ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
30.12.2005 N 26268/7/16-1117
Державні податкові
адміністрації в Автономній
Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі
Про деякі питання справляння
податку на додану вартість
Державна податкова адміністрація України, опрацювавши
звернення платників податків та податкових органів щодо
застосування окремих норм Закону України від 03.04.97 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість", із змінами і
доповненнями, (далі - Закон) та виданих відповідно до нього
нормативно-правових актів, повідомляє наступне.
Реєстрація платників податку
на додану вартість та анулювання
такої реєстрації
1. Чи може платник податку на додану вартість, у якого обсяг
оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців не
перевищує 300000 гривень, подати заяву на анулювання реєстрації
платника ПДВ до 01.01.2006?
Підпунктом а) пункту 9.8 статті 9 Закону ( 168/97-ВР )
передбачено можливість анулювання реєстрації платника податку на
додану вартість (далі - ПДВ) платнику податку, який до місяця, в
якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим
згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту З статті 2 цього
Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи
місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних
календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за
визначені зазначеним підпунктом. Відповідна норма Закону набула
чинності з дня опублікування Закону N 2505 ( 2505-15 ), тобто з
31.03.05.
Водночас, абзацом третім пункту 13 "Перехідні положення"
розділу 2 Закону N 2505 ( 2505-15 ) встановлено, що сума,
визначена підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону
( 168/97-ВР ), застосовується з метою зняття осіб з їх реєстрації
як платників цього податку, починаючи з 1 січня 2006 року.
Отже, реєстрація платника ПДВ на підставі положень пункту а)
пункту 9.8 статті 9 Закону ( 168/97-ВР ) може бути анульованою
лише з 01.01.06.
2. Підприємство реалізує товари за готівкові кошти кінцевому
споживачу (обсяг поставки товарів протягом останніх дванадцяти
календарних місяців не перевищує 300000 гривень), використовує
РРО. Чи може вказане підприємство знятися з реєстрації платника
ПДВ?
Відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону ( 168/97-ВР ) (в
редакції, що була чинною до внесення змін Законом N 2505
( 2505-15 ) особа, яка здійснювала на митній території України
підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно
від обсягів поставки, за винятком фізичних осіб, які здійснювали
торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому
законодавством, були зобов'язані зареєструватися платниками
податку на додану вартість. З 31.03.05 (з дня набуття чинності
Законом N 2505) редакція статті 2 Закону такої норми не містить.
Абзацом другим пункту 13 "Перехідні положення" розділу 2
Закону N 2505 ( 2505-15 ) особам, які не підпадають під визначення
платників податку згідно із статтею 2 Закону та були зареєстровані
платниками цього податку до набрання чинності Законом N 2505,
надано право разом із декларацією за останній податковий період
повідомити податковий орган про відмову від такої реєстрації. Якщо
особи не надсилають таке повідомлення, вони вважаються такими, що
добровільно зареєструвалися платниками цього податку, крім
фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового
збору.
З урахуванням викладеного, якщо платник податку разом із
декларацією за березень (перший квартал) 2005 року не подав
податковому органу повідомлення про відмову від реєстрації
платника податку на додану вартість, то він вважається добровільно
зареєстрованим платником цього податку.
3. Якщо новостворений платник, який буде застосовувати
загальну систему оподаткування, не бажає реєструватися платником
ПДВ, оскільки не очікує обсяг поставки більше 300000 гривень
за рік, чи повинен він реєструватися платником ПДВ в обов'язковому
порядку і бути ним доки не відпрацює 12 місяців, щоб було
доведено, що обсяг дійсно не перевищує 300000 гривень?
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону
( 168/97-ВР ) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник
податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з
поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з
дим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або і
рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти
календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без
урахування податку на додану вартість).
Крім цього, незалежно від обсягу операцій з поставки товарів
(послуг) обов'язковій реєстрації підлягають також:
особа, що уповноважена вносити консолідований податок з
об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг
підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та
підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника
податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
(підпункт 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Закону ( 168/97-ВР );
особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території
України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних
мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність
тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на
території України (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону
( 168/97-ВР );
особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого
майна, незалежно від того, який режим оподаткування використовує
така особа згідно із законодавством (підпункт 2.3.4. пункту 2.3
статті 2 Закону ( 168/97-ВР ).
