УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про місцеві податки і збори
( Указ не вступив в дію в зв'язку з відхиленням проекту Закону
України про місцеві податки і збори згідно з Постановою ВР
N 754-XIV ( 754-14 ) від 17.06.99 )
З метою наповнення місцевих бюджетів в умовах різкого
скорочення обсягів централізованого фінансування та відповідно до
пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України
( 254к/96-ВР ) п о с т а н о в л я ю:
1. Запровадити, починаючи з 1 січня 2000 року, місцеві
податки і збори, визначені статтею 2 цього Указу.
Для цілей цього Указу наведені нижче терміни вживаються у
такому значенні:
торговельна діяльність - ініціативна самостійна діяльність
юридичних осіб і громадян, пов'язана з купівлею та продажем
товарів з метою отримання прибутку;
припаркування автотранспорту - тимчасова стоянка
автотранспорту в місцях, визначених органами місцевого
самоврядування, без несення відповідальності за збереження
транспортного засобу;
спеціально обладнане місце для припаркування автотранспорту -
місце, яке визначене органом місцевого самоврядування для стоянки
автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами
дорожнього руху, має тверде покриття (асфальт, бетон тощо),
розмітку місць стоянки автотранспорту, може мати огорожу, в тому
числі тимчасову;
місцева символіка - герб міста, селища, села, назва чи
зображення архітектурних, історичних пам'яток, визначених такими
відповідно до законодавства;
лотерея - платна гра, у ході якої відбувається перерозподіл
коштів громадян, добровільно сплачених ними для участі в
конкретній грі, одержання виграшів учасниками цієї гри, визнаними
переможцями;
лотерейні квитки - документи, виконані за допомогою
спеціальних засобів друку, і прирівняні до них документи, які
засвідчують участь у лотереї та надають право переможцям на
одержання виграшу;
місцеві податки і збори - обов'язкові платежі, що
встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно з цим
Указом, справляються в межах відповідних
адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх
бюджетів.
2. Установити, що до місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
Установити, що до місцевих зборів належать:
1) збір за здійснення зарубіжного туризму;
2) готельний збір;
3) збір за припаркування автотранспорту;
4) ринковий збір;
5) збір за видачу ордера на квартиру;
6) курортний збір;
7) збір за право використання місцевої символіки;
8) збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і
лотерей;
9) збір за проїзд по території Автономної Республіки Крим та
прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
10) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг;
11) збори за надання земельних ділянок для будівництва
об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального
житла та гаражів у населених пунктах.
Податки і збори, зазначені у пункті 1 і 2 частини першої та
пунктах 1, 2, 4, 5, 10 частини другої цієї статті, є обов'язковими
для встановлення сільськими, селищними, міськими радами за
наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане
запровадження цих податків і зборів.
3. Платниками податку з реклами є суб'єкти підприємницької
діяльності, їх філіали, відділення, представництва та інші
відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів та
фізичні особи - замовники реклами (рекламодавці) або виробники і
розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.
Об'єктом оподаткування є:
вартість виготовлення і розміщення реклами на телебаченні,
радіо та у друкованих засобах масової інформації;
час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших
закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-,
слайдфільмів;
площа і кількість носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і
реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах, формі
спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях.
До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що
розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах,
розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд або на
транспортних засобах зовні.
До внутрішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена
всередині будинків, приміщень, споруд, транспортних засобів тощо.
Податок з реклами сплачується з усіх видів спеціальної
інформації про осіб чи продукцію, що розповсюджується у будь-якій
формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого
отримання прибутку за допомогою рекламних засобів, за винятком
інформації про назву та режим роботи особи на фасаді (вивісці)
біля входу (в'їзду) та інформації про продукцію у вітрині споруди,
в якій ця особа займає приміщення.
