З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 16, ст.200 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 797-XII ( 797-12 ) від 28.02.91, ВВР, 1991, N 16, ст.201 )
( В редакції Закону
N 2001-XII ( 2001-12 ) від 19.12.91, ВВР, 1992, N 13, ст.178 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2532-XII ( 2532-12 ) від 01.07.92, ВВР, 1992, N 37, ст.543
Декретом
N 12-92 від 26.12.1992, ВВР, 1993, N 10, ст.76 )
Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У
багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні
та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха.
Створення системи надійного захисту людей від наслідків
Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових,
матеріальних та наукових ресурсів.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Мета та основні завдання Закону
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вирішення проблем
медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок
радіоактивного забруднення території.
Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно
забруднених територій
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів,
міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення
радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними
ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог
щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших
спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і
соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на
зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію
населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це
територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими
радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний
рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від
3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де
розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з
урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших
факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку
вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія
з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами
цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2,
або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна
еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів
міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити
1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у
доаварійний період;
4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія
з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами
цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2,
або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова
ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням
коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів
перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона
одержувала у доаварійний період.
( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
Додаткові критерії забрудненості грунту радіонуклідами можуть
встановлюватись Національною комісією радіаційного захисту
населення України.
Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон,
встановлюються Національною комісією по радіаційному захисту
населення України. ( Частина четверта статті 2 в редакції Закону
N 2532-12 від 01.07.92 )
Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом
Міністрів України на основі експертних висновків Національної
комісії радіаційного захисту населення України, Академії наук
України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства у
справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС України, Міністерства сільського господарства України,
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України,
Державного комітету України по гідрометеорології за поданням
обласних Рад народних депутатів.
Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених
до цих зон, друкуються в центральній та місцевій пресі для
загального відома і зберігаються у центральних та місцевих органах
влади.
Стаття 3. Умови проживання і трудової діяльності населення
без обмежень за радіаційним фактором
Умовою проживання і трудової діяльності населення без
обмежень за радіаційним фактором є одержання додаткової за рахунок
забруднення території радіоактивними ізотопами дози, яка не
перевищує рівня опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.
В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового)
відселення для постійного проживання забороняється. Проживання
населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення.
Порядок в'їзду для постійного проживання в зону гарантованого
добровільного відселення визначається спеціальним рішенням
Кабінету Міністрів України.
Направлення молодих спеціалістів віком до 35 років після
закінчення вищих навчальних закладів, професійних
навчально-виховних закладів для роботи в зонах відчуження,
безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного
відселення без їх згоди забороняється.
Стаття 4. Підстави для відселення та право на самостійне
переселення громадян з територій, які зазнали
радіоактивного забруднення
Підставами для відселення громадян з територій, які зазнали
радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання
населення на територіях України з підвищеними рівнями
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Етапи відселення визначаються Концепцією.
Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового)
відселення, підлягає обов'язковому відселенню.
Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого
добровільного відселення, має право на підставі наданої йому
об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення
і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про
дальше проживання на цій території чи відселення.
Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони
гарантованого добровільного відселення, створюються умови для
відселення.
Право на самостійне переселення (до створення умов для
відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного
(обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також
сім'ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного
контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за
умови, що вони за медичними показниками, які визначаються
Міністерством охорони здоров'я України, проживати в цій зоні не
можуть, або у разі перевищення індивідуальної ефективної
еквівалентної дози опромінення людини понад 70 мЗв (7 бер) за
життя. ( Частина п'ята статті 4 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються,
користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.
Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у
місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно
забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до
близьких родичів.
Порядок відселення та самостійного переселення визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Умови реевакуації населення
Реевакуація населення провадиться виключно у добровільному
порядку після зниження радіоактивного забруднення території до
рівня, який передбачає безпечні умови проживання без обмежень
відповідно до частини першої статті 3 цього Закону. Рішення про
реевакуацію населення приймається Кабінетом Міністрів України за
висновками Національної комісії радіаційного захисту населення
України.
Стаття 6. Якість продуктів харчування
Продукти харчування, в яких вміст радіонуклідів не перевищує
встановлених норм, визнаються чистими і придатними для реалізації
та споживання.
Виробництво продукції сільського господарства, радіоактивна
забрудненість якої перевищує встановлені норми, забороняється.
Норми вмісту радіонуклідів у продуктах харчування,
сільськогосподарській продукції встановлюються Національною
комісією радіаційного захисту населення України.
Продукція, вироблена в зонах безумовного (обов'язкового)
відселення, гарантованого добровільного відселення, посиленого
радіоекологічного контролю, повинна мати сертифікат, що вказує
місце її виробництва, вміст радіонуклідів, відповідального
виробника цієї продукції і контролера, який перевіряє її на вміст
радіонуклідів.
Продукція, забруднена радіонуклідами понад встановлені норми,
що надійшла у виробництво або для реалізації в торговельну мережу,
підлягає вилученню, захороненню чи утилізації у встановленому
Кабінетом Міністрів України порядку з відшкодуванням пов'язаних з
цим витрат власниками забрудненої продукції.
Стаття 7. Заборона виробництва, переробки і реалізації
радіоактивно забрудненої продукції
Виробництво, переробка і реалізація радіоактивно забрудненої
продукції, включаючи введення її як додаток до чистої сировини, за
винятком продукції науково-виробничого, дослідного характеру,
забороняється.
Стаття 8. Інформація про рівні радіоактивного забруднення
Кабінет Міністрів України забезпечує громадянам України
надання повної, своєчасної та достовірної інформації про рівні
забруднення радіоактивними речовинами місцевостей, на яких вони
проживають або працюють, про ступінь забрудненості радіонуклідами
продуктів харчування та майна, про усі вимоги та умови додержання
режиму радіаційної безпеки.
Органи громадського контролю можуть перевіряти достовірність
зазначеної інформації.
Р о з д і л II
СТАТУС ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 9. Визначення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
- громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та
її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни,
включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення
внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Стаття 10. Визначення осіб, які належать до учасників
ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких
роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні
відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів,
а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі
проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово
направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у
зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники
державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій
незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто
працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих
пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки.
Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
---------------
* Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи
офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці
надстрокової служби, військовослужбовці-жінки, а також сержанти
(старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на
дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний
склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових
формувань.
( Стаття 10 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 11. Визначення осіб, які належать до потерпілих
від Чорнобильської катастрофи
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон
безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного
відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон
безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного
відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993
року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не
менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного
відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно
переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють у
зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного
відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року
прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового)
відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого
добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на
території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що
вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій
зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 1 липня
1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців
протягом 1986-1987 років на території зони безумовного
(обов'язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю
зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих
комітетів обласних Рад народних депутатів.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до
потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать діти, у яких
доза опромінення щитовидної залози перевищує рівні, встановлені
Міністерством охорони здоров'я України.
( Стаття 11 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 12. Встановлення причинного зв'язку між
погіршенням стану здоров'я та наслідками
Чорнобильської катастрофи
Причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я,
захворюванням, частковою або повною втратою працездатності
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і
Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від
наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо
уповноваженою на те медичною установою (не нижче обласного рівня
або спеціалізованими медичними установами Міністерства внутрішніх
справ України, Міністерства оборони України, Служби національної
безпеки України) не підтверджено відсутність такого зв'язку.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від
01.07.92 )
Стаття 13. Обов'язок держави перед громадянами за шкоду,
завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи
Держава зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам
за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами
та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з
Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у
зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону
та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного
медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих
від Чорнобильської катастрофи.
Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи,
для встановлення пільг і компенсацій
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі
категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи:
1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи
(статті 10 і 11), щодо яких встановлено причинний зв'язок
інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок
Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від
кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5
календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також
потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження;
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного
(обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови
про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986
року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних
днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30
календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і
дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені
до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного
(обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день
аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні
безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на
території зони гарантованого добровільного відселення - не менше
трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих
територій;
- постійно проживають або постійно працюють у зонах
безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного
відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року
прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового)
відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого
добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на
території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що
вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій
зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
( Частина перша статті 14 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92)
Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на
пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово
працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14
календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987
років на території зони безумовного (обов'язкового) відселення, за
умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями
міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних
депутатів. ( Частина друга статті 14 в редакції Закону N 2532-12
від 01.07.92 )
Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій
та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної
зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення
цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або
захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої
аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною
речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних
речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв'язок
встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених
у частині третій цієї статті.
Стаття 15. Підстави для визначення статусу громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
Підставами для визначення статусу учасника ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у
зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони
відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися,
відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення,
самостійне переселення.
Підставою для визначення статусу потерпілих від
Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на
забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на
цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях
радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період
здійснюється підприємствами, установами та організаціями
(військкоматами), а про період проживання на територіях
радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне
переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих
територіях.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення
їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за
поданням відповідних державних органів та обласних державних
адміністрацій.
( Стаття 15 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Р о з д і л III
ЄДИНА СИСТЕМА РЕЄСТРАЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 16. Організація єдиного державного обліку осіб,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
З метою найбільш ефективного вирішення завдань
медико-соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, створюється Державний реєстр України
(єдина інформаційна система), до складу якого входять
соціологічні, дозиметричні і медичні підреєстри.
Головними завданнями Державного реєстру України є здійснення
контролю за станом здоров'я, вивчення найближчих та віддалених
медичних наслідків у осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
Міністерства та інші центральні органи Державного управління,
виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, органи
державної адміністрації, громадські організації передають у
Державний реєстр України повну і вичерпну інформацію щодо осіб,
визначених статтями 10, 11, 27 цього Закону, для включення в банк
даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи,
період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про
місце роботи, про дози опромінення.
Реєстраційний номер у Державному реєстрі України
повідомляється громадянам, а також лікувальним закладам за місцем
їх проживання або роботи.
Громадянам гарантується збереження лікарської таємниці щодо
відомостей, які знаходяться в Державному реєстрі України.
Працівники Державного реєстру України несуть відповідальність
згідно з чинним законодавством за розголошення відомостей щодо
осіб, внесених до Державного реєстру України.
Положення про організацію і функціонування Державного
реєстру України розробляється Міністерством охорони здоров'я
України та затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 16 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 17. Організація медичного обстеження і оздоровлення
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я
України, Міністерство соціального забезпечення України,
Міністерство народної освіти України, Міністерство вищої освіти
України, державні, громадські організації, виконавчі комітети
місцевих Рад народних депутатів організують щорічне медичне
обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного,
медико-демографічного моніторингу на території України. Цими
органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які
постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі
дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної
реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.
Медикаменти та медичне устаткування, які надходять цільовим
постачанням на території радіоактивного забруднення, не
оподатковуються і звільняються від сплати мита.
Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, зобов'язані проходити обов'язкове обстеження в
медичних закладах.
Громадяни, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської
катастрофи, переогляд у медико-соціальній експертній комісії
проходять один раз у п'ять років. При досягненні віку жінками 44
років, а чоловіками - 49 років група інвалідності встановлюється
безстроково.
Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого
ступеня і внаслідок цього стали інвалідами I або II групи,
інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку.
За бажанням інвалідів їх переогляд проводиться в будь-який
час.
Стаття 18. Норми харчування у спеціалізованих лікувальних,
лікувально-санаторних і курортних закладах
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, Кабінетом Міністрів України за рекомендаціями
Міністерства охорони здоров'я України встановлюються додаткові
норми раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних,
лікувально-санаторних і курортних закладах.
Р о з д і л IV
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ
ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ.
ЗАГАЛЬНІ КОМПЕНСАЦІЇ ТА ПІЛЬГИ
Стаття 19. Надання компенсацій та пільг громадянам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі,
стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, включаючи дітей, відповідно до встановлених категорій.
Конкретизація компенсацій і пільг зумовлена економічною
ситуацією в Україні.
Стаття 20. Компенсації та пільги громадянам,
віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14),
надаються такі компенсації та пільги:
1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
2) безплатне позачергове зубопротезування (за винятком
зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по
вартості до них, що визначається Міністерством охорони здоров'я
України); ( Пункт 2 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2532-12 від 01.07.92 )
3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних
закладах та аптеках;
4) позачергове безплатне щорічне надання органами соціального
забезпечення санаторно-курортних путівок або одержання за бажанням
громадян грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки
в Україні, що визначається Кабінетом Міністрів України, для
самостійного санаторно-курортного лікування;
5) користування при виході на пенсію та зміні місця роботи
поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
6) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із
залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих
стаціонарах;
7) переважне право залишення на роботі при вивільненні
працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і
праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або
перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні
чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією,
реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи,
організації, скороченням чисельності або штату працівників їм
виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної
заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий
оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не
більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з
урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій
(спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої
заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період
перепідготовки, але не більше одного року.
При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на
нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця
між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до
встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного
року;
( Пункт 7 частини першої статті 20 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі
100 процентів середньої заробітної плати незалежно від
безперервного стажу роботи;
9) виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій
непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців у
календарному році;
10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які
потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або
померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті,
забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України,
такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи,
які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості
громадян у даному населеному пункті або які проживають у
комунальних квартирах.
Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня
або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,
надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і
розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;
11) оплата займаної ними та членами їх сім'ї жилої площі (в
межах норми, передбаченої статтею 47 Житлового кодексу України) в
розмірі 50 процентів квартирної плати, обчисленої за ставками,
встановленими для робітників і службовців, а також оплата в
розмірі 50 процентів встановленої плати за користування
комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова
енергія та інші послуги) і телефоном. ( Абзац перший пункту 11
частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2532-12 від 01.07.92 )
Пільги щодо квартирної плати надаються громадянам, які
проживають у будинках державного і громадського житлового фонду, а
щодо оплати комунальних послуг також і тим, хто проживає у
будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів та в
будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.
Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального
опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного
в межах норм, встановлених для продажу населенню;
12) передача безплатно в особисту власність займаних ними та
їх сім'ями жилих приміщень у будинках державного та громадського
житлового фонду незалежно від того, чи є вказана особа наймачем чи
членом сім'ї наймача. Вказана пільга може бути використана один
раз;
13) позачергове безплатне забезпечення автомобілем ЗАЗ-968
(при наявності відповідних медичних показань або інвалідності I,
II групи, а також відсутності в особистому користуванні
автомобіля). За бажанням інваліда йому може бути позачергово
продано автомобіль іншої марки з оплатою різниці у вартості, якщо
протягом семи років перед зверненням він не купував новий
автомобіль;
14) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з
обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем
проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості
продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними
Міністерством охорони здоров'я України;
15) безплатне користування всіма видами міського і
приміського транспорту (крім таксі) на території України;
( Пункт 15 частини першої статті 20 в редакції Закону N 2532-12
від 01.07.92 )
16) одержання лікарняного листка на весь період лікування в
санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням
часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному
соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок
видано путівку;
17) позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у
дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;
18) звільнення від сплати податків і мита всіх видів;
19) безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту
України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним,
або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;
( Пункт 19 частини першої статті 20 в редакції Закону N 2532-12
від 01.07.92 )
20) позачергове відведення місцевими Радами народних
депутатів земельних ділянок для індивідуального житлового
будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та
перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних
ділянок для ведення особистого підсобного господарства,
садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і
дач;
21) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове
(кооперативне) будівництво з розрахунку 13,65 квадратного метра на
кожного члена сім'ї з погашенням 50 процентів позики за рахунок
державного бюджету, а також безпроцентної позики для будівництва
садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва
індивідуальних гаражів, незалежно від того, кому з членів сім'ї
відведено земельну ділянку чи хто з них є членом кооперативу.
Вказані пільги можуть бути використані один раз;
22) використання чергової відпустки у зручний для них час, а
також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної
плати строком 14 робочих днів на рік;
23) першочерговий протягом року вступ до житлово-будівельних
(житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових
умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних
гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного
обслуговування, до садівницьких товариств, а також право на
придбання садових будинків або матеріалів для їх будівництва, для
індивідуальної забудови за умови відведення земельних ділянок;
24) першочергове обслуговування на підприємствах, в
установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і
ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі,
громадського харчування, житлово-комунального господарства,
міжміського транспорту;
25) першочергове придбання промислових товарів підвищеного
попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного
човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
26) вступ поза конкурсом у вищі навчальні заклади,
професійні навчально-виховні заклади, а також на курси для
професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час
навчання для тих, хто не має житла, і гарантованою виплатою
стипендії, підвищеної на 100 процентів, незалежно від місця
навчання на території України. Особи, які закінчили середні
навчальні заклади з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються
без екзаменів у вищі навчальні заклади за результатами співбесіди.
Вказані особи навчаються за рахунок держави; ( Пункт 26 частини
першої статті 20 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
27) позачергове влаштування в заклади соціального
забезпечення, а також на обслуговування службами соціального
забезпечення вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які
проживають з ним.
У разі неможливості організації такого обслуговування
закладами соціального забезпечення відшкодовуються витрати,
пов'язані з доглядом за хворим;
28) позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів
вартості його встановлення;
29) надання безпроцентної позики для організації
підприємницької діяльності, селянського (фермерського)
господарства. Вказана пільга може бути використана один раз;
30) погашення несплаченої частини безпроцентної позики на
господарське обзаведення в розмірі до 5 тисяч карбованців на
сім'ю, яку одержали евакуйовані з 30-кілометрової зони, за рахунок
держави;
31) оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності
особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього
фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження
двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і
особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок
загального захворювання;
32) відшкодування збитків, завданих в результаті захворювання
або каліцтва, що виникли у зв'язку з виконанням робіт по
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і призвели до
стійкої втрати працездатності (без встановлення інвалідності),
визначається в порядку, передбаченому законодавством для випадків
відшкодування таких збитків, завданих робітникам і службовцям при
виконанні ними своїх трудових обов'язків.
Компенсації і пільги, передбачені пунктами 1, 2, 5, 7, 8, 11,
12, 17, 20, 23, 27 і 30 цієї статті поширюються на сім'ї померлих
громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з
Чорнобильською катастрофою.
Стаття 21. Компенсації та пільги громадянам,
віднесеним до категорії 2
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14),
надаються такі компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12,
17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32 статті 20;
( Пункт 1 частини першої статті 21 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
2) першочергове щорічне безплатне забезпечення за місцем
роботи санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок
або компенсація за їх бажанням середньої вартості путівки в
Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи
відпочинку;
3) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують
поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України,
такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи,
які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості
громадян у даному населеному пункті або які проживають у
комунальних квартирах.
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і
розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;
4) 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік до
будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним,
або залізничним, або водним транспортом; ( Пункт 4 частини
першої статті 21 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
5) першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів
вартості його встановлення;
6) забезпечення продуктами харчування за фізіологічними
нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за
місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів
вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами,
встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України, за
винятком дітей, які знаходяться на повному державному
забезпеченні; ( Пункт 6 частини першої статті 21 в редакції
Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
7) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове
(кооперативне) будівництво із розрахунку 13,65 квадратного метра
на кожного члена сім'ї з погашенням 25 процентів позики за рахунок
державного бюджету, а також безпроцентної позики для будівництва
садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва
індивідуальних гаражів незалежно від того, кому з членів сім'ї
відведено земельну ділянку, чи хто з них є членом кооперативу.
Вказані пільги можуть бути використані один раз;
8) збереження протягом року середньої заробітної плати за
працівниками, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС 1986-1987 років та виведені за медичними
показниками із зони відчуження (пункт 1 статті 2) і переведені на
нижчеоплачувану роботу або направлені на навчання інших професій
(спеціальностей);
9) безплатне користування всіма видами міського та
приміського транспорту (крім таксі) на території України для
учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які
належать до категорії 2. ( Пункт 9 частини першої статті 21
в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Компенсації і пільги, передбачені пунктами 1, 2, 5, 7, 8, 11,
12, 17, 20, 23, 27, 30 статті 20, поширюються на сім'ї померлих
громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з
Чорнобильською катастрофою.
Стаття 22. Компенсації та пільги громадянам,
віднесеним до категорії 3
Особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14),
надаються такі компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27
статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії
3; ( Пункт 1 статті 22 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
2) пільгове щорічне забезпечення за місцем роботи
санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок або
компенсація за їх бажанням 70 процентів середньої вартості путівки
в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи
відпочинку;
3) щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без
збереження заробітної плати одному з батьків, які мають
неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного
забруднення;
4) першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових)
кооперативів (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю
прописки) для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;
5) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове
будівництво незалежно від того, кому з членів сім'ї відведено
земельну ділянку. Вказана пільга може бути використана один раз;
6) зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних
оцінок на вступних екзаменах у навчальні заклади осіб, які
проживають на території радіоактивного забруднення та прожили на
цих територіях не менше двох років і направлені на навчання згідно
з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами.
Вказані особи навчаються за рахунок держави.
