Відповідно до ст. 43 Конституції України і статей 21 та 31 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) будь-яка зміна трудової функції працівника без його погодження не допускається.
Відповідно до ст. 32 КЗпП власник у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці може змінити істотні умови праці працівника за умов продовження останнім роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, причому про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Але із запитання ми бачимо, що дописувача не влаштовує саме зміна назви посади. Тут треба звернути увагу на те, що власник, змінюючи назву посади, може мати на меті приведення штатного розкладу на підприємстві у відповідність до Класифікатора професій, введеного в дію 1 січня 1996 року, причому зміст трудової функції на інші істотні умови праці можуть бути і не змінені.
Як зазначено у ч. 4 ст. 32 КЗпП, якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то він може звільнитися за п. 6 ст. 36 КЗпП. Якщо ж власник не повідомив про ці зміни, то своїми діями він порушив законодавство про працю (ч. З ст. 32 КЗпП), а в такому випадку дописувач може звільнитися за ч. З ст. 38 КЗпП за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні за цією підставою дописувач зможе вимагати відповідно до ст. 44 КЗпП вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.