Чи можна звільнити працівника на підставі п. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України, якщо за рік загальний термін його відсутності на роботі через хворобу складає близько шести місяців?
Пункт 5 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) надає роботодавцеві можливість звільнити працівника лише у разі нез'явлення останнього на роботу більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і пологах. Але необхідно звернути увагу, що таке звільнення можливе лише в період хвороби, якщо ж працівник вже приступив до роботи, то звільнення за цією підставою заборонене. Крім того, слід підкреслити, що розірвання трудового договору за п. 5 ст. 40 КЗпП допускається тільки у разі нез'явлення працівника на роботу протягом чотирьох місяців підряд — вихід на роботу хоч на один день перериває цей строк, і у подальшому чотиримісячний термін має обчислюватись знову. Підсумовувати періоди неявки на роботу, тривалістю менше чотирьох місяців, не можна.
До речі, при деяких захворюваннях законодавством може бути встановлений більш тривалий, ніж чотири місяці, строк збереження за працівником робочого місця. Зокрема, при захворюванні на туберкульоз працівник може бути звільнений з роботи лише за умови неявки на роботу протягом дванадцяти місяців.
Також необхідно зважати на те, що у період хвороби працівника не зараховується відпустка по вагітності і пологах, а також відпустка для догляду за дитиною. Відповідно до ст. 179 КЗпП жінкам надаються частково оплачувані відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за цей період допомоги за державним соціальним страхуванням. У випадку, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шести років.
Крім того, дописувачеві необхідно звернути увагу на те, що за п. 5 ст. 40 КЗпП не можуть бути звільнені працівники, що втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, — за ними робоче місце має зберігатися до поновлення працездатності чи встановлення інвалідності, незалежно від того, з чиєї вини, сталося трудове каліцтво.