Студентам, які проживали до вступу в навчальні заклади на
територіях радіоактивного забруднення не менше двох років,
гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також
виплата стипендії, підвищеної на 100 процентів, незалежно від
місця навчання на території України;
( Пункт 6 статті 22 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
7) забезпечення продуктами харчування відповідно до
фізіологічних норм, а також забезпечення продуктами харчування,
які мають радіопротекторні властивості, тих, хто проживає на
територіях радіоактивного забруднення;
8) пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого
користування, перелік і порядок продажу яких визначається
Кабінетом Міністрів України;
9) взяття на квартирний облік громадян, які проживають у
комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;
10) передача в особисту власність жилих будинків та жилих
приміщень державного і громадського житлового фонду, в які
відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до
статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;
11) передача громадянам, які відпрацювали на території зони
гарантованого добровільного відселення не менш як три роки,
безплатно в особисту власність житла, яке вони займають у цій
зоні;
12) надання пільгової позики для організації підприємницької
діяльності, селянського (фермерського) господарства. Розмір
пільгових процентних ставок по наданих позиках встановлюється
Кабінетом Міністрів України. Вказана пільга може бути використана
один раз;
13) особам, які постійно проживають до відселення чи
самостійного переселення або постійно працюють на території зон
відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого
добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня
1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного
(обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні
гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, -
надання пільг, передбачених пунктом 18 статті 20, а також
першочергове безплатне забезпечення за місцем роботи
санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок або
компенсація за їх бажанням середньої вартості путівки в Україні
для самостійного санаторно-курортного лікування чи відпочинку;
( Пункт 13 статті 22 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
14) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в
межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які
проживають до відселення у будинках, що не мають центрального
опалення.
Компенсації і пільги, передбачені пунктами 1, 2, 5, 7, 8,
17, 20, 27 статті 20, поширюються на сім'ї померлих громадян з
числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською
катастрофою. ( Статтю 22 доповнено частиною другою згідно із
Законом N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 23. Компенсації та пільги громадянам,
віднесеним до категорії 4
Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 статті 14),
надаються такі компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 3, 5, 6, 8 статті 20 і
пунктами 3, 5, 6, 7, 8, 9, 12 статті 22; ( Пункт 1 частини першої
статті 23 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
2) першочергове зубопротезування із знижкою вартості на 50
процентів (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та
прирівняних по вартості до них, що визначається Міністерством
охорони здоров'я України); ( Пункт 2 частини першої статті 23 в
редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
3) пільгове щорічне забезпечення за основним місцем роботи
санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок, або
компенсація за їх бажанням 50 процентів середньої вартості путівки
в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи
відпочинку;
4) передача громадянам, які відпрацювали на території зони
посиленого радіоекологічного контролю не менш як п'ять років,
безплатно в особисту власність житла, яке вони займають у цій
зоні;
5) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в
межах встановлених норм, особам, які проживають у будинках, що не
мають центрального опалення.
Особи, які постійно проживають та постійно працюють або
постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю,
звільняються від сплати податків і мита всіх видів, а особи, які
постійно працюють, але не проживають у зоні посиленого
радіоекологічного контролю, звільняються від сплати прибуткового
податку, - за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року
прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
( Частина друга статті 23 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
Всі пільги, передбачені цією статтею, надаються громадянам на
час постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого
радіоекологічного контролю.
Стаття 24. Компенсації та пільги громадянам, які
тимчасово працювали на території зони
безумовного (обов'язкового) відселення
у 1986 році
Громадянам, які тимчасово працювали з моменту аварії до 1
липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох
місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного
(обов'язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю
зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих
комітетів обласних Рад народних депутатів, надаються компенсації
та пільги, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20, 27, 29 статті 20 і
пункту 3 статті 23.
( Стаття 24 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 25. Проходження військової служби особами, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особи призовного віку, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, не направляються для проходження
військової служби на території з підвищеними рівнями
радіоактивного забруднення, а також у військові частини з ядерними
установками або іншими джерелами іонізуючого опромінення,
надвисокими частотами і компонентами ракетного пального.
Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обов'язкові щорічні
відпустки тривалістю не менш як 30 діб без урахування часу
проїзду.
Військовослужбовці строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять обов'язкове щорічне
медичне обстеження.
Стаття 26. Винагорода за вислугу років працівникам,
віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4
Працівники, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, мають право на
щорічну одноразову винагороду за вислугу років незалежно від місця
роботи або служби. Розмір винагороди визначається залежно від
загального стажу роботи:
------------------------------------------------------------
За умови загального | Розмір річної винагороди з розрахунку
стажу роботи | місячної тарифної ставки, посадового
| окладу, окладу грошового утримання,
| які склалися на кінець року
------------------------------------------------------------
від 1 до 3 років 0,8
від 3 до 5 років 1,0
від 5 до 10 років 1,2
від 10 до 15 років 1,5
понад 15 років 2,0
Винагорода за вислугу років виплачується за повний
відпрацьований календарний рік, а якщо працівник відпрацював менше
календарного року - пропорційно відпрацьованому часу.
Непрацюючим пенсіонерам органами, які виплачують пенсію,
виплачується винагорода за вислугу років у розмірі двомісячної
суми основної пенсії.
Винагорода за вислугу років виплачується в кінці року.
В усіх випадках винагорода за вислугу років не повинна
перевищувати 15 мінімальних заробітних плат.
( Стаття 26 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Р о з д і л V
ЗАХИСТ ДІТЕЙ, ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 27. Визначення дітей, які належать до потерпілих
від Чорнобильської катастрофи
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать
неповнолітні діти, які:
- евакуйовані із зони відчуження;
- проживають або проживали у зоні безумовного (обов'язкового)
відселення;
- проживають або проживали на момент аварії або не менше
двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; ( Абзац
четвертий статті 27 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
- проживають або проживали на момент аварії чи не менше трьох
років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;
- народилися після 26 квітня 1986 року від батька, який на
час настання вагітності матері має підстави належати до категорії
постраждалих, або матері, яка на час настання вагітності або під
час вагітності має підстави належати до категорії постраждалих;
( Абзац шостий статті 27 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
- одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок
Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені
Міністерством охорони здоров'я України, або хвороби яких визвано
такими, що пов'язані з впливом наслідків Чорнобильської
катастрофи;
( Абзац восьмий статті 27 вилучено на підставі Закону
N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 28. Лікування потерпілих дітей
Рятування, лікування та реабілітація (включаючи психологічну)
потерпілих дітей дошкільного і шкільного віку визнаються
пріоритетними напрямами в усіх медичних програмах і заходах,
пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Лікування потерпілих дітей забезпечується на базі кращих
вітчизняних санаторно-курортних закладів, спеціалізованих медичних
центрів, обладнаних сучасним діагностичним і лікувальним
устаткуванням, з сучасними лікарськими засобами, із залученням до
роботи в них найдосвідченіших вітчизняних та зарубіжних
спеціалістів із своїми методиками, устаткуванням та медикаментами.
Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами
харчування
Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних
норм, встановлених Міністерством охорони здоров'я України,
продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють
виведенню радіонуклідів з організму.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від
01.07.92 )
Стаття 30. Пільги та компенсації потерпілим дітям
та їх батькам
Потерпілим дітям та їх батькам надаються такі компенсації та
пільги:
1) повне державне забезпечення дітей до досягнення ними
шкільного віку (7 років), включаючи витрати на дошкільне
виховання, без урахування компенсації додаткових витрат,
пов'язаних із зміною роздрібних цін, у порядку, який визначається
Кабінетом Міністрів України;
2) видача і оплата лікарняних листків по догляду за хворою
дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів незалежно від
безперервного стажу роботи за весь період хвороби одному з
батьків або особі, яка їх замінює, включаючи санаторно-курортне
лікування, якщо дитина потребує нагляду батьків згідно з висновком
лікарської консультаційної комісії;
3) безплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі)
дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування
(реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних
закладів), з правом позачергового придбання квитків;
4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
5) щорічне безплатне забезпечення потерпілих дітей за місцем
роботи одного з батьків путівками на оздоровлення строком до двох
місяців.