З урахуванням викладеного, новостворений платник, який буде
застосовувати загальну систему оподаткування і не здійснює
операцій, за яких повинна проводитися обов'язкова реєстрація, не
повинен реєструватися платником ПДВ в обов'язковому порядку.
4. Коли повинна бути здійснена реєстрація платника ПДВ
відповідно до положень абзацу третього пункту 9.4 статті 9 Закону
( 168/97-ВР )?
Абзацом третім пункту 9.4 статті 9 Закону ( 168/97-ВР )
встановлено, що у разі якщо особа укладає одну чи більше
цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких
планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких
перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи
більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2
цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник
цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
При цьому необхідно врахувати, що пунктом 9.5 цієї ж статті
визначено, що заява про реєстрацію направляється на адресу
податкового органу з повідомленням про вручення або вручається
особисто представником такої особи службовій особі податкового
органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити
поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом
десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
Таким чином, якщо діяльність особи відповідає наведеному у
абзаці третьому пункту 9.4 статті 9 Закону ( 168/97-ВР ), така
особа має направити на адресу податкового органу заяву про
реєстрацію у такі строки, щоб податковий орган видав йому
(відправив поштою) свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ до кінця
відповідного звітного податкового періоду.
Податкові накладні, реєстри отриманих
та виданих податкових накладних
5. Як покупцю товарів, придбаних для здійснення операцій, які
оподатковуються за ставкою 20 відсотків, відобразити в декларації
з ПДВ податкову накладну, виписану постачальником 30.09.05, тобто
у минулому податковому періоді, а одержану покупцем 01.10.05,
тобто у поточному податковому періоді (у разі, якщо норми
підпункту 7.4.1 виконуються)? Чи потрібно у такому випадку
заповнювати додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок
коригування сум ПДВ"?
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), із змінами і
доповненнями (далі - Закон) датою виникнення права платника
податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з
подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7
Закону ( 168/97-ВР ) податкова накладна є підставою для
нарахування податкового кредиту.
При цьому підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону
( 168/97-ВР ) визначено, що не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не
підтверджених податковими накладними. Отже, у податковому періоді
(попередній період), коли податкова накладна була виписана
продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів,
покупець товарів не мав документу (податкової накладної), на
підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по
цій операції до складу податкового кредиту.
Отримавши податкову накладну (у поточному податковому
періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1
зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми
податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового
кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової
декларації з ПДВ за поточний звітний період (жовтень чи IV квартал
2005 року). При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ
"Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого
коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному
випадку не здійснюється.
6. Чи можна підсумкову податкову накладну при продажу товарів
кінцевому споживачеві виписувати в одному примірнику, адже другий
примірник нікому не видається?
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону ( 168/97-ВР )
встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення
податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Враховуючи
викладене, податкова накладна не може бути складена в одному
примірнику.
При цьому необхідно зазначити, що пунктом 8.4 Порядку
заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України
від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 23.06.97 за N 233/2037), із змінами і
доповненнями, у разі здійснення поставки товарів (послуг) за
готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку)
передбачена можливість виписки податкової накладної за щоденними
підсумками операцій. Усі примірники таких податкових накладних
залишаються в особи, що їх виписала (пункт 8 вказаного Порядку).
7. Приватне підприємство "Кара Кум" у виданій податковій
накладній вказало назву постачальника так: ПП "Кара Кум". Чи
суттєво це при включенні суми ПДВ до податкового кредиту?
3 урахуванням положень підпункту в) підпункту 7.2.1 пункту
7.2 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) у податковій накладній вказує
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах
юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість.
Отже, якщо платником податку вказано скорочено його назву,
зазначену у статутних документах, а не повну, порушення
податкового законодавства відсутнє.
8. Чи змінилася форма розрахунку коригування кількісних і
вартісних показників до податкової накладної 29.07.05?
Пунктом 2 наказу Державної податкової адміністрації України
від 30.06.05 N 244 ( z0769-05 ) "Про внесення змін до наказу
Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165",
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.05 за
N 769/11049 (далі - наказ N 244), до форми податкової накладної та
до додатків до неї внесені зміни.
З урахуванням викладеного, відповідні зміни внесено і до
форми розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до
податкової накладної (додатку 2 ( z0250-97 ) до податкової
накладної).
