Угода
між Урядом України і Урядом Угорської Республіки
про взаємну допомогу в митних питаннях
Дата підписання: 19.05.1995
Дата набуття чинності: 31.03.1996
Уряд України і Уряд Угорської Республіки (далі - Договірні
Сторони),
вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди
економічним, фінансовим і суспільним інтересам обох країн, а також
їх законним інтересам у сфері торгівлі;
приймаючи до уваги важливість правильного застосування мита,
податків, зборів та інших платежів, що стягуються при ввезенні,
вивезені і транзиті товарів, а також необхідність точного
дотримання положень законодавства щодо заборон, обмежень і
контролю;
будучи переконаними в тому, що зусилля в запобіганні
порушенням митного законодавства і забезпеченні правильного
стягнення імпортного та експортного мита, податків, зборів і інших
платежів можуть виявитися більш ефективними завдяки
співробітництву митних властей,
домовилися про таке:
Визначення
Стаття 1
Для застосування цієї Угоди:
1. "Митне законодавство" - це положення, встановлені
законодавчими актами та правилами, які регламентують порядок
ввезення, вивезення, транзит товарів, валюти, цінностей і інших
предметів, стягнення митними властями імпортного та експортного
мита, податків, зборів і інших платежів або засоби застосування
заборон, обмежень і контролю.
2. "Правопорушення" - будь-яке порушення, а також будь-яка
спроба порушення митного законодавства.
3. "Митні власті" - в Україні - Державний митний комітет
України; в Угорській Республіці - Митна і фінансова інспекція.
4. "Контрольована поставка" - метод, за яким допускається
вивезення, транзит чи ввезення на територію держави Договірної
Сторони незаконних або підозрюваних щодо їх незаконності партій
наркотичних засобів, психотропних речовин, що їх замінюють, з
відома та під наглядом компетентних органів Договірних Сторін з
метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних
засобів і психотропних речовин.
Територіальне застосування Угоди
Стаття 2
Положення цієї Угоди діють на території України і території
Угорської Республіки.
Сфера застосування Угоди
Стаття 3
1. Договірні Сторони через свої митні власті, відповідно до
положень цієї Угоди, будуть співробітничати та надавати взаємну
допомогу з метою:
а) запобігання, розслідування і припинення порушень митного
законодавства;
b) забезпечення належного застосування та додержання митного
законодавства;
с) створення умов вдосконалення пасажирського та вантажного
сполучення через спільний державний кордон;
d) надання документів і рішень.
2. Допомога за цією Угодою подається відповідно до
законодавства, що діє на території держави запитуваної Договірної
Сторони, і в межах компетенції та можливостей запитуваних митних
властей. Ця Угода не торкається питань правової допомоги у
кримінальних справах.
Обмін інформацією
Стаття 4
1. Митні власті надають одна одній по одержаному запиту
вичерпну інформацію, що сприяє у забезпеченні правильності:
а) стягнення імпортного та експортного мита, податків, зборів
і інших платежів, що провадяться митними властями, зокрема
інформацію, яка допомагає визначити вартість товарів для митних
цілей та встановити їхню тарифну класифікацію;
b) застосування імпортних та експортних заборон і обмежень;
с) використання національних правил походження товарів, якщо
інше не передбачено угодами, укладеними однією чи обома
Договірними Сторонами.
2. Якщо запитувані митні власті не мають запитуваної
інформації, вони шукають таку інформацію згідно із законодавством,
що діє на території держави запитуваної Договірної Сторони.
3. Запитувані митні власті шукають запитувану інформацію так,
як вони робили б це для забезпечення своїх власних потреб та
інтересів.
Стаття 5
Митні власті надають одна одній по одержанні запиту
інформацію, яка вказує на те, що:
а) чи були товари, ввезені на митну територію держави однієї
Договірної Сторони, законно вивезені з митної території держави
іншої Договірної Сторони;
b) чи були товари, вивезені з митної території держави однієї
Договірної Сторони, законно ввезені на митну територію держави
іншої Договірної Сторони;
с) чи були товари, яким надано режим сприяння щодо вивезення
з митної території держави однієї Договірної Сторони, належним
чином ввезені на митну територію держави іншої Договірної Сторони;
при цьому розуміється, що інформація також передбачає повідомлення
про будь-які засоби митного контролю, що застосовувалися до
товарів.
Стаття 6
Митні власті однієї Договірної Сторони з власної ініціативи
чи на запит надають митним властям іншої Договірної Сторони
будь-яку інформацію, що може бути використана ними для виявлення
правопорушень, зокрема стосовно:
а) осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які
підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на
території держави іншої Договірної Сторони;
b) нових засобів і методів, що використовуються для вчинення
правопорушень;
с) товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного
обігу;
d) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються
в тому, що вони використовуються у ході вчинення порушень митного
законодавства, що діє на території держави іншої Договірної
Сторони.