Потерпілі діти віком до 10 років забезпечуються путівками
разом з одним із батьків або з особою, яка доглядає за дитиною;
При цьому, в разі недостатньої тривалості щорічної
відпустки одному з батьків або особі, яка доглядає за потерпілою
дитиною, надається додаткова відпустка без збереження заробітної
плати; ( Пункт 5 частини першої статті 30 доповнено абзацом
третім згідно із Законом N 2532-12 від 01.07.92 )
6) щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної
плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку,
яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня
1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має
підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час
настання вагітності або під час вагітності має підстави належати
до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у
зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до
прийняття постанови про відселення; ( Пункт 6 частини першої
статті 30 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
7) щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну
дитину-інваліда сім'ям, що виховують дітей, які стали інвалідами
внаслідок Чорнобильської катастрофи. Інвалідність підтверджується
уповноваженою на те Міністерством охорони здоров'я України
медичною установою;
8) щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на
кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на
диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської
катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали
інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської
катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті,
якщо вказана дитина не перебуває на повному державному
забезпеченні. Необхідність взяття дитини на такий диспансерний
облік визначається лікарською консультаційною комісією;
9) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати
на дитину, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи
та потребує особливого догляду. Відсутність додаткової жилої площі
є підставою для взяття на квартирний облік;
10) надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90
календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка
обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від
кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в
розмірі повного заробітку незалежно від стажу та місця роботи.
Жінкам, які проживають на території радіоактивного
забруднення, під час вагітності надаються путівки для оздоровлення
у спеціалізованих оздоровчих закладах.
Оплата частково оплачуваної відпустки для догляду за
потерпілою дитиною до досягнення нею віку трьох років здійснюється
у подвійному розмірі від допомоги, передбаченої законодавством
України. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за
нормами, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України;
11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів, всіх технікумів, училищ, професійних
навчально-виховних закладів, які навчаються на територіях
радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2), а також
евакуйованих із зони відчуження; ( Пункт 11 частини першої статті
30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від
01.07.92 )
12) забезпечення продуктами харчування потерпілих дітей, які
не відвідують дитячі дошкільні і шкільні заклади, на суму
середньої вартості харчування в цих закладах, що встановлюється
місцевими Радами народних депутатів, або виплата грошової
компенсації батькам за їх бажанням, якщо діти не перебувають на
повному державному забезпеченні;
13) зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду
за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
У разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози),
щитовидної залози (аденоми, рак), злоякісними пухлинами діти,
зазначені у статті 27 цього Закону, мають право на пільги,
передбачені статтею 20 цього Закону.
Стаття 31. Допомога потерпілим дітям малозабезпечених
сімей, що проживають на території
радіоактивного забруднення
Допомога потерпілим дітям шкільного віку малозабезпечених
сімей, що проживають на території радіоактивного забруднення,
виплачується у подвійному розмірі від відповідної допомоги,
передбаченої законодавством України.
Р о з д і л VI
ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПОТЕРПІЛО ВІД
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 32. Забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені
(відселяються) або самостійно переселилися
(переселяються), жилими приміщеннями
1. Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються),
безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у
спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах,
які передаються їм в особисту власність.
2. Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися
відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями виконавчих
комітетів обласних Рад народних депутатів, за новим місцем
проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються
підприємствами, установами та організаціями, де вони
працевлаштовані, або виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів до окремих від інших категорій списків для позачергового
одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке
вони займали.
Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та
поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих
від інших категорій списків для позачергового одержання житла при
виконавчих комітетах міських, районних Рад народних депутатів
(крім м. Києва та курортних місцевостей) на підставі направлення,
виданого у встановленому порядку.
Особи, які після відселення або самостійного переселення
повернулися на території радіоактивного забруднення, права на
повторне одержання направлення не мають.
Відсутність прописки та неможливість працевлаштування
зазначених у цій статті громадян не можуть бути підставою для
відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла в будь-якому
населеному пункті України (крім м. Києва та курортних
місцевостей).
Місцеві Ради народних депутатів щорічно виділяють для
забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів всього
збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами,
організаціями), для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє
обласним державним адміністраціям, на території яких самостійно
переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення,
цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості
сімей, що самостійно переселилися. ( Абзац п'ятий пункту 2
статті 32 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або
самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за
направленнями виконавчих комітетів обласних Рад народних
депутатів, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів,
підприємства, установи та організації, а також самі громадяни
можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м.
Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки
та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої
власності, а також будинки і квартири державного і громадського
житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою
балансовою вартістю.
Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує
13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої
площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими
проектами, сплачує громадянин.
Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі
будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі
приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів,
відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими
Радами народних депутатів за обраним місцем проживання.
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів,
підприємства, установи, організації, колгоспи і громадяни, а
також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати
державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків
і квартир.
Кабінет Міністрів України виділяє обласним Радам народних
депутатів, на територію яких самостійно переселяються
(переселилися) громадяни відповідно до статті 4 цього Закону,
капіталовкладення для придбання житла.
4. Громадяни мають право на індивідуальне житлове будівництво
з позачерговим одержанням земельних ділянок (у м. Києві та
курортних місцевостях - за наявністю прописки) з гарантованим
забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням
договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків
садибного типу, а також на позачерговий вступ до
житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків
проживання і прописки у даному населеному пункті (у м. Києві та
курортних місцевостях - за наявністю прописки). При цьому
громадянам виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів
за місцем будівництва житла виділяються кошти з розрахунку 13,65
квадратного метра на кожного члена сім'ї.
Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла
встановлюються обласними Радами народних депутатів. Кошти на
будівництво житла відраховуються з загальних капіталовкладень, які
виділяються Кабінетом Міністрів України для будівництва житла. У
цьому разі громадяни втрачають право на забезпечення житлом,
передбачене пунктами 1, 2, 3 цієї статті.
5. Громадяни, переселені у тимчасові жилі приміщення, мають
право на наступне позачергове за окремим списком забезпечення
постійним благоустроєним житлом або на створення умов для
будівництва відповідно до пункту 4 цієї статті.
Передбаченими цією статтею пільгами по забезпеченню житлом
громадяни мають право скористатися один раз.
Стаття 33. Позачергове забезпечення житлом осіб, які
самостійно переселяються (переселилися)
на жилу площу близьких родичів
Громадяни з числа інвалідів та пенсіонерів, які самостійно
переселяються (переселилися) відповідно до статті 4 цього Закону
на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і
сестри), мають право на позачергове забезпечення житлом як такі,
що не мають житла. Житлом вказані громадяни забезпечуються
протягом трьох років.
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 34. Забезпечення житлом осіб, які евакуйовані в 1986
році за межі республіки і виявили бажання
повернутись в Україну
Особи, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і
бажають повернутися в Україну, мають право переселитися на жилу
площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри)
з наступним першочерговим забезпеченням житлом як такі, що не
мають житла. Громадяни, які не мають на території України близьких
родичів або не бажають переселятися на їх жилу площу, включаються
виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів за обраним
місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) до
окремих від інших категорій списків для першочергового одержання
житла.