Граничні розміри ставок податку не повинні перевищувати:
5 відсотків вартості виготовлення і розміщення реклами на
телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації;
10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за
хвилину показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших
закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-,
слайдфільмів;
50 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
щомісяця за один квадратний метр носія зовнішньої реклами, що
розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах,
фасадах будинків та споруд;
30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
щомісяця з кожних 100 одиниць носіїв зовнішньої реклами, що
розміщуються на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах
та інших рекламних носіях;
30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
щомісяця за один квадратний метр носія внутрішньої реклами, що
розміщується всередині будинків, приміщень, споруд тощо;
50 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
щомісяця за один квадратний метр рекламного носія на транспортних
засобах;
0,1 відсотка неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
щомісяця за один квадратний сантиметр рекламного носія,
виготовленого друкованим способом для внутрішньої реклами у
салонах транспортних засобів.
У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв
до відповідної ставки застосовується збільшувальний коефіцієнт 5.
У разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції
власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних
напоїв) застосовується пільговий коефіцієнт 0,5.
4. Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім
бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та
сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не
повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці,
обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян.
5. Платниками збору за здійснення зарубіжного туризму є
особи, що придбавають туристичні (екскурсійні) путівки або путівки
для відпочинку за межами України.
Об'єктом збору є повна вартість туристичної (екскурсійної)
путівки, за якою вона придбавається платником.
Граничний розмір ставки збору не повинен перевищувати 5
відсотків вартості путівки.
Збір за здійснення зарубіжного туризму утримується з
платників податку під час продажу туристичних (екскурсійних)
путівок з виділенням суми збору в платіжному документі (квитанції,
платіжному дорученні тощо).
Збір справляється і перераховується організацією, яка
реалізує путівки, до бюджету за місцем її реєстрації.
6. Платниками готельного збору є фізичні особи, які
проживають у готелях, кемпінгах, мотелях, у гуртожитках для
приїжджих та інших приміщеннях готельного типу усіх форм
власності, і юридичні особи, що орендують зазначені приміщення.
Ставка готельного збору встановлюється у розмірі від 10 до 20
відсотків вартості проживання або вартості оренди готельного фонду
(без додаткових послуг і податку на додану вартість) за добу.
Готельний збір справляється за кожну добу проживання, в тому
числі й за неповну, і перераховується до місцевого бюджету
готелями, кемпінгами, мотелями, гуртожитками для приїжджих та
організаціями, яким належать приміщення готельного типу.
7. Платниками збору за припаркування автотранспорту є водії
автотранспортних засобів, які припарковують автомобілі у
спеціально обладнаних для цього місцях, визначених органами
місцевого самоврядування.
Збір за припаркування автотранспорту справляється залежно від
часу стоянки автотранспорту в місцях припаркування. При цьому
враховується кожна година стоянки, в тому числі й неповна.
Ставка збору за припаркування автотранспорту у спеціально
обладнаних місцях встановлюється у розмірі до 5 відсотків
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну годину
стоянки автотранспорту.
Збір за припаркування автотранспорту справляється з водіїв на
місці припаркування автотранспорту особою, уповноваженою органом
місцевого самоврядування, або шляхом придбання водіями талонів у
порядку, визначеному органом місцевого самоврядування, який
установив цей збір.
8. Ринковий збір - це плата за право займання місця для
торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у
павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи
орендовані), з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.
Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм
власності, їх філіали, відділення, представництва та інші
відокремлені підрозділи і фізичні особи, які реалізують
сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари на
ринках.
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставка
ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,01 до 0,2
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і
від 0,2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для
юридичних осіб за кожне торговельне місце.
Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий
апарат адміністрації ринку. На підставі отриманого касового чека
про його сплату торгівцю надається місце для торгівлі.
80 відсотків ринкового збору зараховується до місцевого
бюджету, а 20 відсотків залишається у розпорядженні ринку.
У разі виявлення на ринку під час проведення контрольної
перевірки працівниками органів державної податкової служби
торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового
збору, з них стягується штраф у сумі, еквівалентній 10 розмірам
ринкового збору. У разі виявлення у торгівців неналежно оформлених
з вини адміністрації ринку касових чеків про сплату ринкового
збору адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі,
еквівалентній 20 розмірам ринкового збору.
Не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі,
громадського харчування, побутового обслуговування, які
розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках,
палатках) на території ринку, та з власних
торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від
займаного місця.
