи, вилучати з усіх розділів об'єкти праці і
трудомісткі процеси, пов'язані з надмірним напруженням і фізичним
навантаженням.
73. Уроки з фізичної культури проводяться за програмою з
фізичної культури для спеціальної медичної групи. Час на вивчення
основних розділів програми необхідно скоротити вдвічі, зберігаючи
її навчальний зміст.
74. Заняття з лікувальної фізкультури проводяться в усіх
класах по групах тричі на тиждень за спеціально розробленими
комплексами, з урахуванням захворювання, вікових особливостей
дітей вносяться в розклад уроків.
При наявності басейну під час уроків ЛФК можливі заходи
гідротерапії.
75. Диференційований підхід у реабілітації здійснюється за
трьома типами режимів: тренувальний, охоронний або індивідуальний.
При визначенні типу режиму слід враховувати фазу процесу,
тривалість і характер захворювання, ступінь ураження і
функціональну здатність серцево-судинної системи, можливості
адатапційних механізмів і ступінь натренованості.
Тренувальний режим призначається дітям в основному з
неактивною фазою процесу, з мінімальними змінами в серці або
легким ступенем недостатності митрального клапана, при відсутності
скарг і нормальних реакціях серцево-судинної системи на навчальне
та фізичне навантаження.
Охоронний режим призначається протягом першого року після
перенесеного різкого загострення серцево-судинного захворювання; у
неактивній фазі захворювання хворим з недостатністю митрального
клапана або без виражених органічних змін, з несприятливими
реакціями серцево-судинної системи на навчальне, трудове
навантаження і на функціональні проби; хворим з комбінованими
пороками серця при задовільних функціональних пробах
серцево-судинної системи незалежно від тривалості захворювання, а
також дітям, які перенесли хорею та інші форми ревматичних
енцифалітів із тривалим синдромом астенізації нервової системи.
Учні, які знаходяться на охоронному режимі, звільняються від
додаткових навантажень у школі: виконання громадських доручень,
відвідування предметних та художніх гуртків, участі в художній
самодіяльності, окремих видів суспільно корисної праці. Цим учням
протипоказана робота, пов'язана з різкими коливаннями температури
повітря, з частим переохолодженням та перегріванням.
Індивідуальний режим призначається учням із сполученими та
комбінованими пороками серця у стадії нестійкої компенсації
серцево-судинної системи і процесом у стадії рецидиву. Трудове
навантаження для таких дітей мінімальне, руховий режим обмежується
комплексом лікувальної фізкультури. Профілактичні щеплення таким
дітям протипоказані.
Санаторна школа-інтернат для дітей з хронічними
неспецифічними захворюваннями органів травлення
76. Завдання школи-інтернату - поєднання навчально-виховного
процесу з лікувально-оздоровчою роботою, спрямованою на
відновлення здоров'я дитини.
77. Режим дня у школі-інтернаті здійснюється з урахуванням
навчального навантаження та функціональних можливостей організму
учнів, здійснюваної системи оздоровлення.
78. Харчування у школі-інтернаті п'ятиразове.
Диєтичні столи для учнів готуються щоденно відповідно до
науково-обгрунтованих методичних рекомендацій щодо організації
харчування дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями
органів травлення. За споживанням їжі дітьми здійснюють
систематичний контроль педагогічні та медичні працівники. З метою
збереження смакових якостей розливання перших страв здійснюється
безпосередньо на столах.
79. Трудове навчання в усіх класах проводиться під контролем
лікарів-педіатрів і гастроентерологів.
Трудове і фізичне навантаження визначається в індивідуальному
порядку з урахуванням стану здоров'я кожного учня і систематично
контролюється старшим лікарем школи. Зберігаючи навчальний зміст
програм, необхідно вилучити з усіх розділів об'єкти праці і
трудомісткі процеси що вимагають надмірного напруження і фізичного
навантаження.
80. Уроки фізичної культури проводяться за програмою з
фізичної культури для спеціальної медичної групи. Заняття з
лікувальної фізкультури проводяться у кожному класі по групах
тричі на тиждень за спеціально розробленими комплексами, з
урахуванням стану здоров'я, вікових особливостей дітей та
регламентуються розкладом.