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 35. Компенсація громадянам за майно, втрачене
у зв'язку з евакуацією, відселенням або
самостійним переселенням
Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією,
відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4
цього Закону майно включає:
1) вартість будівель (жилі, садові та дачні будинки, гаражі,
господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному
розмірі за діючими на час переселення цінами і визначається
страховими документами з урахуванням сум, одержаних по державному
обов'язковому та добровільному страхуванню, а в разі незгоди або
коли будівлі не застраховані, - за оцінкою Бюро технічної
інвентаризації;
2) вартість сільськогосподарських тварин, що підлягають
вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення,
яка відшкодовується органами державного страхування в повному
розмірі за страховими документами;
3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та
незастрахованих сільськогосподарських тварин за затвердженими
Кабінетом Міністрів України розцінками;
4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного
забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання, за
фактичною вартістю з урахуванням зносу, яка визначається комісіями
відповідних Рад народних депутатів;
5) витрати на влаштування місць загального користування
садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за
оцінкою Бюро технічної інвентаризації;
6) грошову компенсацію громадянам, які не проживали на
території радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину або
на інших законних підставах майно, яке не може бути перевезене з
вказаних територій.
Громадяни, які до введення в дію цього Закону одержали кредит
на будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях,
звільняються від сплати процентів за користування позикою.
Виплата компенсацій, передбачених цією статтею, поширюється
також на громадян, які мають дачі, будинки, садові будинки,
плодоягідні насадження у садівницьких товариствах, що розташовані
на забруднених територіях, де неможливо одержати чисту продукцію.
Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Стаття 36. Компенсації та пільги громадянам, які евакуйовані,
відселені (відселяються) або самостійно
переселилися (переселяються) на нове місце
проживання
Громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або
самостійно переселилися (переселяються) відповідно до статті 4
цього Закону на нове місце проживання, надаються такі компенсації
та пільги:
1) виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних
заробітних плат на кожного члена сім'ї; ( Пункт 1 частини
першої статті 36 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
2) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна
залізничним, водним або автомобільним транспортом за нормами,
встановленими обласною державною адміністрацією; ( Пункт 2
частини першої статті 36 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
3) збереження середньої заробітної плати за дні зборів у
дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше 14
робочих днів, а також за час перебування у дорозі виходячи з
середньомісячного заробітку за попереднім місцем роботи;
4) оплата витрат, пов'язаних з переїздом, яка здійснюється
місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем
проживання за рахунок коштів, виділених на ліквідацію наслідків
Чорнобильської катастрофи;
5) одержання безпроцентних позик за новим місцем проживання
на господарське обзаведення в розмірі п'ятдесяти мінімальних
заробітних плат на сім'ю із строком сплати до 15 років з моменту
видачі позики незалежно від часу евакуації, відселення або
самостійного переселення; ( Пункт 5 частини першої статті 36
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від 01.07.92 )
6) першочергове влаштування на роботу місцевими Радами
народних депутатів, підприємствами, установами, організаціями за
новим місцем проживання з урахуванням професії, спеціальності,
кваліфікації. У разі неможливості такого працевлаштування
громадянам гарантується надання іншої роботи з урахуванням їх
побажань і громадських потреб або можливості навчання нових
професій (спеціальностей) із збереженням їм у встановленому
порядку середньої заробітної плати на весь період перепідготовки,
але не більше одного року.
За громадянами, які працювали на забруднених територіях до
відселення або самостійного переселення, зберігається за новим
місцем роботи безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю,
присвоєна їм кваліфікація та звання в порядку і на умовах,
визначених законодавством;
7) позачергове придбання товарів, за які виплачено
компенсацію відповідно до пункту 4 статті 35 цього Закону;
8) звільнення від сплати протягом трьох років податку з
власників транспортних засобів, а також звільнення осіб, які
відселилися або самостійно переселилися в сільські населені
пункти, на такий же строк від сплати сільськогосподарського
податку, податку з будівель і земельного податку.
Компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються
один раз.
Стаття 37. Компенсації громадянам, які проживають на
територіях радіоактивного забруднення
Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного
забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з
обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва
та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів
від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40
процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50
процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується
щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів
України. ( Статтю 37 доповнено частиною другою згідно із Законом
N 2532-12 від 01.07.92 )
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи,
пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим
громадянам - місцевими органами державної адміністрації або
виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів за місцем
проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
( Статтю 37 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2532-12
від 01.07.92 )
Стаття 38. Бронювання жилого приміщення за особами, які
направлені або приїхали за вільним наймом чи
за контрактом на роботу в зони відчуження,
безумовного (обов'язкового) та гарантованого
добровільного відселення
Особи, які направлені або приїхали за вільним наймом на
роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та
гарантованого добровільного відселення, а також особи, які
працюють на територіях радіоактивного забруднення за контрактом,
мають право на бронювання жилого приміщення за попереднім місцем
проживання на весь час роботи в зазначених зонах.
Р о з д і л VII
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ГРОМАДЯН,
ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Стаття 39. Оплата праці громадян, які працюють на
територіях радіоактивного забруднення
Оплата праці громадян, які працюють на територіях
радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними
ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами залежно
від рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію в таких
розмірах:
- від 1 до 5 Кі/км2 - на 20-30 процентів, але не більше
1,0 мінімальної заробітної плати;
- від 5 до 10 Кі/км2 - на 30-40 процентів, але не більше
1,5 мінімальної заробітної плати;
- від 10 до 15 Кі/км2 - на 40-60 процентів, але не більше
2,0 мінімальних заробітних плат;
- від 15 до 30 Кі/км2 - на 60-80 процентів, але не більше
2,5 мінімальної заробітної плати;
- понад 30 Кі/км2 - на 80-100 процентів, але не більше
3,0 мінімальних заробітних плат.
( Частина перша статті 39 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 )
Перелік видів робіт і конкретні розміри процентних надбавок
залежно від складності робіт та умов праці встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Основний розмір пенсії непрацюючим пенсіонерам, допомоги,
яка виплачується органами соціального забезпечення замість пенсії,
стипендій студентам, які навчаються на цих територіях,
підвищується у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення,
оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру
мінімальної заробітної плати. ( Частина третя статті 39 в
редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Пенсіонерам, а також інвалідам, які дістали інвалідність
внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищена оплата може
обчислюватись із середньої заробітної плати, яку вони одержували
до виходу на пенсію або встановлення інвалідності.
Стаття 40. Оплата праці військовослужбовців,
військовозобов'язаних, вільнонайманих, які
несуть службу на територіях радіоактивного
забруднення
Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях
радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться
шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок,
встановлених статтею 39 цього Закону.
Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та
направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а
також тим, які несуть службу на територіях радіоактивного
забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього
Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка
надається військовою частиною.
Стаття 41. Оплата праці працівників, які перебувають
у відрядженні на територіях радіоактивного
забруднення
Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для
роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці
провадиться відповідно до статті 39 цього Закону, виплачуються
добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження
добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється
Кабінетом Міністрів України. ( Частина перша статті 41 в редакції
Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних
з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових
виплачується 75 процентів середньої заробітної плати за місцем
основної роботи.
Оплата праці працівників підприємств, установ та організацій,
які здійснюють будівництво об'єктів за програмою ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами зон радіоактивного
забруднення, провадиться за підвищеними на 20 процентів тарифними
ставками (посадовими окладами) із віднесенням зазначених витрат до
кошторисної вартості об'єктів.
