КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 15 жовтня 2004 р. N 748-р
Київ
Про схвалення Концепції проекту
Закону України "Про волонтерський рух"
1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про
волонтерський рух", що додається.
2. Мін'юсту разом з Мінсім'ядітимолоддю, Мінпраці, МОН, МОЗ,
Мінекономіки, Мінфіном, Мінкультури розробити проект Закону
України "Про волонтерський рух" з урахуванням положень Концепції,
схваленої цим розпорядженням, і подати його до 1 грудня 2004 р. на
розгляд Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15 жовтня 2004 р. N 748-р
КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України "Про волонтерський рух"
Загальна частина
Одним з важливих факторів розбудови громадянського
суспільства в Україні є волонтерський рух.
Відсутність єдиного законодавчого акта з питань
волонтерського руху створює істотні труднощі для його подальшого
розвитку. Серед них доцільно назвати:
невизначеність основних термінів, засад волонтерського руху.
Це веде до неповного використання потенціалу волонтерського руху
як ветеранами на підтримку молодого покоління, так і молоддю на
підтримку людей похилого віку і не сприяє його реалізації в інших
сферах суспільної діяльності;
недостатня визначеність механізму заохочення волонтерів та
організацій, що використовують їх послуги, до більш активної
роботи, а також порядку відшкодування витрат під час виконання
волонтерами своїх обов'язків;
неповна правова врегульованість взаємовідносин волонтерів -
фізичних осіб, організацій, що використовують їх послуги, та
отримувачів допомоги, якщо послуги надаються громадянам або
пов'язані об'єктами навколишнього природного середовища. Це
зумовлює неповноту соціальних гарантій кожного суб'єкта
волонтерського руху в разі заподіяння йому шкоди або виникнення
непередбачених обставин;
слабкість системи заходів загальнодержавного, регіонального і
місцевого рівня щодо пропаганди волонтерського руху серед
населення, недостатнє його висвітлення у засобах масової
інформації;
звужене розуміння з боку значної кількості державних
службовців та посадових осіб місцевого самоврядування ролі і
значення волонтерського руху, слабка його підтримка місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
вузькість кола суб'єктів, відповідальних за управління,
координування, створення організаційних, фінансових,
матеріально-технічних, науково-методичних, інформаційних та інших
умов розвитку волонтерського руху;
відсутність, як правило, в бюджетах різних рівнів статті
видатків на розвиток волонтерського руху;
недостатнє, а інколи і невиправдано суворе регулювання
окремих питань легітимації статусу волонтера (оформлення на
роботу, кваліфікаційні вимоги тощо);
неповна визначеність обов'язків суб'єктів волонтерського руху
в частині контролю, моніторингу та оцінки ефективності роботи;
нестача підготовлених кадрів, навчально-методичних матеріалів
для навчання і підвищення кваліфікації учасників та організаторів
волонтерського руху;
труднощі у створенні системи постійного обміну досвідом на
загальнодержавному, регіональному і місцевому рівні, в об'єднанні
місцевих осередків волонтерів та організацій, що використовують їх
послуги, у всеукраїнський волонтерський рух.
Не врегульованою залишається процедура волонтерства в частині
захисту об'єктів навколишнього природного середовища, тобто сфери
діяльності, яка безпосередньо не стосується надання соціальних
послуг (наприклад збереження і відновлення довкілля, культурної
спадщини, патріотичне виховання тощо).
Мета і завдання
Метою Концепції проекту Закону України "Про волонтерський
рух" є визначення шляхів законодавчого врегулювання організації та
провадження волонтерської діяльності в Україні.