Вони передбачають нормалізацію режиму дихання, зміцнення
м'язів, тулуба, а особливо м'язів брюшини та тазового дна,
адаптацію організму до фізичного навантаження. Використовують
загальнорозвиваючі, коригуючі та дихальні вправи з акцентом на
діафрагмальне дихання, ходіння, дозований біг, плавання.
Санаторна школа-інтернат для дітей з малими
і затухаючими формами туберкульозу
81. Завдання школи-інтернату -дати учням освіту в обсязі
навчальних програм загальноосвітньої школи, забезпечити їх
лікування до повного клінічного одужання.
82. Режим навчальних занять у школі-інтернаті встановлюється
відповідно до стану здоров'я учнів. Перед кожним уроком з учнями
проводяться фізкультурні заняття (3-4 прості вправи для плечового
пояса, спини та ніг) протягом 5 хвилин.
83. У школі-інтернаті необхідно передбачити огороджену зелену
ділянку для проведення відпочинку, ігор, занять дітей на повітрі
та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів.
84. Заняття учнів з трудового навчання проводяться під
контролем лікарів-педіатрів і фтизіатрів школи. Трудове
навантаження визначається з урахуванням індивідуальних
особливостей та фізичних можливостей кожного учня. Питання про
проведення трудової практики вирішують рада школи та лікарі
85. При вибутті із школи-інтернату дані про наслідки
лікування повідомляються у протитуберкульозний диспансер
(кабінет), а при відсутності такого -у дитячу поліклініку або
підлітковий кабінет поліклініки.
Санаторна школа-інтернат для дітей з хронічними
неспецифічними захворюваннями органів дихання
86. Мета школи-інтернату -надання вихованцям знань в обсязі
загальноосвітньої школи, комплексне лікування і профілактичні
заходи, спрямовані на реабілітацію здоров'я дітей.
87. Головне завдання школи-інтернату -оптимальне поєднання
навчально-виховної і лікувально-оздоровчої роботи з метою
створення максимально сприятливих умов для розумового, морального,
емоційного, фізичного розвитку особистості.
88. Уроки фізичної культури проводяться за програмою для
спеціальної медичної групи. Заняття з лікувальної фізичної
культури проводяться в усіх класах по групах тричі на тиждень за
спеціально розробленими комплексами з урахуванням захворювання і
вікових особливостей дітей та регламентуються розкладом.
89. Трудове навчання в усіх класах проводиться під контролем
лікарів-педіатрів і пульмонологів. Трудове навантаження
визначається в індивідуальному порядку з урахуванням стану
здоров'я, фізичних можливостей кожного учня і систематично
контролюється старшим лікарем школи.
90. Поряд з навчанням і вихованням проводиться комплексне
лікування хворих відповідно до вимог сучасної пульмонології.
Одночасно з кліматолікуванням діти одержують масаж, інгаляції,
медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування.
V. Учасники навчально-виховного процесу
91. Учасники навчально-виховного процесу, їхні права і
обов'язки визначені Законом України про освіту. Статутом
загальноосвітньої школи-інтернату можуть передбачатися й інші
права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу, що не
суперечать чинному законодавству.
92. За успіхи у навчанні (праці) для учасників
навчально-виховного процесу встановлюються різні форми моральних і
матеріальних заохочень.
За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх
обов'язків, порушення статуту школи-інтернату на них можуть
накладатися дисциплінарні стягнення, встановлені чинним
законодавством, Статутом та правилами внутрішнього трудового
розпорядку школи-інтернату.
VI. Управління загальноосвітніми інтернатними закладами
94. Управління загально-освітньою школою-інтернатом в системі
освіти здійснюється її засновником та відповідним органом
державного управління освітою в межах повноважень, передбачених
чинним законодавством.
Безпосередне управління школою-інтернатом здійснюють її
директор та органи громадського самоврядування.
95. Вищим органом громадського самоврядування в
загальноосвітній школі-інтернаті є шкільні загальні збори
(конференція). Делегати конференції з правом вирішального голосу
обираються від: учителів, інших працівників школи-інтернату
зборами трудового колективу; від учнів школи-інтернату 2 і 3
ступенів -класними учнівськими зборами; від батьків (осіб, що їх
замінюють), представників громадськості -класними батьківськими
зборами в однаковій кількості від кожної із трьох названих
категорій. Строк повноважень делегатів визначається статутом
школи-інтернату.
