Матеріальне забезпечення цих людей регулює Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року № 2109 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до нього інваліди з дитинства і діти-інваліди у віці до 18 років мають право на державну соціальну допомогу.
Державна соціальна допомога призначається в таких розмірах:
інвалідам з дитинства І групи — 100 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
інвалідам з дитинства II групи — 70 відсотків,
інвалідам з дитинства III групи — 50 відсотків,
на дітей-інвалідів у віці до 18 років — 70 відсотків.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік» і деякі інші законодавчі акти України» (далі — Закон), розрахунковий розмір прожиткового мінімуму, що використовується для визначення виплат інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, буде поступово збільшуватися.
Отже, з 1 січня 2005 року він складав 150 гривень. З 1 квітня збільшився до 313 гривень. З 1 липня — до 319 гривень. З 1 жовтня — до 332 гривень. Таким чином, виросли і розміри самої допомоги.
За законом інвалідам з дитинства І групи, що одержують державну соціальну допомогу, установлюється надбавка по догляду за ними в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну людину на місяць.
Крім того, може призначатися і надбавка по догляду за дитиною-інвалідом:
у віці до 6 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму;
у віці з 6чдо 18 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону, розрахунковий розмір прожиткового мінімуму, що використовується для визначення надбавок, теж був установлений диференційовано.
З 1 січня 2005 року він складав 150 гривень.
З 1 квітня при визначенні надбавок:
для інвалідів з дитинства І групи, виходячи з 406 гривень;
для дітей-інвалідів у віці до 6 років — 362 гривні;
для дітей-інвалідів у віці з 6 до 18 років — 460 гривень.
З 1 жовтня при визначенні надбавок:
для інвалідів з дитинства І групи, виходячи з 423 гривень;
для дітей-інвалідів у віці до 6 років — 376 гривень;
для дітей-інвалідів у віці з 6 до 18 років — 468 гривень.
Вона призначається одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику, що не працюють і фактично доглядають за дитиною-інвалідом. Самотнім матері чи батьку надбавка призначається незалежно від того, працюють вони чи ні. Не має значення і середньомісячний сукупний доход такої родини.
В інших випадках надбавка по догляду призначається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход родини, у якій виховується дитина-інвалід, за попередні шість місяців не перевищує прожитковий мінімум для родини.
Інвалідам з дитинства — на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Для дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на термін, зазначений у медичному висновку (який видається у встановленому порядку), але не більш ніж до місяця, у якому дитині-інваліду виповниться 18 років.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства в управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду І чи II групи, що визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним з батьків, усиновителем, опікуном чи піклувальником за місцем проживання.
До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні додаватися документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства чи дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, що подали заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи чи медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун чи піклувальник, то подається також копія рішення органа опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування.
Один з непрацюючих батьків, усиновителів, опікун чи піклувальник, що фактично доглядають за дитиною-інвалідом у віці до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.
Управління праці і соціального захисту населення, що прийняло заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви і прикладених до неї документів із указівкою дати прийому. Таким чином, датою звернення за державною соціальною допомогою вважається день прийому заяви з усіма документами.
У тих випадках, коли з заявою надані не всі необхідні документи, заявника повідомляють про те, які папери вимагаються додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж через три місяці з дня одержання повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, то датою звернення за допомогою все рівно вважається день прийому заяви.
Виплати проводяться за місцем проживання інваліда з дитинства (чи, у випадку його непрацездатності, за місцем проживання опікуна, піклувальника чи батьків (усиновителів) дитини-інваліда). Допомогу виплачують щомісяця в терміни, встановлені органами праці і соціального захисту населення.
Чи призначається державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам віком до 18 років, які проживають у будинках-інтернатах?
Інвалідам з дитинства, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, виплачується 20 відсотків призначеного розміру державної соціальної допомоги.
Призначена державна соціальна допомога не виплачується за час перебування дитини-інваліда віком до 18 років на повному державному утриманні.
Виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства у разі влаштування їх у будинок-інтернат або повернення з нього відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
У разі влаштування дитини-інваліда віком до 18 років на повне державне утримання в дитячий будинок-інтернат або повернення з нього виплата державної соціальної допомоги на дитину-інваліда відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
При зміні одержувачем державної соціальної допомоги постійного місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним органом соціального захисту населення за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.
У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 18 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.
Допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою.
Рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу, може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Посадові особи, з вини яких несвоєчасно виплачується державна соціальна допомога, несуть відповідальність відповідно до закону.
Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його офіційним представником з поважних
причин (поважною причиною є перебування інваліда на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід чи його батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.