9. Збір за видачу ордера на квартиру справляється з фізичних
осіб, які одержують ордер.
Збір за видачу ордера на квартиру встановлюється у розмірі
від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи
банків до одержання ордера. Документом про сплату збору є
квитанція установи банку.
Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру
здійснюється органами з обліку й розподілу житла.
10. Курортний збір справляється з фізичних осіб, які
прибувають у населені пункти, віднесені до курортних (курортну
місцевість).
Курортний збір встановлюється у розмірі від 0,1 до 0,5
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для громадян України,
іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають в
Україні, та від 1 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян - для інших іноземців та осіб без громадянства.
Від сплати курортного збору звільняються:
діти віком до 16 років;
інваліди та особи, які їх супроводжують;
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
учасники Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них
особи;
особи, які прибули у населені пункти, віднесені до курортних
(курортну місцевість), у службове відрядження, на навчання,
постійне проживання або на тимчасове проживання до батьків і
близьких родичів;
чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і
старші.
У разі зміни платниками збору місця проживання в межах
Автономної Республіки Крим та областей курортний збір повторно не
справляється.
З осіб, які прибули у населені пункти, віднесені до курортних
(курортну місцевість), збір справляється одноразово і не пізніше
триденного строку від дня прибуття.
Курортний збір справляється:
адміністраціями санаторіїв, пансіонатів та інших
санаторно-курортних закладів;
адміністраціями готелів та інших закладів готельного типу під
час реєстрації прибулих;
квартирно-посередницькими організаціями під час направлення
осіб на поселення в будинки (квартири), що здаються в оренду
(піднайом) громадянам.
З осіб, які зупиняються в будинках (квартирах) громадян без
направлення квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб,
які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір
справляється у порядку, визначеному органами місцевого
самоврядування, які встановлюють цей збір.
11. Збір за право використання місцевої символіки
справляється з юридичних осіб усіх форм власності, філій,
відділень, представництв та інших відокремлених підрозділів
юридичних осіб, у тому числі постійних представництв нерезидентів,
а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які
використовують цю символіку під час виробництва продукції,
виконання робіт, надання послуг.
Дозвіл на використання місцевої символіки видається органами
місцевого самоврядування на один рік.
Граничний розмір збору за право використання місцевої
символіки на рік не повинен перевищувати з юридичних осіб та їх
відокремлених підрозділів 30 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, а з фізичних осіб, які займаються підприємницькою
діяльністю, - 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Збір за право використання місцевої символіки справляється
щорічно під час видачі дозволу та у разі продовження строку його
дії.
Якщо виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг з
використанням місцевої символіки здійснюється без дозволу (за
умови встановлення збору), органи державної податкової служби
стягують до відповідного місцевого бюджету за наслідками
документальних перевірок штраф у розмірі 0,5 відсотка вартості
реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з
використанням місцевої символіки.
12. Платниками збору за проведення аукціону, конкурсного
розпродажу і лотерей є організатори проведення аукціону,
конкурсного розпродажу і лотерей, які повинні отримати дозвіл на
їх проведення в органах місцевого самоврядування.
Об'єктом збору за проведення аукціону, конкурсного розпродажу
і лотерей є виручка, отримана на аукціоні і конкурсному
розпродажі, або сума, на яку випускаються лотерейні квитки.
Граничний розмір збору за проведення аукціону, конкурсного
розпродажу і лотерей не повинен перевищувати 3 відсотки кінцевої
вартості товарів, розпроданих на аукціоні і конкурсному
розпродажі, або суми, на яку випускаються лотерейні квитки.
Порядок сплати збору за проведення аукціону, конкурсного
розпродажу визначається органами місцевого самоврядування.
Кошти від збору за проведення лотерей перераховуються до
місцевого бюджету до одержання дозволу на випуск лотерейних
квитків.
У разі проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей
без отримання на це дозволу (за умови встановлення збору) органи
державної податкової служби стягують до відповідного місцевого
бюджету за наслідками документальних перевірок штраф у розмірі 10
відсотків виручки, отриманої на аукціоні, конкурсному розпродажі,
або суми, на яку випущено лотерейні квитки.