Стаття 42. Оплата праці працівників закладів охорони
здоров'я, народної освіти і культури
Працівникам спеціалізованих закладів Міністерства охорони
здоров'я України, постійно зайнятим поданням медичної допомоги
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
посадові оклади підвищуються на 25 процентів, а тим, хто здійснює
медичне обслуговування, працює в закладах народної освіти та
культури на забруднених територіях, - згідно з контрактом.
Вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням умов контракту,
здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43. Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною
переробкою, утилізацією, дослідженням сировини
і матеріалів з підвищеною внаслідок
Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, а
також контролем, ремонтом і спеціальною
обробкою радіоактивно забруднених технічних
засобів
Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою,
утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною
внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, провадиться
за підвищеними на 25 процентів тарифними ставками (відрядними
розцінками) і посадовими окладами за умови розташування
підприємства поза зонами радіоактивного забруднення і постійної
потужності дози зовнішнього опромінення на робочому місці понад 50
мікрорентген на годину.
Оплата праці працівників, зайнятих ремонтом і обслуговуванням
технічних засобів та обладнання, їх спеціальною обробкою,
проведенням дозиметричного контролю, провадиться за підвищеними на
25 процентів тарифними ставками (відрядними розцінками),
посадовими окладами за умови, що поверхневе забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи цих технічних засобів та обладнання
перевищує встановлені норми.
( Стаття 43 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 44. Оплата праці у вихідні та святкові дні на
територіях радіоактивного забруднення
Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях
радіоактивного забруднення провадиться в подвійному розмірі з
урахуванням надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.
Стаття 45. Збереження за працівниками середньої заробітної
плати та трудового стажу при звільненні у зв'язку
з відселенням або самостійним переселенням
За працівниками, які звільняються з підприємств, установ та
організацій у разі розірвання трудового договору у зв'язку з
відселенням або самостійним переселенням з території
радіоактивного забруднення відповідно до статті 4 цього Закону,
зберігаються за попереднім місцем роботи на період
працевлаштування, але не більш як на три місяці, середня заробітна
плата з урахуванням місячної вихідної допомоги та безперервний
трудовий стаж.
Зберігається середня заробітна плата і трудовий стаж на
період працевлаштування і протягом четвертого місяця з дня
звільнення за умови, що працівник своєчасно (у місячний строк
після звільнення) звернувся до служби зайнятості, але не був нею
працевлаштований.
У випадках, коли чотиримісячний строк минув, і підходящу
роботу працівнику не було запропоновано, і немає можливості
навчавння нових професій (спеціальностей) або коли працівник
звернувся до служби зайнятості пізніше місячного строку з поважних
причин, йому надається статус безробітного з виплатою допомоги
по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ).
Стаття 46. Компенсація за час вимушеного простою громадянам,
які мають бути відселені із зон
радіоактивного забруднення
Громадянам, які мають бути відселені із зон радіоактивного
забруднення (пункти 2, 3 статті 2), за час вимушеного простою в
разі припинення трудової діяльності через заборону виробництва та
переробки продукції виплачується за місцем роботи середня
заробітна плата до надання жилої площі.
Стаття 47. Щорічні відпустки працівникам, які працюють
(перебувають у відрядженні) на територіях
радіоактивного забруднення
Особам, які працюють (перебувають у відрядженні) на
територіях радіоактивного забруднення, пропорційно відпрацьованому
на цих територіях часу надається щорічна відпустка:
- у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового)
відселення - тривалістю 44 календарні дні за рік роботи без
урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством
України. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56
календарних днів;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - тривалістю
37 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової
відпустки, передбаченої законодавством України. Загальна
тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - тривалістю
30 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової
відпустки, передбаченої законодавством України. Загальна
тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.
В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути
меншою за передбачену Законодавством України для будь-якої
категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку
більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість
зберігається на весь період їх роботи на даному підприємстві, в
установі, організації.
Р о з д і л VIII
ПЕНСІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ ОСОБАМ, ВІДНЕСЕНИМ ДО
КАТЕГОРІЙ 1, 2, 3, 4
Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю,
особам, які стали інвалідами внаслідок
Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та
сім'ям за втрату годувальника
Одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та
сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, виплачується в таких розмірах:
- інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат, але не
менше 10 тисяч карбованців;
- інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат, але не
менше 7 тисяч карбованців;
- інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат, але
не менше 5 тисяч карбованців;
- сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, - 60 мінімальних заробітних плат, але не менше 10
тисяч карбованців;
- батькам загиблого - 30 мінімальних заробітних плат, але не
менше 5 тисяч карбованців.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам
виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка
склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати
годувальника.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких
розмірах:
- інвалідам I і II груп - у розмірі трьох мінімальних
заробітних плат;
- інвалідам III групи - у розмірі двох мінімальних заробітних
плат;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС:
1986-1987 років - у розмірі трьох мінімальних заробітних
плат;
1988 року - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
1989-1990 років - у розмірі однієї мінімальної заробітної
плати;
- кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської
катастрофи одного з батьків, - у розмірі однієї мінімальної
заробітної плати;
- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи
дітей, - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується працівникам за
місцем роботи при наданні відпустки, непрацюючим громадянам -
органами, що виплачують пенсію, в кінці року, дітям - за місцем
основної роботи одного з батьків до 1 червня кожного року. У разі
виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав,
передбачених частиною другою цієї статті, надається одна з них, за
вибором особи.
( Стаття 48 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 49. Пенсії особам, віднесеним до
категорій 1, 2, 3, 4
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4,
встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка
призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну
здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1
Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за
віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за
віком;
- інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської
катастрофи на променеву хворобу, - 50 процентів мінімальної пенсії
за віком. ( Абзац четвертий статті 50 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,
особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія
за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів
мінімальної пенсії за віком.
Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду,
заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів
мінімальної пенсії за віком.
Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду,
заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів
мінімальної пенсії за віком.
Стаття 52. Щомісячна компенсація сім'ям за втрату
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи
Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника
призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на
його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком
незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника
внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени
сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям
щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були
вони на утриманні годувальника.
Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями,
визначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ).
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі і стажисти мають
право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника на строк
навчання у навчальних закладах, але не більш як до досягнення ними
23-річного віку.
Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну
здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ям за
втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна
компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії
чи іншого доходу.
Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до
категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника
Пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи
захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням
громадянина із заробітку, одержуваного за роботу у зоні відчуження
в 1986-1987 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який
визначається згідно з законодавством, але не нижче розмірів,
передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ). При цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, щодо яких
встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською
катастрофою, не може бути нижчою: по I групі інвалідності - семи
мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності - п'яти
мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності - трьох
мінімальних заробітних плат. Іншим інвалідам, щодо яких
встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською
катастрофою, пенсія по інвалідності не може бути нижчою: по I
групі інвалідності - чотирьох мінімальних заробітних плат, по II
групі інвалідності - трьох мінімальних заробітних плат, по III
групі інвалідності - двох мінімальних заробітних плат.