9. Чи включаються до реєстру отриманих та виданих податкових
накладних дані розрахунку коригування кількісних і вартісних
показників до податкової накладної?
Оскільки розрахунок коригування кількісних і вартісних
показників до податкової накладної є додатком 2 ( z0250-97 ) до
податкової накладної, то його дані, як і дані податкової
накладної, включаються до реєстру отриманих та виданих податкових
накладних. Відповідні положення містить Порядок ведення реєстру
отриманих та виданих податкових накладних, затверджений вказаним
вище наказом N 244 ( z0769-05 ).
Податкові зобов'язання
10. Чи виникають зобов'язання з ПДВ при отриманні орендної
плати від оренди земель державної власності?
Підпунктом 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону ( 168/97-ВР )
встановлено, зокрема, що від оподаткування податком на додану
вартість звільняються операції з орендної плати за земельні
ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної
громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до
відповідних бюджетів.
У разі, якщо така орендна плата до відповідних бюджетів
зараховується не повністю, то операція з використання (оренди)
землі обкладається ПДВ у встановленому законодавством порядку.
Ставка оподаткування
11. Щодо застосування нульової ставки ПДВ до операцій з
поставки послуг по навантаженню, розвантаженню товарів, у разі
якщо такі послуги надає посередник в операціях з експорту товарів,
а супутня послуга надається безпосередньо експортеру.
Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону ( 168/97-ВР ) при
експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку
становить "0" відсотків до бази оподаткування.
При цьому підпунктом г) пункту 6.5 статті 6 Закону
( 168/97-ВР ) визначено, що місцем поставки послуг у сфері
діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження,
розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші
аналогічні види робіт (включаючи страхування) вважається місце, де
фактично надаються такі послуги.
Таким чином, якщо між резидентами складається договір на
надання послуг по навантаженню, розвантаженню товарів, що
експортуються, то операції з поставки на митній території України
послуг, які надаються експортеру товарів, оподатковуються за
ставкою 20 відсотків.
Нульова ставка податку на додану вартість застосовується до
товарів, що експортуються. При цьому доречно зазначити, що
відповідно до статті 274 Митного кодексу ( 92-15 ) фактичні
витрати на навантаження, вивантаження, перевантаженій,
транспортування включаються (якщо вони раніше не були включені) до
митної вартості товарів, що експортуються.
Податковий кредит
12. Після повернення з відрядження до Лондона підзвітна особа
надала в бухгалтерію підприємства рахунок за проживання в готелі,
у якому окремим рядком вказана сума ПДВ. Чи потрібно таку операцію
розглядати як імпорт послуг і нараховувати ПДВ в Україні? Чи
можливо включити зазначену суму податку до податкового кредиту?
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону ( 168/97-ВР )
об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходився на
митній території України;
ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту
або реімпорту (далі - імпорту);
вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту
або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по
перевезенню пасажирів, вантажобагажу, товаробагажу) та вантажу за
межами державного кордону країни.
Що стосується отримання послуг від нерезидента, то при
розгляді пов'язаних з цим питань необхідно враховувати такі норми
Закону ( 168/97-ВР ):
абзацу другого пункту 4.3 статті 4, якою встановлено правило
визначення бази оподаткування для послуг, які поставляються
нерезидентами з місцем їх надання на митній території України;
підпункту а) пункту 6.5 статті 6, яким встановлено місце
поставки послуг, а саме: за винятками, визначеними у підпунктах
"в", "д" - "є" цього підпункту, - у разі якщо така послуга
надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а
за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує
агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за
відсутності такого - місце фактичного розташування покупця
(отримувача), який цьому випадку виступає податковим агентом
такого нерезидента;
підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7, згідно з яким
визначається, зокрема, дата виникнення права на податковій кредит
для операцій по поставці послуг нерезидентом на митній території
України;
підпункту г) пункту 10.1 статті 10 відповідно до якого
особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату
(перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом
є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа,
яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг
знаходиться на митній території України.
З урахуванням викладеного, отримання послуги по проживанню в
готелі на території іноземної держави не підпадає під об'єкт
оподаткування податком на додану вартість відповідно до Закону
( 168/97-ВР ), а суми ПДВ, вказані в рахунку такого готелю не
можуть бути включені до податкового кредиту резидента України.
