ЗВІТНІСТЬ ВІДКРИТИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ


Наше підприємство, яке є відкритим акціонерним товариством, було зареєстроване 4 місяці тому. Яким чином необхідно подавати регулярну інформацію ВАТ і що необхідно в ній вказувати? Яка передбачена відповідальність за неподання регулярної інформації?


Порядок надання інформації емітентами здійснюється відповідно до "Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій", затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N° 72 від 09.06.1998 року (далі — Положення). Відповідно до його вимог, емітенти — відкриті акціонерні товариства, які не є професійними учасниками фондового ринку, мають подавати звіти до територіального управління комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно з їх місцезнаходженням.

Звітним періодом для складання звіту є календарний рік. Перший звітний рік новоствореного емітента може бути меншим за 12 місяців, він ураховується з дати державної реєстрації емітента до 31 грудня звітного року включно. Емітент має подати звіт до 30 квітня року, наступного за звітним.

Звіт має подаватися в паперовій та електронній формах. Звіт у паперовій формі має зшиватися і засвідчуватися підписом керівника емітента та скріплюватися печаткою. При поданні звіту має бути надано також супровідний лист, який має підтверджувати відповідність наданої інформації.

Звіт вважається поданим своєчасно, якщо він прийнятий комісією в термін до 30 квітня включно. У разі, якщо його не було прийнято до 30 квітня включно, то звіт вважається поданим несвоєчасно.

Форма звіту та інших документів, які мають подаватися до комісії, порядок їх заповнення, визначаються нормами Положення.

У разі ненадання, несвоєчасного надання або надання завідомо недостовірної інформації Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року № 448 накладає на юридичних осіб штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Причому, 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є граничною межею, оскільки законом передбачено, що його розмір становить "до" цієї відмітки, отже, розмір штрафу може бути і менший.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у разі несплати їх емітентом добровільно, стягуються у судовому порядку.

Сторінку підготувала Ірина ДИБА

Юридичний вісник України № 30 (30 липня - 5 серпня 2005 року)