Права, що випливають із свідоцтва України на знак для товарів і послуг, визначені ст. .16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Це насамперед виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.
Згідно з п. 5 ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника свідоцтва.
Тобто право на товарний знак — це комплекс виключних прав дозволяючого та забороняючого характеру, що встановлюються самим правовласником та нормативними правовими актами.
З основної функції знаків відрізняти товари свого власника від товарів інших власників випливає, що власник повинен бути здатним опротестувати використання подібних до ступеня змішання знаків для того, щоб не допустити введення в оману споживачів і суспільство в цілому. Це є сутністю виключного права, наданого власнику товарного знака реєстрацією. Він має бути здатним опротестувати будь-яке використання свого товарного знака третьою особою щодо тих товарів, для яких той охороняється, вміщення знака на такі товари або на їх упаковку, його використання в рекламі, векселях чи будь-якому іншому виді документації.
Згідно з положенням п. 8 ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" єдиною юридичною формою дозволу на використання знака є ліцензійний договір: "Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови".
Основна мета ліцензійного договору — забезпечити можливість практичного використання конкретного товарного знака. Але, деталізуючи мету ліцензійних відносин, можна зауважити, що вона складається, з одного боку, з можливості використання знака у виробництві і як результат — отримання прибутку, з іншого — з отримання винагороди за надане право ним користуватися.
Згідно з положенням п. 1 та 2 ст. 20 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.
Таким чином, застосування словесного позначення, зареєстрованого як товарний знак одним виробником, на упаковках аналогічного товару іншого виробника є використанням знака для товарів і послуг і не може здійснюватися без спеціального дозволу власника свідоцтв* на знак для товарів і послуг.