Загальні збори (конференція) правомочні, коли в їхній роботі
бере участь не менше половини делегатів від кожної з трьох
категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів від
загальної кількості присутніх учасників (делегатів).
Загальні збори (конференція) скликаються не менше одного разу
на рік. Право скликати збори (конференцію) мають голова ради
школи-інтернату, учасники зборів (делегати конференції), якщо за
це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор
школи-інтернату, орган державного управління освітою, засновник.
Загальні збори (конференція):
обирають раду школи-інтернату, її голову, встановлюють
строком їх повноважень;
заслуховують звіти директора, голови ради школи про їхню
роботу, дають їй оцінку таємним або відкритим голосуванням;
затверджують основні напрями вдосконалення і розвитку
школи-інтернату, розглядають інші найважливіші питання шкільного
життя;
приймають рішення про стимулювання праці директора, голови
ради школи-інтернату, представлення їх до різних видів морального
і матеріального заохочення, а також про невідповідність директора
школи-інтернату посаді, яку він займає.
96. У період між загальними зборами (конференцією) вищим
органом громадського самоврядування є рада школи-інтернату. В
окремих випадках функції ради можуть виконувати загальні збори
(конференція). До ради школи-інтернату входить її голова,
засновники, члени ради, якщо за це висловились не менше третини її
складу, директор школи-інтернату.
Засідання ради є правомочним, коли у ньому беруть участь не
менше двох третин її членів.
Рішення приймається простою більшістю голосів від кількості
присутніх її членів.
Ради школи-інтернату:
організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);
затверджує режим роботи школи-інтернату;
підтримує громадські ініціативи з питань вдосконалення й
розвитку навчання та виховання молоді, творчі пошуки і
дослідно-експериментальну роботу педагогів та визначає шляхи
взаємодії з науково-дослідними, виробничими, кооперативними
організаціями, добровільними товариствами, творчими спілками,
іншими державними і громадськими інститутами;
дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі,
керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки,
культури, творчих спілок, працівників підприємств, установ,
організацій;
вносить пропозиції про відзначення педагогічних та інших
працівників школи-інтернату, учнів, випускників, включаючи
матеріальне заохочення з коштів школи-інтернату;
погоджує порядок прийняття і звільнення педагогічних
працівників, вносить пропозиції про розірвання трудових угод з
особами, які не відповідають займаній посаді;
у межах діючого законодавства вживає необхідних заходів щодо
захисту самоврядності школи-інтернату, педагогічних працівників і
адміністрації від необгрунтованого втручання в їхню професійну і
службову діяльність;
оскаржує неправомірні накази і розпорядження директора
школи-інтернату, органів державного управління освітою;
спільно з батьками (особами, які їх замінюють) забезпечує
соціальний захист учнів при розгляді в державних і громадських
організаціях питань, які стосуються їхніх інтересів;
спільно з директором школи-інтернату і її громадськими
організаціями створює умови для педагогічної освіти батьків;
розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників
навчально-виховного процесу, відповідних державних і громадських
органів управління освітою з питань роботи школи-інтернату і
приймає відповідні рішення;
організовує громадський контроль за побутом, харчуванням,
медичним обслуговуванням учнів;
контролює раціональну витрату бюджетних асигнувань на
школу-інтернат, визначає напрями використання бюджетних і
позабюджетних коштів школи-інтернату для розв'язання перспективних
питань її розвитку;
розподіляє фонд загального обов'язкового навчання, приймає
рішення про надання матеріальної допомоги учням, призначення
стипендій тощо;
в присутності батьків (осіб, які їх замінюють) розглядає
подання педагогічної ради про виключення учня зі школи-інтернату і
приймає відповідне рішення;
погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання,
створення шкільних малих підприємств та кооперативів, зміст і
форми педагогічної освіти батьків.
Статутом загальноосвітнього інтернатного закладу можуть
встановлюватись й інші повноваження ради школи.
97. Одноосібне управління загальноосвітньою школою-інтернатом
здійснює її директор, який призначається і звільняється
засновником або уповноваженим ним органом з дотриманням чинного
законодавства.