Завданнями Концепції є:
визначення шляхів надання державної підтримки волонтерському
руху з боку різних соціальних і вікових груп та категорій
населення як явища, що забезпечує значний персональний внесок
громадян у побудову демократичного суспільства;
сприяння розвитку громадянської свідомості, патріотичному
вихованню, посиленню суспільної згуртованості на основі
загальнолюдських цінностей і національних традицій;
формування засад державної соціальної політики з дотриманням
загальноприйнятих демократичних норм та відповідно на основі
забезпечення конституційних прав, свобод і обов'язків громадян, у
тому числі гендерного паритету, задоволення потреб дітей, молоді,
людей похилого віку, осіб з фізичними вадами, інших уразливих
верств населення, громадян, які потрапили у складні життєві
обставини;
визначення правових засад волонтерського руху;
розроблення заходів загальнодержавного, регіонального і
місцевого рівня щодо пропаганди волонтерства серед населення, в
тому числі започаткування проведення щорічного свята "День
волонтера";
сприяння широкому висвітленню волонтерського руху в засобах
масової інформації.
Очікувані результати
У проекті Закону визначаються:
зміст терміна "волонтерський рух" (добровільна, доброчинна,
неприбуткова, вмотивована суспільна діяльність). Слід
конкретизувати, що не може бути віднесена до волонтерської
безкорислива діяльність, яка має одноразовий або випадковий
характер чи яка здійснюється на підставі родинних або дружніх
стосунків. Необхідно врегулювати порядок провадження волонтерської
діяльності та визначити поняття волонтерської організації;
принципи, на яких базується волонтерська діяльність, -
добровільність, безкорисливість, доброчинність і відповідальність;
зміст державної політики у сфері волонтерської діяльності,
повноваження органів державної влади та органів місцевого
самоврядування у зазначеній сфері. Слід визначити, що держава
через свої органи гарантує і забезпечує захист прав та законних
інтересів фізичних і юридичних осіб - учасників волонтерської
діяльності. Необхідно окремо визначити завдання та повноваження
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у
сфері волонтерської діяльності, поклавши виконання цих завдань на
центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної
політики;
суб'єкти волонтерської діяльності, до яких слід віднести
волонтерів, тобто фізичних осіб, волонтерські організації як
спеціалізовані установи, підприємства та організації, а також
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх
права та обов'язки. Необхідно врегулювати процедуру набуття і
припинення статусу волонтера, визначивши, зокрема, що волонтером
може бути особа, яка пройшла спеціальну підготовку та отримала у
визначеному Кабінетом Міністрів України порядку відповідне
посвідчення на право провадження такого виду діяльності;
сфери, у яких може провадитися волонтерська діяльність
(соціальна, культурна, правозахисна, охорони здоров'я тощо);
об'єкти волонтерської діяльності, до яких необхідно віднести
фізичних і юридичних осіб, а також відносини у сфері громадського
порядку, об'єкти навколишнього природного середовища та культури;
порядок провадження волонтерської діяльності, його напрями,
здійснення контролю у зазначеній сфері. Напрямами провадження
волонтерської діяльності може бути, зокрема, надання допомоги
громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з
похилим віком, хворобою, інвалідністю; громадянам, які перебувають
у складних життєвих обставинах; дітям-сиротам та дітям,
позбавленим батьківського піклування; іншим громадянам, іноземцям
та особам без громадянства, які проживають в Україні на законних
підставах і потребують сторонньої допомоги; участь в охороні
громадського порядку, державного кордону, наданні допомоги
громадянам у захисті гарантованих Конституцією ( 254к/96-ВР ) і
законами України їх прав і свобод; захист об'єктів навколишнього
природного середовища та об'єктів культури;
джерела фінансового та матеріального забезпечення провадження
волонтерської діяльності, якими можуть бути, зокрема, кошти
громадських організацій, інших юридичних і фізичних осіб, а також
міжнародних організацій;
питання здійснення міжнародного співробітництва у сфері
волонтерської діяльності.
Прийняття Закону України "Про волонтерський рух" сприятиме
дальшому розвитку волонтерської діяльності на чітко визначених
правових засадах, утворенню та активізації діяльності
волонтерських організацій, повного охоплення всіх категорій
громадян, які потребують допомоги з боку волонтерів, гарантуватиме
їх захист і підтримку за участю органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування.