З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про оперативно-розшукову діяльність
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 22, ст.303 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2136-XII ( 2136-12 ) від 18.02.92, ВВР, 1992, N 22, ст.304 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2549-XII ( 2549-12 ) від 07.07.92, ВВР, 1992, N 39, ст.572
N 2932-XII ( 2932-12 ) від 26.01.93, ВВР, 1993, N 11, ст. 83
N 3784-XII ( 3784-12 ) від 23.12.93, ВВР, 1994, N 11, ст. 52 )
Стаття 1. Завдання оперативно-розшукової діяльності
Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація
фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп,
розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних
держав та організацій з метою припинення правопорушень та в
інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації
в інтересах безпеки суспільства і держави.
Стаття 2. Поняття оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і
негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних
заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та
оперативно-технічних засобів.
Стаття 3. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять
Конституція України ( 888-09 ), цей Закон, Кримінальний (2001-05,
2002-05 ) та Кримінально-процесуальний кодекси ( 1001-05, 1002-05,
1003-05) України, закони України про прокуратуру ( 1789-12 ),
міліцію ( 565-12 ), Службу національної безпеки, Прикордонні
війська ( 1779-12 ), Управління охорони вищих посадових осіб,
інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори,
учасником яких є Україна.
Стаття 4. Принципи оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність грунтується на принципах
законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами
управління і населенням.
Стаття 5. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову
діяльність
Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними
підрозділами:
органів внутрішніх справ - кримінальною та спеціальною
міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою
злочинністю, оперативно-розшуковими підрозділами Державної
автомобільної інспекції, оперативно-режимними підрозділами місць
позбавлення волі; ( Абзац другий частини першої статті 5 в
редакції Закону N 3784-12 від 23.12.93 )
органів служби безпеки - розвідкою, контррозвідкою,
військовою контррозвідкою, підрозділами захисту національної
державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною
діяльністю, оперативно-технічним, оперативного документування;
прикордонних військ - підрозділами з оперативно-розшукової
роботи;
управління державної охорони - підрозділом оперативного
забезпечення охорони.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2932-12 від 26.01.93 )
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими
підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств,
відомств, громадськими, приватними організаціями та особами не
допускається.
Стаття 6. Підстави для проведення оперативно-розшукової
діяльності
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації про:
- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;
- осіб, які готують або вчинили злочин;
- осіб, які переховуються від органів розслідування або
ухиляються від відбування кримінального покарання;
- осіб, які безвісти зникли;
- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних
держав, організацій та окремих осіб проти України;
2) запити повноважних державних органів, установ та
організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до
державної, військової та службової таємниці;
3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах
безпеки суспільства і держави.
Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях
громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової
інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого,
вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що
знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших
правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів
міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а
також запитах повноважних державних органів, установ та
організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку
осіб у зв'язку з їх допуском до державної, військової та службової
таємниці.
Забороняється приймати рішення про проведення
оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав,
передбачених у цій статті.
Стаття 7. Обов'язки підрозділів, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
зобов'язані:
1) виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора
та ухвали суду і запити повноважних державних органів, установ та
організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;
2) виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних
організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі
договорів і угод;
3) своєчасно інформувати найвищі органи державної влади
України про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу
безпеці суспільства і держави;
4) здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними
органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття
винних;
5) забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку
співробітників та осіб, які подають допомогу і сприяють
оперативно-розшуковій діяльності, та їх близьких, а після
порушення кримінальної справи - також учасників процесу, інших
осіб, які беруть участь у справі, та членів їх сімей.
Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність
Оперативним підрозділам для виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених
статтею 6 цього Закону підстав надається право:
1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх
добровільну допомогу;
2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення
фактів протиправної діяльності;
3) брати участь у перевірці фінансово-господарської
діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб;
4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що
характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а
також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або
вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;
5) проводити операції по захопленню озброєних злочинців,
припиненню тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності
спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників
або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що
готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну
діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;
7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину,
документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або
вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у
тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в
приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного
працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з
ним, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх
особистості. Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони
діяли в стані необхідної оборони або крайньої необхідності;
9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші
технічні засоби отримання інформації;
10) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками
телеграфно-поштові відправлення;
11) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях
із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та
радіоприладів, інших технічних засобів;
12) мати гласних і негласних штатних працівників;
13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на
засадах добровільності;
14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або
за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені,
та загрозу безпеці суспільства і держави;
15) використовувати за згодою адміністрації службові
приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ,
організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення,
транспортні засоби і майно, які їм належать;
16) створювати з метою конспірації підприємства, організації,
використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу
належність працівників, приміщень і транспортних засобів
оперативних підрозділів;
17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні
системи;
18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби
та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених
законами про міліцію, Службу національної безпеки, Прикордонні
війська, Управління охорони вищих посадових осіб України.
Негласне проникнення в жилі приміщення, візуальне
спостереження в них може мати місце лише з санкції Генерального
прокурора України та його заступників. Зняття інформації з каналів
зв'язку, застосування інших технічних засобів отримання інформації
та контроль телеграфно-поштових відправлень проводяться як
виняткові заходи з санкції Генерального прокурора України, його
заступників, прокурорів Республіки Крим, областей, міста Києва та
прирівняних до них прокурорів у разі, якщо іншим способом
неможливо здобути фактичні дані для забезпечення захисту
суспільства і держави від злочинних посягань. ( Частина друга
статті 8 в редакції Закону N 2549-12 від 07.07.92 )
Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для
забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення
розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних
держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть
здійснюватись в порядку, узгодженому з Генеральним прокурором
України.
