Заподіяна умовами виробництва моральна (немайнова) шкода, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п. 5.1 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 31 січня 2002 р. №7, узгодженого з Мінпраці, відшкодовується цим Фондом за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Розмір виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку, і не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат.
Відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом МОЗ від 22 листопада 1995 р. №212, під моральною шкодою розуміють фізичні і моральні страждання, спричинені потерпілому в результаті трудового каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я. У разі встановлення факту моральної шкоди МСЕК ураховує характер каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я і залишкову працездатність потерпілого.
Висновком медичних органів — підставою для відшкодування моральної шкоди — може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або ЛКК чи МСЕК про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні прояви стану потерпілого.
Якщо шкода спричинила втрату працездатності й потерпілому призначено допомогу в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, або щомісячну страхову виплату, то він не має права на грошову компенсацію за моральну шкоду.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті.
Статтею 237' КЗпП передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Більш детально питання відшкодування моральної шкоди висвітлено у № 21 газети «Юрист консультує» за 2005 р.