Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, регулює постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29 квітня 2004 р. № 558.
Відповідно до цієї постанови непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі — компенсація).
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
15 відсотків — фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;
10 відсотків — фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
7 відсотків — фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров'я України (далі — МОЗ).
Компенсація фізичним особам пенсійного віку, які надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.
Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з відповідними документами.
Орган праці та соціального захисту населення видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття.
Днем подання заяв для призначення компенсації вважається день реєстрації органом праці та соціального захисту населення заяв з необхідними документами.
Якщо заяви та документи надсилаються поштою, днем подання заяв для призначення компенсації вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення.
У разі коли до заяв додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяв вважатиметься день їх прийняття або відправлення.
Для призначення компенсації подаються такі документи:
1) непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:
заява про згоду надавати соціальні послуги;
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
копія трудової книжки та довідки органу державної податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї особи, а у разі відсутності трудової книжки — лише зазначені довідки;
2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):
заява про необхідність надання соціальних послуг;
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);
висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;
3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
заява про необхідність надання соціальних послуг;
копія свідоцтва про народження дитини;
висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.
Орган праці та соціального захисту населення протягом 10 днів після одержання заяв з необхідними документами розглядає їх та приймає рішення щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, або відмови.
Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
У разі зміни групи інвалідності компенсація призначається в новому розмірі і виплачується з дня зміни групи інвалідності (якщо розмір збільшено) або з місяця, що настає за тим, в якому встановлено нову групу інвалідності (якщо розмір зменшено).
Перерахунок розміру компенсації у зв'язку із зміною групи інвалідності особи, якій надаються соціальні послуги, здійснюється органом праці та соціального захисту населення на підставі витягу з акта огляду інваліда органами
медико-соціальної експертизи без подання заяви, зазначеної у пп. 2), і оформляється рішенням органу праці та соціального захисту населення в установленому порядку.
Якщо дитина-інвалід після досягнення певного віку визнана інвалідом І, II або III групи, компенсація виплачується у новому розмірі за заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та представника дитини з дня зміни групи інвалідності (якщо розмір збільшено) або з місяця, що настає за тим, в якому дитині-інваліду встановлено нову групу інвалідності (якщо розмір зменшено).
У разі досягнення фізичною особою, яка надає соціальні послуги, пенсійного віку, компенсація виплачується їй у новому розмірі з місяця, в якому цій особі призначено пенсію.
Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі пропущення інвалідом чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом — лікарсько-консультаційної комісії, а у разі визнання особи знову інвалідом або дитиною-інвалідом — поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за один місяць. Якщо при цьому інваліду встановлено іншу групу, компенсація за зазначений період виплачується у раніше встановлених розмірах за попередньою групою.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційною комісією), виплата компенсації поновлюється з дня її зупинення, але не більш як за три роки за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення строку виплати орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний у письмовій формі попередити фізичну особу про причину припинення виплати.
Виплата компенсації провадиться щомісяця до 10 числа місяця, що настає за тим, в якому фізична особа надавала соціальні послуги, і триває до дня припинення їх надання.
Компенсація виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку або через установи уповноважених банків за письмовою заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
У разі зміни особою, якій надаються соціальні послуги, постійного місця проживання виплату компенсації провадить відповідний орган праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання особи з часу припинення виплат за попереднім місцем проживання.
Якщо особа, якій надавалися соціальні послуги, за висновком органу медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційної комісії) вже не потребує постійного стороннього догляду, виплата компенсації припиняється з дня, що настає за тим, з якого ця особа згідно з висновком втратила необхідність такого догляду.
Суми компенсації, не одержані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий час, але не більш як за 12 місяців, що передують зверненню за їх одержанням.
Якщо суми компенсації не одержані з вини органу, який їх призначає та виплачує, вони виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.
У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок розміру компенсації здійснюється органом праці та соціального захисту населення без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги, але з оформленням відповідного рішення про перерахунок.
Виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.
Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Органи праці і соціального захисту населення, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.