Угода
між Управлінням державної охорони України
і Службою охорони Президента Республіки
Казахстан про співробітництво і взаємодію
Дата підписання: 27.09.2001
Дата набуття чинності: 27.09.2001
Управління державної охорони України і Служба охорони
Президента Республіки Казахстан, іменовані надалі Сторонами,
усвідомлюючи необхідність створення правової основи для
співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес,
погодилися про нижченаведене:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди, наведені нижче терміни означають:
"особи, які підлягають державній охороні" - президенти держав
Сторін та інші особи, забезпечення безпеки яких здійснюється
підрозділами Сторін відповідно до законодавства держав Сторін;
"об'єкти, що охороняються" - місця постійного чи тимчасового
перебування осіб, які підлягають державній охороні, прилеглі до
них території й акваторії, а також транспортні засоби, що ними
використовуються;
"приймаюча держава" - держава, на території якої знаходяться
особи держави іншої Сторони, які підлягають державній охороні.
Стаття 2
Сторони, дотримуючись законодавства приймаючої держави, не
втручаються в її внутрішні справи і не допускають дій, що
перешкоджають або погіршують виконання завдань, покладених на іншу
Сторону.
Стаття 3
Сторони в межах своєї компетенції здійснюють взаємодію і
координацію своєї діяльності за такими основними напрямками:
а) забезпечення безпеки осіб, які підлягають державній
охороні, і захист об'єктів, що охороняються;
б) обмін інформацією, накопичення і використання
інформаційних масивів;
в) використання в оперативно-розшуковій та охоронній
діяльності технічних і спеціальних засобів;
г) забезпечення власної безпеки;
д) професійне навчання і перепідготовка кадрів;
є) розробка нормативно-правової бази, обмін
нормативно-правовими актами.
Порядок взаємодії і координації діяльності Сторін за
конкретними напрямками співробітництва встановлюються окремими
протоколами, що після їхнього підписання Сторонами є невід'ємними
частинами цієї Угоди.
Стаття 4
У сфері забезпечення безпеки осіб, які підлягають державній
охороні, і захисту об'єктів, що охороняються, Сторони у
відповідності до законодавства своїх держав здійснюють взаємодію і
координацію при:
а) загальному проведенні охоронних заходів у місцях
постійного і тимчасового перебування осіб, які підлягають
державній охороні, на території держав Сторін;
б) виявленні, попередженні і припиненні протиправних замахів
на життя та здоров'я осіб, які підлягають державній охороні, і на
об'єкти, що охороняються;
в) отриманні інформації про погрози безпеці життєво важливим
інтересам осіб, які підлягають державній охороні;
г) проведенні оперативно-розшукових заходів в інтересах
забезпечення безпеки осіб, які підлягають державній охороні.
Безпека осіб, які підлягають державній охороні, під час
їхнього перебування на території приймаючої держави забезпечує
приймаюча Сторона у взаємодії з прийнятою Стороною.
Стаття 5
Сторони в межах своєї компетенції та у відповідності до
національного законодавства Сторін обмінюються інформацією з
питань, що становлять взаємний інтерес, і вживають заходів з її
добування на прохання однієї із Сторін.
Сторони на взаємній основі забезпечують доступ до
інформаційних ресурсів, баз і банків даних, створених ними з метою
забезпечення безпеки осіб, які підлягають державній охороні.
Конкретний перелік інформації, що підлягає обміну між
Сторонами, а також порядок запиту і передачі інформації
визначаються Сторонами окремим протоколом.
Інформація може передаватися однією Стороною іншій Стороні
ініціативно без запиту, якщо Сторона, яка нею володіє, вважає, що
ця інформація становить інтерес для іншої Сторони.
Сторони забезпечують збереження отриманої при обміні
інформації. У виняткових випадках вона може бути передана третій
стороні з письмової згоди Сторони, що її передала, і у
встановленому нею обсязі. Використання Сторонами цієї інформації
не повинно приводити до розшифрування об'єктів їхньої
зацікавленості, проведених спільних заходів, оперативних сил і
засобів, що використовуються.
Стаття 6
Сторони, виходячи з наявних можливостей, надають одна одній
допомогу у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення.
Стаття 7
Сторони вчасно інформують одна одну про загрозу безпеці
особам, які охороняються Сторонами, співробітникам Сторін і членам
їх родин, а також про протиправні та інші компрометуючі дії
співробітників іншої Сторони.
Сторони проводять спільні службові розгляди (розслідування)
щодо фактів втрати відомостей, що зачіпають інтереси Сторін.
Стаття 8
Сторони на договірній основі надають одна одній допомогу в
професійному навчанні і перепідготовці кадрів, учбово-методичній,
педагогічній і науково-дослідній діяльності, використовуючи в цих
цілях наявну в їхньому розпорядженні спеціальну навчальну базу.
Стаття 9
Сторони взаємодіють з питань удосконалювання
нормативно-правової бази з метою підвищення ефективності
діяльності сторін в інтересах забезпечення безпеки осіб, які
підлягають державній охороні, і захисту об'єктів, що охороняються,
і обмінюються нормативно-правовими актами, що складають взаємний
інтерес.
Стаття 10
Сторони, після попереднього узгодження з Міністерствами
закордонних справ, при необхідності інформують одна одну про
угоди, що укладаються ними зі спеціальними службами і
правоохоронними органами інших держав і надають взаємну допомогу в
підтримці з ними контактів.
Стаття 11
Розгляд найбільш важливих питань взаємодії і координації
діяльності Сторін у рамках цієї Угоди здійснюється їхніми
керівниками чи спеціально уповноваженими ними особами.
Розгляд питань взаємодії і координації з конкретних напрямків
діяльності, може здійснюватися за дорученням керівників Сторін,
начальниками відповідних структурних підрозділів.
Сторони при необхідності за конкретними напрямками діяльності
можуть створювати спільні координаційні штаби, ради чи робочі
групи, обмінюватися представниками, статус і повноваження яких
встановлюються на основі взаємної домовленості, і розробляти плани
загальних заходів.
Стаття 12
Суперечності, що виникають у зв'язку з тлумаченням і
застосуванням положень цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій
і переговорів Сторін.
Стаття 13
За взаємною письмовою згодою Сторін до цієї Угоди можуть
вноситися зміни і доповнення.
Стаття 14
Ця Угода набуває чинності з дати її підписання.
Її дія припиняється через 3 місяці з дати письмового
повідомлення однією Стороною іншої Сторони про її намір припинити
дію цієї Угоди.
Вчинено в місті Астана 27 вересня 2001 року в двох
примірниках, кожен українською, казахською і російською мовами,
причому всі тексти мають однакову силу.
У випадку виникнення розбіжностей при тлумаченні положень
цієї Угоди Сторони будуть керуватись текстом російською мовою.
За Управління державної За Службу охорони
охорони України Президента
Республіки Казахстан
(підпис) (підпис)