Стаття 7
1. Митні власті однієї Договірної Сторони з власної
ініціативи чи на запит надають митним властям іншої Договірної
Сторони завірені копії документів, що містять усю наявну
інформацію про дії, виявлені або заплановані, які становлять або
вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства,
що діє на території держави цієї Договірної Сторони.
2. Оригінали документів запитуються лише у випадках, коли
доказова сила завірених копій є недостатньою. Надані документи
підлягають поверненню в найкоротший термін.
Стаття 8
Документи, передбачені цією Угодою, можуть бути замінені
інформацією, яка підготовлена засобами комп'ютерного зв'язку в
будь-який формі. Вся інформація, яка необхідна для інтерпретації
чи використання матеріалів, що передані такими засобами, повинна
подаватися одночасно.
Нагляд за особами, товарами
і транспортними засобами
Стаття 9
Митні власті однієї Договірної Сторони, з власної ініціативи
чи на запит митних властей іншої Договірної Сторони можуть
здійснювати нагляд за:
а) переміщенням, особливо в'їздом і виїздом, по своїй
території, осіб, про яких відомо, що вони порушують або
підозрюються у порушенні митного законодавства, що діє на
території держави іншої Договірної Сторони;
b) транспортними засобами, про які відомо, що вони
використовуються або підозрюються у використанні для вчинення
порушення митного законодавства, що діє на території держави іншої
Договірної Сторони;
с) переміщенням товарів на територію чи з території держави
однієї Договірної Сторони, про яке митними властями іншої
Договірної Сторони повідомлено, що воно здійснюється з істотним
порушенням законодавства чи викликає підозру щодо цього.
Контрольована поставка
Стаття 10
1. Відповідно до своїх норм законодавства, митні власті
Договірних Сторін вживають необхідних заходів у межах своїх
можливостей для належного застосування на міжнародному рівні на
основі досягнених домовленостей чи узгоджених заходів
контрольованої поставки.
2. Рішення про застосування контрольованої поставки
приймається Договірними Сторонами у кожному конкретному випадку.
3. Незаконна або підозрювана щодо незаконності партія
наркотичних засобів і психотропних речовин, контрольована
поставка яких здійснюється за взаємним погодженням компетентними
органами Договірних Сторін, може бути перехоплена і переміщена
через кордон у недоторканому вигляді або передана далі з повною
або частковою заміною.
Проведення перевірки
Стаття 11
1. На запит митних властей однієї Договірної Сторони митні
власті іншої Договірної Сторони можуть почати офіційну перевірку
щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать
митному законодавству, що діє на території держави запитуючої
Договірної Сторони. Про результати такої перевірки повідомляється
запитуючим митним властям.
2. Запитувана перевірка провадиться згідно законодавства, що
діє на території держави запитуваної Договірної Сторони.
3. Запитувані митні власті можуть дозволити посадовим особам
запитуючої Договірної Сторони бути присутніми при проведенні такої
перевірки.
Захист даних щодо фізичних осіб
Стаття 12
Кожна з Договірних Сторін забезпечує захист даних щодо
фізичних осіб відповідно до внутрішнього законодавства,
дотримуючись при цьому таких умов:
1. Митні власті, які отримують дані щодо фізичних осіб,
використовують їх тільки відповідно до цілей і умов, що
встановлені митними властями, які таку інформацію надають.
2. За запитом митних властей, що надсилають такі дані, митні
власті, що отримують дані щодо фізичних осіб, повинні подати
детальний звіт про використання цих даних і наслідки їх
використання.
3. Дані щодо фізичних осіб можуть передаватись іншим органам
лише за попередньою згодою митних властей, які надсилають такі
дані.
4. Якщо митні власті, які надсилають дані щодо фізичних осіб,
вважають, що надана ними інформація недійсна або не може бути
передана, вони повинні негайно повідомити про це митні власті, що
отримають такі дані. Договірна Сторона, яка отримує дані, повинна
внести до них корективи або знищити їх.
5. Митні власті, які надсилають дані щодо фізичних осіб,
повідомляють митним властям, що їх отримують, про крайні строки
знищення таких даних, передбачені законодавством, що діє у країні
митних властей, які надають інформацію. Проте, незалежно від
встановлених термінів зберігання, такі дані мають бути знищені
відразу після їх використання.
Експерти і свідки
Стаття 13
На запит судових чи компетентних правоохоронних органів
однієї Договірної Сторони у разі порушення митного законодавства
митні власті іншої Договірної Сторони можуть залучати своїх
посадових осіб, як свідків чи експертів для виступу в цих судових
чи компетентних правоохоронних органах. Посадові особи митних
органів надають докази в судових чи компетентних правоохоронних
органах щодо фактів, встановлених ними під час їх службової
діяльності. Свідчення здійснюється відповідно до чинного
законодавства держави Договірної Сторони.
