ПЕНСІЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА


Мій чоловік помер. Я залишилась одна з неповнолітньою донькою. Чи можу я оформити на свою дочку пенсію у зв'язку з втратою годувальника і який порядок її призначення?


Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, інвалідність яких настала в період проходження строкової військової служби, пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям (у тому числі, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Дітям померлого годувальника пенсія призначається до досягнення 18 років або старшим, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Пенсія у разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, визначений у ст. 32 Закону. Отже, пенсії у разі втрати годувальника призначаються при наявності в нього наступного страхового стажу роботи:

Вік померлої особи

Страховий стаж роботи (в роках), необхідний для призначення пенсії у разі втрати годувальника

До 23 років

2

віл 24 років до 26 років

3

від 27 років до ЗІ року

4

від 32 років і старші

5

Відповідно до ст. 24 Закону страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 Закону (чоловіками 60 років, жінками — 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років).

Відповідно до ст. 37 Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї — 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 45 Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними документами. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим — до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду від 30.04.2002 р. № 224/30 (далі — Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника додаються такі документи:

1)  документи про місце проживання заявника;

2)  свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;

4)  свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану (РАГСу) про смерть годувальника сім'ї або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;

5)  документи про вік годувальника сім'ї (якщо вік не зазначений у свідоцтві про смерть);

6)   документи про трудовий стаж померлого годувальника;

7)  довідка про заробіток померлого годувальника, а в разі, коли законодавством передбачено необхідність підтвердження заробітку за даними системи персоніфікованого обліку, — інформація про заробіток особи із системи персоніфікованого обліку;

8)  довідка про склад членів сім'ї годувальника, які перебували на його утриманні;

9)  довідки навчальних закладів про те, що діти померлого, його брати, сестри чи онуки, які не досягай 23 років, навчаються;

10)  рішення органів опіки і піклування про призначення особи відповідно опікуном чи піклувальником;

11) довідка про середній заробіток на підприємстві для відповідної професії та акт про нещасний випадок на виробництві, акт про розслідування нещасного випадку, що стався, чи акт розслідування професійного захворювання, якщо смерть годувальника настала внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.

Відповідно до п. 33 Порядку орган, що призначає пенсію, повинен розглянути подані документи та прийняти рішення не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних для призначення пенсії документів.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або заявникові повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Підготувала Катерина ФОМІНА

Юридичний вісник України № 43 ( 29 жовтня - 4 листопада 2005 року)