Підприємство має забезпечити працівника коштами (авансом) у національній валюті країни, куди відряджається останній, або у вільно конвертованій валюті у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження (постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663). Причому аванс відрядженому працівникові може видаватися як готівкою, так і перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. Тож очевидно, що видати працівникові аванс на відрядження у гривнях для того, щоб він купив іноземну валюту у пункті обміну як фізична особа, підприємство не може — згідно із позицією
Державної податкової адміністрації, викладеною у листі № 773/6/23-5215 від 06.02.2002 p., працівнику підприємства, який відряджається за кордон, кошти під звіт, у тому числі сума добових, повинні видаватися виключно у відповідній іноземній валюті. Відповідно до п. 1.3. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, придбання валютних коштів здійснюється підприємством в уповноваженому банку, а бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються згідно з вимогами чинного законодавства.