Україну нині вже розцінюють як країну з ринковою економікою. Так це чи ні — можна дискутувати, але те, що українці вірять у ринкову економіку, котра базується на приватній власності — годі заперечити. Разом з тим, хочуть бачити її соціально орієнтованою, такою, яка б забезпечувала кожному громадянину високий рівень життя, освіти, охорони здоров'я... Саме на цьому і наголошувалося на першому з'їзді Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська спілка підприємців". Йшлося й про те, що невідкладно на всіх владних рівнях треба вживати заходів для запобігання прийняттю рішень, які руйнують ідеологію вільних ринкових відносин та конкуренції, негативно впливають на розвиток підприємництва.
Найбільше досягнення, про яке можна говорити, це те, що спілка вже на перших кроках своєї діяльності стала і справді всеукраїнською — практично всі регіони делегували на з'їзд своїх представників. Однак, зрозуміло, говорилося не про досягнення, а про проблеми і бар'єри. Значна їх частина стосується спілкування з чиновниками: аби щось узгодити, отримати ліцензію чи дозвіл, започаткувати власну справу, треба "відвідати" не один кабінет. Саме тому підприємці наголошують не лише на організації роботи дозвільної системи за принципом "єдиного вікна", а й на тому, щоб воно реально запрацювало (бо в більшості областей і районів це "вікно" створене лише на папері). Окрім іншого, це дасть і реальний важіль у запобіганні корупції.
Підприємці наголошують: бізнес, економіка повинні регулюватися напряму законами. І цю вимогу щодо ліквідації підзаконних актів як вектора взаємин "держава — підприємець" можна зрозуміти. Адже навіть найкраще виписаний закон, обростаючи підзаконними актами того чи іншого відомства, може змінити ідеологію, не кажучи вже про викривлення зазначених у ньому положень. Найчастіше такі зміни мають суто відомчий інтерес, а не спрямовані на інтереси підприємців.
Спілка налаштована на те, щоб найближчим часом зберігалася спрощена система оподаткування: підприємці не повинні платити за тих "колег", які ведуть свою діяльність у тіні — натомість, держава повинна створити такі умови, щоб працювати чесно було вигідно всім.
Також організація намагатиметься брати найактивнішу участь у вирішенні багатьох інших проблем, про які хоч і не йшлося на з'їзді, та про них добре відомо підприємцям з власної практики. Заплановано, зокрема, що спілка розроблятиме проекти нормативно-правових актів щодо розвитку підприємництва в Україні; сприятиме створенню організаційних та інвестиційних умов цієї сфери, мережі бізнес-центрів і безоплатних державних юридичних консультаційних центрів; буде підтримувати програми, що сприятимуть розвитку підприємницької діяльності.
Регуляторна реформа, яку пропонують підприємці, має провести чітку розмежувальну лінію між державою та приватним підприємництвом, що забезпечить повну гарантію прав власності, а також захистить права українських громадян від надмірного втручання держави. Ринок повинен працювати там, де держава виявляється неспроможною, а держава, у свою чергу, має зберігати свої адміністративні позиції у тих сферах, де дія ринкових сил призводить до негативних соціально-економічних ефектів і не сприяє реалізації суспільних інтересів.
Програма розвитку, запропонована спілкою, наголошує на необхідності забезпечити ефективний контроль за виконанням Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", покласти відповідальність на регуляторні органи за результати своєї діяльності, удосконалювати законодавчі вимоги до надання дозволів, ліцензування та державного контролю за підприємницькою діяльністю, а також систему державної реєстрації господарювання на основі приведення її до принципу єдиного реєстраційного офісу. Важливо також максимально спростити систему оподаткування, обліку та звітності, вжити заходів для запобігання прийняттю рішень, які руйнують ідеологію системи спрощених режимів оподаткування. Податкове законодавство має стати більш послідовним, простішим та прозорим, необхідно скоротити кількість податків, спростити податкові платежі та зменшити податкові штрафи. У програмі навіть пропонується ліквідувати податкову міліцію як найбільш "драконівську" структуру в системі стягнення податків та зборів.
Вимагає реформування, на думку підприємців, і фінансово-кредитна сфера. Вона — одна з ефективних форм державної політики у сфері соціально-економічної діяльності, яка дає можливість розв'язувати чимало суспільних проблем. Однак, сьогодні підприємці ще не можуть використовувати в повній мірі цей додатковий ресурс через практично "непрохідні бар'єри" — відсутність в Україні пільгового кредитування для підприємців, високий рівень реальних відсоткових ставок, нерозвиненість ринку небанківських фінансових послуг, відсутність можливості отримати кредит в банківських установах без забезпечення та довгостроковий кредит. Аби змінити ситуацію, спілка пропонує вдосконалити механізм державної фінансової підтримки підприємництва, впровадити розгалужену систему забезпечення зайнятості на основі доступного й вигідного мікрокредитування, привести у відповідність процедуру банківського кредитування до можливостей і потреб малого та середнього підприємництва, розробити комплексні регіональні програми розвитку підприємництва, які б фінансувалися з місцевих бюджетів.
Що можуть отримати взамін держава і суспільство, коли буде реалізоване все, на чому наголошують підприємці? Заяви спілки досить амбітні: розвиток підприємництва — це гарантія поступу і розвитку держави. А результат отримаємо наступний — сталий розвиток країни; формування соціально стійкого суспільства, в якому будуть створені умови для соціально облаштованого життя усіх громадян України; розвиток ринкової системи як основи національної економіки інноваційного типу; свідоме, постійне регулювання всього суспільного господарства.