КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
06.06.2005 N 06-10/10-662
У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і
банківської діяльності розглянуто <...> лист щодо застосування
окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ).
1. Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) у статті 4 визначено базу оподаткування для
платників податку на додану вартість, на яких розповсюджується дія
статті 2 зазначеного Закону.
Враховуючи особливості оподаткування операцій з надання
туристичних послуг для платників податку у цій галузі база
оподаткування визначена у пункті 4.11 статті 4 цього Закону
( 168/97-ВР ). Тобто базою оподаткування при поставці туристичного
продукту туристичним оператором на користь фізичних осіб, які
(безпосередньо) споживають цей продукт, є винагорода такого
туристичного оператора (абзац перший пункту 4.11).
При поставці туристичного продукту туристичним оператором на
користь інших осіб (тобто юридичних осіб) базою оподаткування є
вартість таких туристичних послуг (без урахування цього податку).
Пункт 4.3 статті 4 не може бути за змістом застосований для
визначення бази оподаткування для туристичних операторів, так як
база оподаткування чітко визначена в окремому пункті 4.11 статті 4
цього Закону ( 168/97-ВР ), а в пункті 6.5 статті 6 визначається
місце надання послуг.
Таким чином, відповідно до Закону ( 168/97-ВР ) при
визначенні бази оподаткування при поставці туристичного продукту
туристичним оператором слід керуватися лише нормами, викладеними у
пункті 4.11 статті 4 Закону України "Про податок на додану
вартість".
2. Вартість витрат, понесених туристичним оператором
внаслідок придбання туристичного продукту, визначається виходячи з
визначення туристичного продукту як сукупності туристичних послуг,
що придбаваються туристичним оператором або за його дорученням
туристичним агентом і поставляються туристу для споживання.
Таким чином, під витратами, понесеними туристичним оператором
в результаті організації туристичного продукту, слід розуміти
тільки витрати на придбання туристичних послуг інших організацій,
а це відповідно до підпункту 1.13.4 пункту 1.13 статті 1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) послуги з
розміщення, харчування туристів, їх екскурсійного обслуговування
та інші туристичні послуги, передбачені угодами, укладеними між
безпосередніми споживачами цих послуг та туристичними операторами
згідно з чинним законодавством.
3. Під визначенням "осіб, інших, ніж визначені в абзаці
першому пункту 4.11" статті 4 слід розуміти лише юридичних осіб.
Визначення бази оподаткування туристичними агентами чітко
визначено у абзаці третьому пункту 4.11 статті 4 і за змістом не
має ніякого відношення до абзацу другого цього пункту.
Вважаємо, (що) включення туристичних агентів до визначення
"осіб, інших, ніж визначені в абзаці першому пункту 4.11" є
вільним і не відповідає нормам пункту 4.11 статті 4 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Голова Комітету С.Буряк