Директор загальноосвітньої школи-інтернату:
забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від
імені школи-інтернату, представляє її в усіх організаціях;
розпоряджається шкільним майном і коштами, затверджує і
виконує кошторис, укладає угоди, відкриває банківські рахунки і є
розпорядником кредитів, видає у межах своєї компетенції накази та
розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного
процесу;
організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за
його ходом та результатами, відповідає за якість і ефективність
роботи школи-інтернату, за дотримання вимог щодо охорони дитинства
і праці вимог щодо охорони дитинства і праці, створює необхідні
умови для участі у позакласній та позашкільній роботі;
за погодженням з радою школи-інтернату звільняє заступників,
педагогічних та інших працівників;
за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила
внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки всіх
працівників школи-інтернату;
створює умови для творчого зростання педагогічних
працівників, застосування ними ефективних форм і методів навчання
та виховання, здійснення педагогічних експериментів;
несе відповідальність за свою діяльність перед учнями,
батьками, загальними зборами (конференцією), працівниками
школи-інтернату, засновником, місцевими органами державної
виконавчої влади;
порушує клопотання про скасування рішень органів державного
управління освітою і зупинення рішення загальних зборів
(конференції), ради школи-інтернату у випадку їх протиріччя
чинному законодавству, даному Положенню чи статуту загальнодіючої
школи-інтернату.
98. У загальноосвітній школі-інтернаті може створюватись
постійно діючий дорадчий колегіальний орган -педагогічна рада.
Головою педагогічної ради є директор школи-інтернату.
Педагогічна рада:
розглядає питання вдосконалення, методичного забезпечення
навчально-виховного процесу;
обгрунтовує пропозиції про моральне та матеріальне заохочення
учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів на
повторний курс або переведення їх до наступного класу;
організовує роботу з підвищенням кваліфікації педагогічних
працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження
досягнень науки, передового педагогічного досвіду;
розглядає інші питання професійної діяльності педагогічних
працівників.
Робота педагогічної ради планується в довільній формі
відповідно до потреб школи. Члени педагогічної ради мають право
виносити на її розгляд будь-які питання, пов'язані з
навчально-виховним процесом. Кількість засідань педагогічної ради
визначається їх доцільністю і, як правило, становить не менше
чотирьох на рік.
99. У загальноосвітній школі-інтернаті можуть також
створюватись й інші органи управління, повноваження яких не
суперечать чинному законодавству.
100. Заступники директора з навчально-виховної роботи,
педагогічні працівники, лікарський та медичний персонал, психолог
призначаються та звільняються директором школи-інтернату згідно з
діючим законодавством. Крім виконання обов'язків, передбачених
статутом школи-інтернату:
заступник директора з навчально-виховної роботи організовує
роботу педагогічного персоналу щодо навчання учнів з урахуванням
пізнавальних і фізичних можливостей учнів; відповідає за виконання
планів і програм навчання, організовує методичну роботу з
навчальних предметів, забезпечує єдність навчання, виховання,
лікування, здійснює контроль за успішність учнів, ефективністю їх
навчання;
заступник директора з виховної роботи організовує виховну
роботу в школі-інтернаті і несе відповідальність за її
спрямованість; організовує методичну роботу серед вихователів;
забезпечує виконання правил внутрішнього розпорядку, організацію
загального і мовного режиму.
Педагогічні працівники відповідають за виховання і навчання
учнів відповідно до учбових планів і програм, затверджених
Міністерством освіти України, а також за переведення їх в
наступний клас і випуск із школи.
VII. Фінансово-господарська діяльність і матеріально-технічна
база загальноосвітніх інтернатах закладів. Міжнародні
зв'язки
101. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої
школи-інтернату здійснюється на основі його кошторису.
Джерелами формування бюджету школи-інтернату є:
кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розмірі,
не нижчому від передбаченого нормативами фінансування загальної
середньої освіти в обсязі державних стандартів освіти;
кошти, отримані за надання школою-інтернатом додаткових
освітніх послуг;
Прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, підприємств, цехів і господарств, від оренди
приміщень, споруд, обладнання;
дотації органів державної і місцевої влади;
кредити банків;
добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування
підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних
юридичних і фізичних осіб.
102. У у загальноосвітній школі-інтернаті утворюється фонд
загального обов'язкового навчання, який формується з урахуванням
матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів бюджету в
розмірі не менше одного відсотка від витрат на її поточне
утримання, а також за рахунок коштів залучених з інших джерел.
Кошти фонду загального обов'язкового навчання зберігається на
рахунках спеціальних коштів Держбанку і витрачаються відповідно до
кошторису, що затверджується директором школи-інтернату.
Невикористані за звітний період кошти фонду вилученню не
підлягають і використовуються за призначенням у наступному році.
Облік і витрачання коштів фонду всеобучу провадиться
школою-інтернатом в порядку, що передбачений для бюджетних коштів.
Підставою на право витрачення коштів названого фонду директором
школи-інтернату є витяг із протоколу засідання шкільної ради.
Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального
обов'язкового навчання покладається на раду школи-інтернату,
органи державного управління освітою і фінансові органи.
103. Кошти школі-інтернату перераховуються, зберігаються на
її рахунках у відділеннях будь-якого банку України і знаходяться у
повному її розпоряджені. За умови виконання школою розрахункових
показників її розвитку не використані за звітний період кошти
вилученню не підлягають.
104. Порядок ведення бухгалтерського обліку в школі-інтернаті
визначається чинним законодавством. За рішенням ради школи
бухгалтерський облік може вестися самостійно; спільно з іншими
школами, організаціями, установами, підприємствами або через
централізовану бухгалтерію.
105. Школа-інтернат має право користуватись короткостроковим
і довгостроковим кредитами. Короткостроковий кредит школі
виділяється банками на здійснення її поточної діяльності.
Довгостроковий -надається на розвиток матеріальної бази школи і
соціальний розвиток колективу з наступним погашенням кредиту за
рахунок коштів школи-інтернату.
106. Загальноосвітня школа-інтернат у погодженні із
засновником має право: придбавати, орендувати необхідне їй
обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами
будь-якого підприємства, установи, організації або приватних осіб;
фінансувати за рахунок власних коштів заходи, які сприяють
поліпшенню соціально-побутових умов колективу; здати в оренду (без
права викупу), надавати безкоштовно у тимчасове користування або у
позичку будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину та інші
матеріальні цінності, списувати їх з балансу, якщо вони зношені
або морально застаріли;
передавати матеріальні, грошові ресурси підприємствам,
установам і організаціям, які виконують для школи-інтернату роботу
або послуги.
107. Загальноосвітня школа-інтернат повинна мати необхідну
кількість приміщень, будівель та обладнання для організації
навчально-виховного процесу згідно з навчальним планом, планами
позакласної, спортивно-масової, виховної роботи, проживання
вихованців.
Крім того, до набору приміщень входять: кімнати для
самопідготовки, ігор, відпочинку, психологічного розвантаження,
гігієни, актовий і читальний зали, медичний блок, кінозали,
гардеробні, кастелянні, ванно-душові, господарські, підсобні та
побутові приміщення, сушилки, пральня, овочесховище, вітальня,
басейн, кімнати для організації роботи студій, клубів, тирів та
ін.
Санаторна школа-інтернат повинна мати такі приміщення:
навчальний корпус з обладнаними кабінетами, класами,
лабораторіями; лікувально-реабілітаційний комплекс, що включає
зали лікувальної фізкультури, гідротерапію з лікувальним басейном,
душовими, хлораторну, кабінети лікарів, цілодобового чергування
медсестер, окремі ізолятори для хлопчиків і дівчаток, інфекційний
ізолятор, склади препаратів (провізорську кімнату), ординаторську,
масажну, маніпуляційну, гіпсовочну кімнати тощо; спальний корпус з
житлово-побутовими осередками для приготування уроків, лагодження
одягу, відпочинку й дозвілля; їдальню і харчоблок із складськими
приміщеннями; господарчо-побутовий комплекс, що включає склади,
пральню, гараж, виробничі майстерні тощо.
108. Загальноосвітні школи-інтернати забезпечуються
автотранспортом.
109. Загальноосвітні інтернатні заклади користуються
приміщеннями, обладнанням, відведеною територією, розпоряджуються
ними у межах, передбачених чинним законодавством, даним Положенням
та її засновником. Забороняється відторгнення території, приміщень
школи-інтернату без погодження з її засновником та загальними
зборами (конференцією).