13. Платниками збору за проїзд по території Автономної
Республіки Крим та прикордонних областей автотранспорту, що прямує
за кордон, є водії автотранспортних засобів.
Ставка збору за проїзд по території Автономної Республіки
Крим та прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон,
встановлюється залежно від об'єму двигуна автомобіля у розмірі від
1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кожного
легкового автотранспортного засобу і мікроавтобуса та від 3 до 6
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кожного
вантажного автотранспортного засобу і автобуса.
Збір за проїзд автотранспорту, що здійснює перевезення за
кордон, не справляється з:
спортсменів, які від'їжджають на міжнародні змагання;
громадян, які від'їжджають з метою участі в культурному
обміні, на лікування, оздоровлення дітей та за телеграмою на
похорон близького родича.
Збір за проїзд по території Автономної Республіки Крим та
прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон,
справляється органами внутрішніх справ України.
14. Платниками збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів
торгівлі та сфери послуг є юридичні особи усіх форм власності,
філіали, відділення, представництва та інші відокремлені
підрозділи юридичних осіб, у тому числі представництва іноземних
юридичних осіб, а також фізичні особи - підприємці, які отримали
дозвіл на розміщення таких об'єктів.
Ставка збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів
торгівлі та сфери послуг встановлюється у розмірі від 10 до 40
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з розрахунку на рік
для суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю та надають
послуги, та від 0,5 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян за одноразове (в межах однієї доби) здійснення торгівлі,
надання послуг залежно від площі торговельного місця, його
територіального розміщення та виду продукції (товару), послуг.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг для суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю та
надають послуги, в тому числі й на орендованих площах,
справляється через установи банків щомісяця з розрахунку 1/12
частини річної ставки збору.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів одноразового
здійснення торгівлі і надання послуг сплачується особі,
уповноваженій органом місцевого самоврядування.
15. Платниками збору за надання земельних ділянок для
будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення у
населених пунктах є розташовані в Україні юридичні особи усіх форм
власності, філіали, відділення, представництва та інші
відокремлені підрозділи юридичних осіб, у тому числі
представництва іноземних юридичних осіб, а також фізичні особи,
які отримують земельну ділянку для будівництва об'єктів
виробничого і невиробничого призначення у межах населених пунктів.
Збір справляється за кожні 100 квадратних метрів земельної
ділянки, одержаної для будівництва:
на території міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних
центрів - у розмірах від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;
на території інших населених пунктів - у розмірах від 10 до
20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За надання земельних ділянок для будівництва об'єктів
виробничого і невиробничого призначення у населених пунктах,
віднесених до курортних, органи місцевого самоврядування можуть
застосовувати до ставки збору збільшувальний коефіцієнт 3.
Платниками збору за надання земельних ділянок для будівництва
індивідуального житла є фізичні особи, які одержують земельні
ділянки під індивідуальне житлове будівництво в населених пунктах.
Збір справляється за кожні 100 квадратних метрів земельної
ділянки, призначеної для забудови:
у містах - у розмірах від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;
у селищах і селах - у розмірах від 1 до 5 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Платниками збору за надання земельних ділянок для будівництва
гаражів є фізичні особи, які одержують земельні ділянки в межах
міст, селищ, сіл.
Збір справляється за кожні 100 квадратних метрів земельної
ділянки, призначеної для будівництва:
тимчасових гаражів - у розмірах від 2 до 5 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
капітальних гаражів - у розмірах від 3 до 10
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розміри зборів визначаються виходячи із ставок зборів і площі
земельних ділянок.
Збори справляються під час видачі відповідними органами
місцевого самоврядування дозволів про надання земельних ділянок
для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення,
індивідуального житла та гаражів.
16. Місцеві податки і збори встановлюються міськими,
селищними та сільськими радами в межах граничних розмірів
(ставок), визначених цим Указом, крім збору за проїзд по території
Автономної Республіки Крим та прикордонних областей
автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється Верховною
Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
Ради, приймаючи рішення про встановлення місцевих податків і
зборів, затверджують положення про кожний їх вид, в яких
визначаються платники, об'єкти оподаткування, ставки податків і
зборів, пільги, порядок їх обчислення (сплати) і строки
перерахування до місцевих бюджетів, органи (організації), що
здійснюють контроль і справляння податків і зборів,
відповідальність органів (організацій) та платників за дотримання
нормативно-правових актів з питань оподаткування.