13. Товариство з обмеженою відповідальністю, яке надає
послуги по охороні об'єктів (має відповідну ліцензію), для
здійснення діяльності, пов'язаної з наданням вказаних послуг у
квітні 2005 року придбало легковий автомобіль. Чи має товариство
право на відшкодування ПДВ, сплаченого у складі ціни цього
автомобіля?
Відповідно до абзацу другого підпункту 7.4.2 пункту 7.4
статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) не включається до складу податкового
кредиту сума податку, сплачена платником податку при придбанні
легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу
основних фондів. З урахування викладеного, товариство з обмеженою
відповідальністю не має права на відшкодування ПДВ, сплаченого у
складі ціни придбаного автомобіля.
Спрощена система оподаткування і ПДВ
14. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа
зареєстрований платником єдиного податку, однак вже у травні обсяг
виручки від реалізації продукції у нього перевищив 500 тис.
гривень, при цьому платник продовжував застосовувати спрощену
систему оподаткування і не реєструвався платником ПДВ. Чи має
право податковий інспектор, здійснюючи перевірку за третій
квартал, нарахувати суму ПДВ?
Статтею 1 Указу Президента України від 28.06.99 N 746/99
( 746/99 ) "Про внесення змін до Указу Президента України
від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ
N 746) встановлено, зокрема, що спрощена система оподаткування,
обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого
підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з
якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не
більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
При цьому згідно з статтею 5 Указу N 746 ( 746/99 ) у разі
порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник
єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування,
обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду
(кварталу).
З урахуванням викладеного, суб'єкт підприємницької діяльності
з початку другого кварталу не мав права застосовувати спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог підпункту 2.3.1 пункту
2.3 статті 2 Закону ( 168/97-ВР ) вказана особа підлягала
обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і повинна була
зареєструватися платником цього податку з 01.07.05.
При цьому необхідно звернути увагу, що, виходячи з положень
абзацу четвертого пункту 9.4 Закону, особа, яка повинна була
зареєструватися платником ПДВ але не здійснила таку реєстрацію (не
надіслала відповідну заяву у визначені строки), несе
відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на
рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового
кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Отже, дії податкового інспектора по донарахуванню податку на
додану вартість по операціях, здійснюваних згаданим суб'єктом у
третьому кварталі поточного року, є правомірними.
Переробні підприємства
15. Скільки і які декларації з ПДВ повинно подавати переробне
підприємство?
Згідно з абзацом першим пункту 11.21 статті 11 Закону
( 168/97-ВР ) на період до 01.01.06 сума податку на додану
вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними
підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та
молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі
спрямовується виключно для виплати дотацій сільське господарським
товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і
м'ясо в живій вазі. Право встановлювати порядок нарахування і
використання зазначених коштів надано Кабінету Міністрів України
(абзац третій згаданого пункту 11.21).
Порядок нарахування, виплат і використання коштів спрямованих
для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за
продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі
(далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 12.05.99 N 805 ( 805-99-п ).
Пунктом 6 вказаного Порядку ( 805-99-п ) передбачено,
зокрема, ведення переробним підприємством за результатами
діяльності за кожний звітний (податковий) період окремого
податкового і бухгалтерського обліку молока, молочної продукції,
м'яса, м'ясопродуктів, виготовленої із молока та м'яса в живій
вазі, закуплених у сільськогосподарських товаровиробників, та
окремий облік іншої продукції.
За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з
проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса
в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону
визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які
виникають у зв'язку переробкою та продажем такої продукції, і
складають окрему податкову декларацію. Така окрема податкова
декларація подається переробним підприємством за скороченої
формою.
Декларація щодо іншої діяльності переробного підприємства
повинна подаватися за формою, яка передбачає здійснення
розрахунків з бюджетом, тобто за повною формою. До такої
декларації включаються решта операцій, зокрема операції з
переробки імпортованої сировини та сировині придбаної в інших, ніж
сільськогосподарські товаровиробники, категорій постачальників
(посередників), а також: сировини, закупленої не в живій вазі і не
власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника,
переробки сировини на давальницьких умовах.
Вказані декларації подаються до органу державної податкової
служби за місцем реєстрації як платника податку на додану вартість
у порядку і в строки, визначені Законом ( 168/97-ВР ).
Заступник голови
ДПА України Г.Оперенко