110. Загальноосвітня школа-інтернат має право укладати угоди
і договори про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з
навчальними закладами, науковими установами, підприємствами,
організаціями, відомствами, фондами, товариствами, окремими
громадянами як на території України, так і за її межами.
Школа-інтернат за наявності необхідної матеріально-технічної
та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів має право
здійснювати прямі міжнародні зв'язки на основі самостійно
укладених угод про обмін учителями та учнями, створення у
встановленому порядку спільних асоційованих установ та навчальних
центрів, проведення спільних заходів (конференцій, олімпіад
тощо), а також вступати до міжнародних організацій відповідно до
чинного законодавства.
Школа-інтернат має право на зовнішньоекономічну діяльність, в
установленому порядку укладає угоди і здійснює інші юридичні акти
з іноземними фізичними і юридичними особами.
Школа-інтернат може спільно з іноземними фірмами створювати
на території України підприємства в порядку, встановленому
законодавством, мати власний валютний рахунок.
111. Шкільна документація ведеться і заповнюється відповідно
до встановленого Міністерством освіти України порядку.
Звітність загальноосвітніх інтернатних закладів оформлюється
згідно з вимогами державної статистики України.
VIII. Контроль за діяльністю загальноосвітніх
інтернатних закладів
112. Загальноосвітня школа-інтернат безпосередньо
підпорядкована і підзвітна засновнику.
113. Основною формою контролю за діяльністю загальноосвітньої
школи-інтернату є атестація, яка проводиться, як правило, один раз
у п'ять років у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
114. Контроль за забезпеченням загальноосвітньою
школою-інтернатом державних стандартів освіти здійснюється
органами державного управління освітою.
Зміст, форма, періодичність контролю, не пов'язаного з
навчально-виховним процесом, встановлюється засновником
загальноосвітньої школи-інтернату відповідно до чинного
законодавства.
115. З прийняттям цього Положення вважати такими, що не
застосовуються, накази Міністерства освіти СРСР:
від 23.06.78 р. N 97 про введення в дію Тимчасового положення
про загальноосвітню школу-інтернат;
від 01.09.82 р. N 972 Положення про туберкульозну санаторну
школу-інтернат.
Додаток
до Положення про загальноосвітній
інтернатний заклад України
Показання та протипоказання для направлення
дітей до загальноосвітньої санаторної
школи-інтернату
I. Захворування серцевр-судинної системи
Показання:
1. Ревматизм в неактивній фазі, не раніше 10 місяців після
періоду загострення захворювань без пороку серця або з пороком
серця, при помірній компенсованій митральній, аортальній або
митрально-аортальній недостатності.
2. Вроджені пороки серця (блідого типу) при відсутності
недостатності кровообігу, які не потребують хірургічного
втручання.
3. Хронічний тонзіліт з тонзилогенною кардіоміопатією.
4. Первинна артиріальна гіпертонія 1а і 1б ступеня,
вегетосудинна дистонія.
5. Стан після перенесеного інфекційно-алергічного міокарду не
раніше, ніж через 6 місяців після періоду загострення захворювання
при відсутності активності процесу.
Протипоказання:
1. Ревматизм, інфекційно-алергійний міокардит в активній фазі
або безперервно рецидивуюче протікання процесу.
2. Недостатність кровообігу.
3. Порушення ритму серця: миготлива аритмія, пароксизмальна і
непароксизмальна ектопічна тахікардія, часті (більше 5 за хвилину)
або групові екстрасистоли, атривентрикулярна блокада повна або не
повна високого ступеня.
II. Хронічні неспецифічні захворювання органів дихання
Показання:
1. Хронічна пневмонія, вроджені пороки розвитку бронхів і
легенів при відсутності дихальної або легенево-серцевої
недостатності, а також ознак загострення хронічного запального
процесу.
2. Стан після операції з приводу хронічних неспецифічних
захворювань легень (не раніше 6 місяців після операції),
відсутність дихальної недостатності і активності запального
процесу в бронхах і легенях.
3. Рецидивуючий або астматичний бронхіт у період ремісії.
4. Бронхіальна астма легкого або середнього ступеня в період
стійкої ремісії.
5. Різні форми распіраторних алергозів (алергійний ларингіт,
трахеїд та ін.) у період ремісії.
