ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
16.09.2005 N 18603/7/15-1117
Щодо оподаткування винагороди
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із
численними запитами платників податків, органів державної
податкової служби на місцях та з метою належної організації
адміністрування податку на прибуток повідомляє щодо податкового
обліку винагороди, яка сплачується платником податку нерезиденту
відповідно до договору про забезпечення персоналом, за умови, що
платник податку є до такого нерезидента пов'язаною особою.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон)
валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є
сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Згідно із підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР )
до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з
придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону
( 334/94-ВР ) встановлено, що не належать до складу валових витрат
будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Також абзацом першим цього підпункту визначено, що не
включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород
або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку
фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних
доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як
компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За
наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу
валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не
більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Одночасно підпунктом 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону
( 334/94-ВР ) встановлено, що датою збільшення валових витрат
платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є
нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів
(а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних
такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх
фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх
оплати (у тому числі часткової або авансової).
Крім того, підпунктом 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР )
встановлено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до
складу валових витрат платника податку відносяться витрати на
оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати
на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів
заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій,
заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати
на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт
(послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру,
будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі,
встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної
допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами
закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб
(законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим
податком з громадян).
Одночасно підпунктом 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР )
встановлено, що до складу валових витрат платника податку
відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1
цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, платник податку, який уклав з
нерезидентом угоду про забезпечення персоналом, має право
відносити винагороду за надані роботи (послуги) до складу власних
валових витрат в межах фактично сплачених сум за ціною не вище за
звичайну (розраховану відповідно до пункту 1.20 ст. 1 Закону
( 334/94-ВР ) за умови належного документального оформлення
наданих послуг (складання актів про надання послуг із зазначенням
факту їх отримання, сплата рахунків тощо) та зв'язку цих витрат з
господарською діяльністю, за датою фактичного отримання від
нерезидента результатів робіт (послуг).
У випадку, якщо працівники нерезидента одночасно укладуть з
резидентом відповідні трудові договори (контракти) у відповідності
до чинного законодавства та отримають дозвіл Інспекції по контролю
за додержанням законодавства про зайнятість населення, то такий
платник податку матиме право на віднесення до складу валових
витрат заробітної плати такого працівника та нараховані на неї
суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Заступник Голови Г.М.Оперенко