Ради в межах своєї компетенції мають право надавати
відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні
категорії платників від їх сплати.
17. Кошти від справляння місцевих податків і зборів,
передбачені статтями 4 та 14 цього Указу, сплачуються до місцевих
бюджетів щомісяця, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за
звітним.
Кошти від справляння місцевих податків і зборів, передбачені
статтями 9, 11, 12 і 15 цього Указу, перераховуються до місцевих
бюджетів їх платниками перед одержанням відповідного дозволу або
послуги через установи банків.
Кошти, отримані від справляння податків і зборів,
передбачених статтями 3, 5, 6, 7, 8, 10 цього Указу, щодекадно до
15 та 25 числа поточного місяця відповідно за першу і другу декади
та до 5 числа наступного місяця - за решту днів звітного місяця
перераховуються до місцевих бюджетів. Кошти, отримані від
справляння збору, передбаченого статтею 13, у встановлені у цій
частині строки перераховуються до відповідних місцевих бюджетів у
порядку, встановленому Верховною Радою Автономної Республіки Крим,
та обласного бюджету.
Розрахунки сум місцевих податків і зборів, передбачених
статтями 4, 5, 6, 12 цього Указу, подаються за формами,
затвердженими Державною податковою адміністрацією України, її
підрозділами, у строк, визначений для подання квартальної та
річної бухгалтерської звітності.
18. Зайво сплачені суми місцевих податків і зборів
зараховуються у рахунок майбутніх платежів або повертаються
платникам згідно із законодавством України.
19. Іноземні юридичні особи, їх філіали та представництва,
іноземці та особи без громадянства сплачують місцеві податки і
збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами
України, якщо інше не передбачене цим Указом, іншими
нормативно-правовими актами України та чинними міжнародними
договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
20. Відповідальність за правильність обчислення, повноту
справляння і своєчасність сплати або перерахування до місцевих
бюджетів місцевих податків і зборів, передбачених статтями 3, 4,
9, 11, 12, 14, 15 цього Указу, покладається на платників місцевих
податків і зборів.
Відповідальність за правильність обчислення, повноту
справляння і своєчасність перерахування коштів місцевих податків і
зборів, передбачених статтями 5, 6, 7, 8, 10, 13 цього Указу,
покладається на органи (організації), уповноважені справляти
відповідні платежі.
У разі несплати в установленому порядку місцевих податків і
зборів або заниження їх сум платники та органи (організації), на
які покладено відповідальність за своєчасну сплату (перерахування)
до місцевих бюджетів, сплачують суми донарахованих органами
державної податкової служби місцевих податків і зборів, штраф у
розмірі 100 відсотків донарахованих сум та пеню, обчислену
виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку
України, що діє на дату складання акта перевірки.
Не застосовуються фінансові санкції до платників податків,
які до початку перевірки органом державної податкової служби
виявили факт заниження суми місцевих податків і зборів, у
письмовій формі повідомили про це зазначений орган та сплатили
недоїмку і нараховану пеню.
Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється
органами державної податкової служби та міськими, селищними,
сільськими радами, які їх встановлюють відповідно до цього Указу.
21. Місцеві податки і збори, внесені за рахунок коштів
юридичних осіб, їх філіалів, відділень, представництв та інших
відокремлених підрозділів, відносяться до валових витрат
виробництва та обігу.
Фізичні особи сплачують місцеві податки і збори за рахунок
власних доходів.
22. Верховній Раді Автономної Республіки Крим та обласним
радам прикордонних областей, міським, селищним та сільським радам
у тримісячний строк прийняти рішення про встановлення місцевих
податків і зборів згідно з цим Указом.
23. Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних
роз'яснень щодо цього Указу.
24. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому
пунктом 4 розділу XV ( 254к/96-ВР ) "Перехідні положення"
Конституції України, і діє з 1 січня 2000 року.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 25 травня 1999 року
N 565/99