Протипоказання:
1. Наявність ознак загострення запального процесу в
бронхолегеневій системі.
2. Наявність дихальної або легенево-серцевої недостатності.
3. Бронхіальна астма в тяжкій формі з частими приступами,
приступний період бронхіальної астми.
III. Хвороби органів травлення
Показання:
1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період ремісії.
2. Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечника в
період ремісії.
3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів у період
ремісії.
4. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в
стадії ремісії без стенозування при відсутності пенетрирування,
кровотечі протягом останніх 6 місяців і не раніше 3 місяців після
перенесеного загострення.
5. Хронічні персистируючі гепатити в неактивній фазі.
Протипоказання:
1. Хронічний гастрит (гастродуоденіт) у період загострення.
Хронічні захворювання тонкого і товстого кишечника в період
загострення.
3. Хронічні захворювання жовчовивідних шляхів і печінки в
період загострення.
4. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або Ёлунка,
ускладнена або безперервно рецидивуюча.
5. Хронічна дизентерія та інші кишкові інфекційні
захворювання.
6. Агресивний хронічний гепатит, цироз печінки з проявами
портальної гіпертензії.
IV. Психоневрологічні захворювання
Показання:
1. Неврози.
2. Невротичні форми реактивних станів.
3. Астенічні, церабрастенічні, неврозоподібні стани як
наслідок раннього органічного враження центральної нервової
системи, травм черепа, нейроінфекції і соматичних захворювань.
4. Неврозоподібні форми психічних захворювань в стадії
компенсації.
5. Початкові прояви патологічного формування особистості і
патологічних рис характеру без виражених розладів поведінки і
соціальної адаптації.
Примітка: діти, які страждають ревматичною церебрастенією,
направляються до санаторних шкіл-інтернатів не
раніше, ніж через 6 місяців після травми черепа.
Протипоказання:
1. Захворювання, перераховані в показаннях, в стані вираженої
декомпенсації, які потребують лікування в дитячих психіатричних
стаціонарах або в санаторіях психоневрологічного профілю.
2. Олігофренія.
3. Психопатія, патологічні формування особистості з
вираженими розладами поведінки і соціальної адаптації.
4. Резидуально-органічні і процесуальні психопатоподібні
стани.
5. Судорожні приступи і їх еквіваленти.
6. Шизофренія, крім неврозоподібних форм, у стадії
компенсації.
V. Малі і затухаючі форми туберкульозу
Показання:
1. Локальні форми внутрішньогрудинного туберкульозу у фазі
ущільнення і кальцінації.
2. Хронічна туберкульозна інтоксикація.
3. Позалегеневі форми туберкульозу у фазі затухання без
свищів.
4. Діти і підлітки, які перенесли туберкульозний менінгіт
(при відсутності активних туберкульозних змін в інших органах і
порушень інтелекту), через один рік після стаціонарного лікування.
5. Діти і підлітки із групи підвищеного ризику захворювання
туберкульозом (віраж, гіперергія до туберкуліну, контакт з хворими
відкритою і активною формою туберкульозу). Діти, інфіковані
туберкульозом з хронічними неспецифічними захворюваннями органів
дихання, у фазі ремісії.
6. Діти і підлітки, які перенесли оперативні втручання на
легенях з приводу туберкульозу і неспецифічних змін, через один
рік після операції при відсутності після операційних ускладнень і
активних специфічних змін у інших органах.
Протипоказання:
1. Активні форми внутрішньогрудинного і позалегеневого
туберкульозу.
2. Неспецифічні захворювання в період загострення.
3. Органічні враження нервової системи з наявністю розумової
відсталості і зниження інтелекту.
VI. Показання для направлення до санаторної
школи-інтернату для дітей, хворих на сколіоз
Показання:
1. Вроджений сколіоз 1-го ступеня з ознаками прогресування
(виражена торсія хребтів і рентгенологічні ознаки прогресування
будь-якої локалізації).
2. Вроджений сколіоз 2-го, 2-3-го ступенів.
3. Диспластичний сколіоз 1-го ступеня з ознаками
прогресування 2-го, 2-3-го ступенів.
Протипоказання:
1. Паралітичний сколіоз з порушенням функцій верхніх і нижніх
кінцівок.
2. Паралітичний сколіоз з порушенням постави.