( Стаття 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від
01.07.92 )
Стаття 55. Умови надання пенсій за віком особам, які
працювали або проживали на територіях
радіоактивного забруднення
Особам, які працювали або проживали на територіях
радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням
пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій:
____________________________________________________________
N | Категорії осіб, які постраждали |Зменшен-
п/п| |ня віку
___|_______________________________________________|________
1. Учасники ліквідації аварії на Чорнобильській
АЕС:
- які працювали у зоні відчуження з моменту
аварії до 1 липня 1986 року незалежно від
кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року
по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних
днів 10 років
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження
не менше 14 календарних днів 8 років
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня
1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 кален-
дарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календар-
них днів, у 1988 році - не менше 30 календарних
днів, на діючих пунктах санітарної обробки на-
селення і дезактивації техніки - не менше 14 ка-
лендарних днів у 1986 році 5 років
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо
шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1
виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у
встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7
років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується
додатково на три роки понад передбачений цією статтею.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами
праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і
показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12
років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу
на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений
цією статтею.
2. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
- евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження
у 1986 році 10 років
- евакуйовані з інших територій зони відчуження
у 1986 році 8 років
- особи, які постійно проживали або
постійно проживають чи постійно працювали 4 роки *
або постійно працюють у зоні безумовного та додатково
(обов'язкового) відселення за умови, що 1 рік за кож-
вони за станом на 1 січня 1993 року прожили ний рік про-
або відпрацювали у цій зоні не менше живання, робо-
2 років ти, але не
більше
9 років
- особи, які постійно проживали або 3 роки *
постійно проживають чи постійно працювали та додатково
або постійно працюють у зоні гарантованого 1 рік за 2
добровільного відселення за умови, що вони роки про-
за станом на 1 січня 1993 року прожили або живання, робо-
відпрацювали у цій зоні не менше 3 років ти, але не
більше
6 років
- особи, які постійно проживали або постійно 2 роки *
проживають чи постійно працювали або та додатково
постійно працюють у зоні посиленого 1 рік за 3
радіологічного контролю за умови, що вони роки про-
за станом на 1 січня 1993 року прожили або живання, робо-
відпрацювали у цій зоні не менше 4 років ти, але не
більше
5 років
- особи, які тимчасово працювали з момен-
ту аварії до 1 липня 1986 року не менше
14 календарних днів або не менше трьох
місяців протягом 1986-1987 років у зоні
безумовного (обов'язкового) відселення 2 роки
------------
* Початкова величина зниження пенсійного віку
встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно
працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986
року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на
підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо
важкими умовами праці за списком N 1 (чоловіки - 10 років і
більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію
зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на
інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2
(чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і
більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік
понад передбачений цією статтею.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за
однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено
інше.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться
відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) і цього Закону.
( Стаття 55 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 56. Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби)
1. Час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС зараховується до трудового стажу, до вислуги
років: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 по
1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком
N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню
стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів
України.
2. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни,
віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш
як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії
на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений
цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а
громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і
більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів
заробітку.
Стаття 57. Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку
Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно
до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією,
середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може
братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях
радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася
за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення
менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом
поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на
кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на
вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із
заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на
основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше
місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може
обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення
на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок
Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними
документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Стаття 58. Пільги по виплаті пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, виплачуються в повному розмірі без урахування
одержуваного заробітку (доходу).
( Частину другу статті 58 вилучено на підставі Закону
N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 59. Пенсії військовослужбовцям, які брали участь
у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового
забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається
відповідно до статті 51 цього Закону. ( Частина перша статті 59 в
редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей
пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в
порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали
інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони
дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових
обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової
служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності
обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені
законодавством України.
Р о з д і л IX
ГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ
ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 61. Громадські об'єднання осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи
( Дію частини першої статті 61 зупинено (в частині звільнення
від оподаткування прибутку) згідно з Декретом N 12-92 від
26.12.92 ) Громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, статутною діяльністю яких є подання
допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх
фонди звільняються від усіх видів оподаткування, сплати мита і
відрахувань до бюджету, а їх підприємства і організації - від
податку з доходу (прибутку) у розмірі суми, яка направляється в ці
громадські об'єднання для здійснення їх статутної діяльності.
Громадські об'єднання та їх фонди, вказані в частині першій
цієї статті, їх підприємства і організації звільняються від
податку на імпорт, експорт та сплати мита за товари, що
імпортуються та експортуються згідно із статутною діяльністю, якщо
членами цих об'єднань і фондів, працівниками їх підприємств і
організацій є не менше 75 процентів осіб, що мають статус
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Підприємства і організації вказаних громадських об'єднань
звільняються від оподаткування на 75 процентів, якщо членами
організацій і працівниками підприємств є не менше 50 процентів
осіб, що мають статус громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, і на 100 процентів, якщо членами
організацій і працівниками підприємств є не менше 75 процентів
осіб, що мають статус громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
Всі кошти, які утворюються за рахунок вказаних пільг щодо
оподаткування, використовуються вказаними громадськими
об'єднаннями та їх фондами виключно для організації і надання
соціальної, матеріальної, медичної допомоги громадянам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Внески і рахунки вказаних громадських об'єднань та їх фондів
у банках України підлягають індексації на загальних підставах.
( Стаття 61 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Р о з д і л X
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 62. Роз'яснення порядку застосування цього Закону
Роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться
Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для
виконання міністерствами та іншими центральними органами
державного управління України, місцевими органами державного
управління, а також підприємствами, установами, організаціями,
незалежно від їх відомчої підпорядкованості, та колгоспами.
Стаття 63. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією
цього Закону
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону,
здійснюється за рахунок державного бюджету.
( Стаття 63 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 64. Відповідальність осіб за порушення цього Закону
Особи, винні в порушенні вимог цього Закону, утаюванні або
навмисному перекрученні відомостей про стан радіаційної обстановки
або про захворюваність людей, у видачі документів, посвідчень,
вчиненні будь-яких інших діянь, що призводять до незаконного
одержання громадянами прав і пільг, передбачених цим Законом,
несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну
відповідальність, встановлену законодавством України.
Стаття 65. Порядок видачі посвідчень особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
1. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються
посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом
Міністрів України.
Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на
загальних підставах та вручаються батькам.
2. При зміні категорії посвідчення підлягає заміні.
3. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"
є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування
пільгами, встановленими цим Законом.
4. Видача посвідчень провадиться Міністерством у справах
захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними
адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими
державними адміністраціями за поданням районних державних
адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
( Стаття 65 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 66. Поширення дії цього Закону на громадян
інших держав, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи
Громадяни інших держав, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, користуються всіма пільгами, що
передбачені цим Законом, у разі переїзду на постійне місце
проживання в Україну.
Стаття 67. Зміна розміру доплат, пенсій і компенсацій,
передбачених цим Законом
Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій щорічно
підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни
індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Стаття 68. Підстави для припинення виплати компенсацій
та надання пільг за проживання на територіях
зон відчуження і безумовного (обов'язкового)
відселення
Виплата компенсацій і надання пільг, передбачених цим
Законом, за проживання на територіях зон відчуження і безумовного
(обов'язкового) відселення припиняється при наданні спеціально
збудованого у встановленому порядку житла цільового призначення і
незаселенні його протягом місяця.
( Стаття 68 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )
Стаття 69. Компенсації та пільги особам, зайнятим на
експлуатації Чорнобильської АЕС та на роботах
у зоні відчуження
Компенсації та пільги особам, зайнятим на експлуатації
Чорнобильської АЕС та на роботах у зоні відчуження з 1 січня 1991
року та в наступні роки встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 28 лютого 1991 року
N 796-XII