Для виконання окремих доручень в ході проведення
оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись працівники
інших підрозділів.
Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення
оперативно-розшукової діяльності
У кожному випадку наявності підстав для проведення
оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова
справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню
начальником органу внутрішніх справ, національної безпеки,
прикордонних військ, охорони вищих посадових осіб.
Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється
Міністерством внутрішніх справ України, Службою національної
безпеки України, Державним комітетом по охороні державного кордону
України, Управлінням охорони вищих посадових осіб України.
На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину,
переховується від органів розслідування або ухиляється від
відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться
тільки одна оперативно-розшукова справа. Якщо протягом шести
місяців не встановлено даних, що вказують на ознаки злочину в діях
особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, така
справа підлягає знищенню.
При перевірці осіб у зв'язку з їх допуском до державної,
військової та службової таємниці оперативно-розшукова справа не
заводиться.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не
допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.
Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий
характер і можуть застосовуватись лише з санкції прокурора щодо
особи, в діях якої є ознаки злочину, та у випадках, передбачених
законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб,
безпеки суспільства.
При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення
оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного
оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність
здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники
оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність
ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі
інтересам суспільства і держави.
У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб,
а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо
якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась,
Служба національної безпеки України, Міністерство внутрішніх справ
України, Прикордонні війська України, Управління охорони вищих
посадових осіб України зобов'язані поновити порушені права і
відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки.
Громадяни України та інші особи мають право у встановленому
законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення
оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу
обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.
Забороняється передавати і розголошувати відомості про
нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи
інтересам людини, безпеці України.
Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні
системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити
можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування,
прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути
гарантована її достовірність та надійність охорони.
Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності
відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини,
якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом
дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені.
Не підлягають передачі і розголошенню результати
оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства
України становлять державну, військову і службову таємницю, а
також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності
людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники
оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були
довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали
відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з
чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про
незаконні дії, що порушують права людини.
Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим
обмеженням прав людини, проводяться з санкції прокурора з метою
запобігання тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку
осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або
безвісти зникли, припинення розвідувально-підривної діяльності
проти України. У разі оперативної необхідності невідкладного
здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані
протягом 24 годин повідомити прокурора про застосування та
підстави для їх проведення.
Візуальне спостереження може проводитися з метою встановлення
даних про особу та її зв'язки у випадках, коли є факти, які
підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, а також
для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину.
Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні
засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують
волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому
середовищу.
Стаття 10. Використання матеріалів
оперативно-розшукової діяльності
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:
1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи
або проведення невідкладних слідчих дій;
2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у
кримінальній справі;
3) для попередження, припинення і розслідування злочинів,
розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців
та осіб, які безвісти зникли;
4) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених
здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших
правоохоронних органів;
5) для інформування державних органів відповідно до їх
компетенції.
Стаття 11. Сприяння здійсненню
оперативно-розшукової діяльності
Державні органи зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у
вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.
За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозділом
може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням
конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним
підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено
з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визначається
Кабінетом Міністрів України.
Особи, які залучаються до виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю,
що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою
відповідальність за чинним законодавством, крім випадків
розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права
людини.
Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових
завдань медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо
особа, щодо якої вони мають здійснювати оперативно-розшукові
заходи, є їх пацієнтом чи клієнтом.
Стаття 12. Соціальний і правовий захист працівників
оперативних підрозділів
На працівників, які здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, поширюються гарантії правового і соціального захисту,
передбачені законами України про ці органи.
Працівникам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
надаються додаткові пільги в питаннях соціально-побутового та
фінансового забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
При наявності даних про загрозу життю, здоров'ю або майну
працівника та його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним
оперативно-розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або
по розкриттю тяжкого злочину, або викриттю організованої злочинної
групи оперативний підрозділ зобов'язаний вжити спеціальних заходів
для забезпечення їх безпеки - зміна даних про особу, зміна місця
проживання, роботи і навчання, інших даних у порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу,
який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держави під
час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебуваючи у
стані необхідної оборони, крайньої необхідності або професійного
ризику, а так само у зв'язку із затриманням особи, в діях якої є
ознаки злочину.
Стаття 13. Соціальний і правовий захист особи, яка
залучається до виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності
Особа, яка залучається до виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності, перебуває під захистом держави.
Співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується
до її загального трудового стажу в разі укладення з нею трудової
угоди. Якщо у зв'язку з виконанням такою особою завдань
оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або
смерть, на неї поширюються пільги, передбачені у таких випадках
для працівників оперативних підрозділів.
У разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну особи,
яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової
діяльності, її захист забезпечується в порядку, передбаченому
частиною третьою статті 12 цього Закону.
Стаття 14. Нагляд за дотриманням законів при проведенні
оперативно-розшукової діяльності
Нагляд за дотриманням законів при проведенні
оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним
прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами Кримської
АРСР, областей, міст Києва і Севастополя.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 18 лютого 1992 року
N 2135-XII