Використання інформації
та документів
Стаття 14
1. Інформація, документи та інші відомості, одержані
відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися
для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди
митних властей, що їх надали. Ця вимога не застосовується до
інформації, документів та інших відомостей, пов'язаних з
правопорушеннями чи злочинами, що стосуються наркотичних засобів і
психотропних речовин.
2. Уся інформація, передана у будь-якій формі відповідно до
положень цієї Угоди, має конфіденційний характер. На неї
поширюються вимоги законодавства щодо секретності, і вона одержує
такий же захист, який передбачено для інформації та документів
такого виду законодавством, що діє на території держави Договірної
Сторони, яка цю інформацію отримала.
3. Митні власті Договірних Сторін використовують як докази
отримані відповідно до цієї Угоди інформацію та документи при
проведенні перевірок, розслідувань, у судових або адміністративних
розглядах у зв'язку з правопорушеннями, що розглядаються. Оцінка
інформації, документів та інших відомостей, а також можливість і
порядок їх використання у судових або адміністративних розглядах
визначаються відповідно до законодавства Договірної Сторони, яку
запитують.
Передача документів і рішень
Стаття 15
На прохання запитуючих митних властей запитувані митні власті
передають згідно із законодавством, що діє на території держави
запитуваної Договірної Сторони, зацікавленим фізичним або
юридичним особам, які постійно мешкають або засновані на її
території, всі документи і рішення, що надходять від запитуючих
митних властей у межах цієї Угоди.
Форма і зміст запиту про допомогу
Стаття 16
1. Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди
робиться у письмовій формі. До запиту додаються документи,
необхідні для реалізації таких запитів. У випадках, що не терплять
зволікання, можуть прийматись усні запити, але вони негайно
підтверджуються у письмовій формі.
2. Запит, зроблений згідно з вимогами пункту 1 цієї статті,
повинен містити таку інформацію:
а) назва митних властей, які роблять запит;
b) запитувані заходи;
с) предмет і причина запиту;
d) опис правопорушення, постановляючі, розпоряджуючі та інші
правові акти стосовно справи;
е) дані, що можуть бути використані для розслідування у
відношенні фізичних та юридичних осіб, які підозрюються у
порушенні митного законодавства.
3. Запит подається державною мовою запитуваної Договірної
Сторони, англійською або однією із загальноприйнятних робочих мов
для запитуваних митних властей.
4. Якщо запит не відповідає встановленій формі, можна
зажадати внесення до нього змін і доповнень, але це не повинно
впливати на виконання невідкладних заходів.
Винятки із зобов'язань
про взаємну допомогу
Стаття 17
1. Якщо реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду
суверенітету, громадському порядку та державній безпеці, іншим
суттєвим інтересам запитуваної Договірної Сторони або спричинити
до порушення промислової, комерційної чи професійної таємниці, у
такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, чи її
може бути надано залежно від додержання певних умов чи вимог.
2. Якщо запит про допомогу не може бути реалізований,
запитуючі митні власті негайно про це повідомляються з посиланням
на причини відмови і можливі наслідки виконання.
3. Якщо направляється запит про допомогу, яка не може бути
виконана запитуючою Договірною Стороною у випадку звернення до неї
з аналогічним запитом, то в такому запиті належить про це
зазначити. Рішення про виконання такого запиту приймається
запитуваними митними властями.
Витрати
Стаття 18
Митні власті Договірних Сторін відмовляються від
відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за
винятком тих витрат, що зумовлені утриманням свідків, експертів і
перекладачів, а також випадків, передбачених у статті 15.
Заключні положення
Стаття 19
1. На підставі цієї Угоди митні власті обох Договірних Сторін
безпосередньо надають одна одній допомогу та спільно вирішують
питання виконання цієї Угоди.
2. Митні власті Договірних Сторін можуть організувати
безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують
розслідування порушень.
Стаття 20
Положення цієї Угоди не зачіпають обов'язків, які прийняті
Договірними Сторонами відповідно до інших міжнародних договорів.
Набуття чинності і закінчення строку дії
Стаття 21
1. Ця Угода діє протягом невизначеного строку.
2. Ця Угода підлягає схваленню у відповідності з
законодавством Договірних Сторін і набуває чинності через
шістдесят днів після обміну нотами про її схвалення.
3. Зміни і доповнення до цієї Угоди можуть вноситись за
взаємною згодою Договірних Сторін та набуватимуть чинності після
виконання процедур, передбачених законодавствами обох країн.
4. Ця Угода може бути денонсована кожною із Договірних
Сторін. Угода втрачає чинність через шість місяців з дня отримання
однією із Сторін письмового повідомлення про намір іншої
Договірної Сторони припинити її дію.
Укладено в м. Києві 19 травня 1995 року в двох дійсних
примірниках, українською та угорською мовами, причому обидва
тексти мають однакову силу.
За Уряд За Уряд
України Угорської Республіки
(підпис) (підпис)